"26" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/40582/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.
розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 липня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2012 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Житомирі до Відкритого акціонерного товариства "Молочник" про накладення арешту у вигляді зупинення видаткових операцій на рахунках, -
Державна податкова інспекція у м. Житомирі (далі - ДПІ у м. Житомирі) звернулась до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Молочник" (далі - ВАТ "Молочник") в якому просить накласти арешт у вигляді зупинення видаткових операцій на рахунках.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 липня 2010 року у задоволенні позову ДПІ у м. Житомирі відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2012 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Житомирі залишено без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 липня 2010 року - без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 липня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2012 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДПІ у м. Житомирі.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
Відповідно до плану проведення документальних перевірок на ІІ квартал 2010 року та направлення № 875 від 21.05.2010 року податковим органом з 21 травня 2010 року розпочато планову документальну перевірку ВАТ «Молочник», строк проведення перевірки з 21 травня по 18 червня 2010 року.
Для посилення робочої групи щодо проведення перевірки Наказом начальника ДПІ у м. Житомирі за №904 від 17.06.2010 року було внесено зміни до складу робочої групи та виписано направлення №1044 від 17.06.2010 року.
18.06.2010 року перевіряючими було складено акт №683/23-1 «Про відмову від проведення та продовження проведення планової виїзної документальної перевірки ВАТ «Молочник» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року згідно Національного плану-графіку документальних перевірок на ІІ квартал 2010 року» та акт №684/23-1 від 18.06.2010 року «Про неможливість проведення та продовження планової виїзної документальної перевірки ВАТ «Молочник».
Наказом начальника ДПІ у м. Житомирі прийнято рішення за № 07 від 18.06.2010 року про продовження терміну перевірки на 10 робочих днів з 21.06.2010 року по 05.07.2010 року та відповідно виписано направлення №1051 від 18.06.2010 року.
Працівником ВВЗБГЕ ГВПМ ДПІ у м. Житомирі та перевіряючими в присутності понятих був складений акт про відмову у проведенні перевірки та ненадання документів посадовими особами ВАТ «Молочник».
Начальником головного відділу податкової міліції ДПІ у м. Житомирі, у зв'язку із відмовою платника податків ВАТ «Молочник»у проведенні планової виїзної перевірки, 22.06.2010 року начальнику ДПІ у м. Житомирі було надано подання про наявність обставин, які є підставою для застосування умовного адміністративного арешту у вигляді зупинення операцій по рахунках ВАТ «Молочник».
Того ж дня, 22.06.2010 року начальником ДПІ у м. Житомирі прийнято рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку.
Статтею 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-III передбачений один із способів забезпечення можливості погашення податкового боргу платника податків, зокрема, адміністративний арешт активів платника податків, який застосовується за наявності однієї з обставин, встановлених п.п. 9.1.2. ст. 9 цього Закону.
Відповідно до п.п. 9.1.2. п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо платник податків, що має податковий борг, здійснює дії з переведення активів для передачі їх іншим особам, активи такого платника підлягають арешту.
Згідно вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.
Судами попередніх інстанцій визначено, що виходячи з визначення арешту активів, поданого Законом України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», цей механізм може застосовуватися тільки для забезпечення погашення податкового боргу.
Підпункт 9.1.3. п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зазначає, що арешт активів полягає у забороні вчиняти платником податків будь-які дії щодо своїх активів, які підлягають такому арешту, крім дій з їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані. Арешт може бути накладеним на будь-які активи юридичної особи.
Підпункт 9.3.9 п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» визначає, що арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.
Наказом Державної податкової адміністрації від 25.09.2001 року №386 було затверджено Порядок застосування адміністративного арешту активів платників податків, розділ 9 якого передбачає Особливості застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків.
Пунктом 6.2 та п. 9.1 Порядку також передбачено, що арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу на підставі відповідного рішення суду.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що правовою підставою для звернення податкового органу до суду із даним позовом слугував п.п. 9.1.2. «г», а саме: відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення та від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено ряд порушень, допущених податковим органом під час проведення перевірки.
Судами попередніх інстанцій дійшли до висновку, що оскільки податковий борг у відповідача відсутній то арешт активів, як виключний спосіб забезпечення можливості погашення податкового боргу, не може застосовуватися до платника податків.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог ДПІ у м. Житомирі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 липня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко
М. О. Федоров