"19" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/28269/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Маринчак Н.Є.
Федорова М.О.
за участю:
секретаря судового засідання Волошина В.М.
представника позивача Цівінської Н.М..
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.01.2011
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011
у справі № 2а-18205/10/2670
за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області
про скасування рішення №2 від 15.03.2010
Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі по тексту - позивач, ДК «Укргазвидобування») звернулась до суду з позовом до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області (далі по тексту - відповідач, Лохвицька ДПІ Полтавської області) про скасування рішення №2 від 15.03.2010.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.01.2011, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011, в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що засновником Дочірня компанія «Укргазвидобування» є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», створена на виконання Указу Президента України від 15.02.1998 №151 «Про реформування нафтогазового комплексу України»та постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 №747 «Про утворення «Національної акціонерної-компанії «Нафтогаз України».
Податковими повідомленнями-рішеннями №0000901550/0 від 27.08.2007, №0000871550/0 від 27.08.2007, №0000881550/0 від 27.08.2007 ДК «Укргазвидобування» визначено зобов'язання із сплати рентної плати за газовий конденсат, нафту та природний газ, що видобуваються в Україні, в загальному розмірі 1726632,78 грн.
28.12.2009 та 05.02.2010 позивачеві направлено першу та другу податкові вимоги.
15.03.2010 відповідачем прийнято рішення №2 про стягнення коштів та продаж інших активів ДК «Укргазвидобування» в рахунок погашення його податкового боргу.
Відповідно до пункту 1.3 статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-III (далі по тексту - Закон №2181-III) податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (Закон був чинним на момент виникнення спірних правовідносин та втратив чинність з 01.01.2011 згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI).
Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-III визначено, що у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №2181-III джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Судами вірно не взято до уваги посилання скаржника на те, що підприємство перебуває у державній власності та не підлягає приватизації, оскільки згідно пункту 11.2 статті 11 Закону №2181-III у разі коли податковим боржником визнається платник податків, який не підлягає приватизації, податковий орган здійснює заходи щодо продажу його активів, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної діяльності.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позову.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.01.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)Н.Є. Маринчак
(підпис) М.О. Федоров