Справа № 2-949/11
06 вересня 2013 р.
Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Янжули О.С.
при секретарі Гащук І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Марганець цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий» про визнання пункту 1.5. кредитного договору недійсним та зобов'язати здійснити перерахунок,
ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Новий» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
В обґрунтування позову зазначило, що між ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Новий» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 3067908/05 від 08 серпня 2008 року, на підставі якого відповідачу були видані кредитні кошти в розмірі 17000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 18% річних щомісячно за фактичне використання грошових коштів на кожен останній робочий день місяця за поточний звітний місяць.
У порушення умов договору відповідач зобов'язання належним чином не виконав, тому, за ним існує заборгованість за кредитним договором в розмірі 24 727,48 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 192 727,48 грн.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторони уклали 08 серпня 2008 року договір іпотеки № 3067908/3-(3067608), згідно якого предметом договору іпотеки є квартира розташована за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 66,6 кв.м., житловою площею 38,5 кв.м.. Предмет іпотеки належить на праві власності відповідачу на підставі свідоцтва про право власності САА № 504452, від 27.01.2006 року.
Просить суд:
Стягнути заборгованість на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий» з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, заборгованість у розмірі:
24 727,48 дол. США (двадцять чотири тисячі сімсот двадцять сім дол.. США сорок вісім центів США ), що в еквіваленті по курсу НБУ становить 192 727,48 гривень сорок вісім копійок),яка складається з:
16 346,71 дол. США (шістнадцять тисяч триста сорок шість дол. США сімдесят один цент США), що в еквіваленті по курсу НБУ становить 130 507,23 грн. (сто тридцять тисяч п'ятсот сім гривень двадцять три копійки ) - заборгованість по основній сумі боргу;
5 407,47 дол. США (п'ять тисяч чотириста сім дол. США сорок сім центів США), що в еквіваленті по курсу НБУ становить 43 171,62 грн. ( сорок три тисячі сто сімдесят одна гривня шістдесят дві копійки) - заборгованість по сплаті відсотків за період 01.01.2009 року по 24.05.2011 року;
- 1 441,42 дол. США (одна тисяча чотириста сорок один дол. США сорок два цента США), що в еквіваленті по курсу НБУ становить 11 507,87 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот сім гривень вісімдесят сім копійок)- пеня за порушення сплати основної суми боргу за період з 30.12.2008 року по 24.05.2011 року;
944,52 дол. США (дев'ятсот сорок чотири дол. США п'ятдесят два цента США), що в еквіваленті по курсу НБУ становить 7 540,77 грн. ( сім тисяч п'ятсот сорок гривень сімдесят сім копійок) - пеня за порушення сплати відсотків за період з 01.01.2009 року по 24.05.2011 року;
сплачений судовий збір у розмірі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120,00 грн. (сто двадцять гривень 00 копійок), шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки № 3067908/3-(3067608), посвідченого 08.08.2008 року приватним нотаріусом Марганецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 3342 та укладеного між АКБ «НОВИЙ» та ОСОБА_1, а саме на квартиру, загальною площею 66,6 (шістдесят шість цілих шість десятих) кв.м., житловою площею 38,50 (тридцять вісім цілих вісім десятих) кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці розміром 789 кв.м., яка є власністю Відповідача згідно свідоцтва про право власності САА № 504452, виданого органом приватизації виконкому Марганецької міської ради 27.01.2006 року на підставі розпорядження органу приватизації від 30.12.2005 року за № 3900, зареєстрованого в КП «Марганецьке міжміське бюро технічної інвентаризації» за номером 26, в книзі 61, реєстраційний № 13677254.
ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий» про визнання пункту 1.5. кредитного договору недійсним та зобов'язати здійснити перерахунок, посилаючись на те, що 08 серпня 2008 року між АКБ «НОВИЙ» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 3067908/05. Згідно договору кредиту, АКБ «НОВИЙ» надав ОСОБА_1 кредит в сумі 17 000 дол. США шляхом видачі готівкових грошових коштів через касу банку. Відповідно до п.п. 1.1.Д.2, 1.3, погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється у доларах США згідно графіку. Згідно п.2.2 та 2.2.1. договору кредиту забезпеченням зобов'язань Відповідача перед Позивачем служить договір іпотеки, предметом якого є квартира за адресою: АДРЕСА_2. В своєму позові ПАТ «АКБ «Новий» посилається на умови договору та зазначає, що відповідно до ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 51 ЦК України і Позикодавець має право на одержання від позичальника визначених договором або законом процентів (ст.1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог діючого законодавства України. Відповідно до умов укладеного кредитного договору «АКБ «Новий» зобов'язався надати ОСОБА_1 кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 17 000 доларів США на його споживчі потреби.
Сума кредиту 17 000 доларів США дорівнює еквіваленту 82 365 грн.
В п.1.5 кредитної угоди зазначено, що погашення кредиту та виплата відсотків повинна проводитись позичальником у валюті кредиту, визначеній п. 1.1. При цьому валютні ризики під час виконання обов'язків несе позичальник.
Відповідач цим пунктом обмежив принцип свободи договору та необхідність забезпечення фактичної рівності сторін кредитних правовідносин, в зв'язку з чим договір є несправедливим. Так, всі ризики знецінення національної валюти покладені виключно на позичальника-фізичну особу, тобто має місце порушення рівності сторін договору.
В зв'язку із настанням фінансової кризи він неодноразово звертався до відповідача з приводу перегляду умов договору, проте на всі його звернення відповідач промовчував та відповіді не надав.
Крім цього, при укладенні кредитної угоди відповідачем мені було надано додаток №4 «Рівномірне погашення кредиту та нарахованих відсотків. Кількість періодів погашення в рік - 12».
Відповідно до наданого банком графіку щомісячна сума, яка підлягала сплаті, складала 431,69 доларів США.
Проте під час підписання угоди відповідачем йому було надано графік погашення кредиту, останній платіж за яким складав 8988,40 грн., що є непосильним для нього. Внаслідок великої купи паперів він на це не звернув уваги, так як щомісячний платіж так само був зазначений в розмірі 431,69 доларів США, однак останній пункт « 36» не відповідав наданому йому для ознайомлення графіку. Крім цього, такі умови не відповідають справедливості та розумності, оскільки сплатити такий еквівалент у гривнях протягом місяця означає одноразово повернути половину суми наданого відповідачем кредиту.
Відповідно до п.п.4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).
Відповідно п.п. «д» п.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» і укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту.
Підпунктом «І» п.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» визначений обов'язок кредитодавця повідомити споживачу переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.
В силу ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
На момент укладення кредитного договору йому, як споживачу, не в достатній мірі було зрозуміло суму щомісячних платежів у гривневому еквіваленті, які він повинен сплачувати у майбутньому, при виконанні зобов'язань. До того ж відповідачем неправомірно були визначені умови у п.1.5 договору. Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК України, зобов'язання повинно бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.
Згідно ч.2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до ст. З Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» гривня, як грошова одиниця (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні приймається усіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України.
Згідно Декрету Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролюю який встановлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права і обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства, а саме п.1 с. 3, валюта України єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.
Ч.7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає, що положення, яке було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
За приписами ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідач уклав з ним договір з несправедливими умовами, що порушує його права споживача, а тому він звертається до суду з цим позовом для захисту свого права.
Просить суд визнати незаконним та таким, що порушує права споживача п. 1.5 кредитного договору № 3067908/05, укладеного 08 серпня 2008 року між АКБ «НОВИЙ» та ОСОБА_1, зобов'язати АКБ «НОВИЙ» перерахувати тіло кредиту та витікаючи з нього відсотки й інші платежі за його користування в національній валюті України по курсу НБУ станом на 08 серпня 2008 року, по кредитному договору № 3067908/05, укладеному 08 серпня 2008 року між АКБ «НОВИЙ» та ОСОБА_1.
Представник Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий» в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, в задоволенні зустрічного позову просить відмовити.
ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з'явились, представник надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, свої позовні вимоги підтримали, проти задоволення позовних вимог банка заперечує.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий» про визнання пункту 1.5. кредитного договору недійсним та зобов'язати здійснити перерахунок слід відмовити, виходячи з наступного.
Між ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Новий» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 3067908/05 від 08 серпня 2008 року, на підставі якого відповідачу були видані кредитні кошти в розмірі 17000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 18% річних щомісячно за фактичне використання грошових коштів на кожен останній робочий день місяця за поточний звітний місяць.
У порушення умов договору відповідач зобов'язання належним чином не виконав, тому, за ним існує заборгованість за кредитним договором в розмірі 24 727,48 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 192 727,48 грн.
У відповідність ст.509 ЦК України - в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як - то: передати майно, сплатити гроші, виконати роботу, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідність ст.525 ЦК України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Копією кредитного договору № 3067908/05 від 08 серпня 2008 року, укладеного між ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Новий» та ОСОБА_1 підтверджується, що 08 серпня 2008 року ОСОБА_1 отримав від ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Новий» кредит в розмірі 17000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 18% річних щомісячно за фактичне використання грошових коштів на кожен останній робочий день місяця за поточний звітний місяць.
У відповідність ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитними договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторони уклали 08 серпня 2008 року договір іпотеки № 3067908/3-(3067608), згідно якого предметом договору іпотеки є квартира розташована за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 66,6 кв.м., житловою площею 38,5 кв.м.. Предмет іпотеки належить на праві власності відповідачу на підставі свідоцтва про право власності САА № 504452, від 27.01.2006 року.
Відповідно ст.19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
ч.6 ст. 20 Закону України «Про заставу» передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.
Відповідно п.4 ч.2 ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.
ч.2 ст.28 вказаного Закону передбачено, що якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов'язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.
Згідно ст.2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.
Відповідно ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
При цьому Основний закон не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Тобто, відповідно до законодавства України, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, в той час, коли іноземної валюти - обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Відповідно до статі 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензування, в тому числі, банківської діяльності, професійної діяльності на ринку цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг, здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах.
Згідно ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого Банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність є банківською ліцензією.
Відповідно ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями.
Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.
Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.
Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банк як фінансова установа, отримавши в установленому законом порядку банківську ліцензію та відповідний письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, який є генеральною ліцензією на валютні операції, має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.
Щодо вимог пп. «в» п.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують установлені законодавством межі, то на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті.
Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій достатньою правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно вимогам ст.5 Декрету є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої в установленому порядку, тобто отримання письмового дозволу НБУ на операції, пов'язані з іноземною валютою.
Тобто, враховуючи вищевикладене, надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу можливо при дотриманні суб'єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства, щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії.
Відповідно до частини 5 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», пункту 1.10 Положення «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу» одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції, означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії.
Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства, положення, щодо обов'язкового вираження зобов'язань в грошовій одиниці України (гривні) також передбачені статтею 524 Цивільного кодексу України.
Відповідно ч.2 ст.638 ЦК України прийняття пропозиції другою стороною, в даному випадку банком, свідчить про досягнення згоди з усіх істотних умов договору між сторонами. Таким чином, вказані аргументи свідчать про те, що позивач самостійно звернувся до банку з пропозицією укласти кредитний договір та видати йому кредит в розмірі 17000 дол. США, а банк погодив дану пропозицію та видав позивачу вказані кошти.
Банківська ліцензія №112 (а.с.58), видана ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Новий», надає право ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Новий» здійснювати банківські операції, зокрема - визначені ч.1 ст.47 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», тобто надавати кредити в іноземній валюті.
Згідно ч.3 ст.47 вказаного закону дана операція належить виключно до банківської операції, здійснювати яку дозволяється тільки юридичним особам, які мають банківську ліцензію. Резиденти України мають право розпоряджатися отриманим кредитом в іноземній валюті за умовами, передбаченими кредитним договором. Комерційні банки здійснюють кредитне обслуговування позичальників на договірних умовах. Отже, визначення грошового зобов'язання в кредитному договорі в іноземній валюті не суперечить законодавству України. Щодо вимог пп. «в» п.4 ст.5 Декрету, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання, одержання кредитів в іноземній валюті. Стосовно дотримання законодавства України при здійсненні кредитування у валюті та необхідності отримання індивідуальної ліцензії для цього, слід зазначити, що окрім роз'яснень та листів НБУ з цього питання, свою позицію висловив також і ВСУ, який в узагальненнях судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 р.) від 07 жовтня 2010 року чітко вказав, що за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст.5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку. Тому при розгляді спорів про визнання недійсними договорів про надання кредиту в іноземній валюті слід враховувати, що у випадку наявності у банку відповідної генеральної ліцензії та письмового дозволу НБУ, здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України. Таким чином, операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії. Діючим законодавством не передбачений стабільний курс долара США до національної валюти - гривні. Офіційний курс гривні до іноземної валюти встановлюється Національним банком. При укладенні договору в іноземній валюті та беручі на себе певні зобов'язання щодо погашення цього кредиту саме в доларах США, позивач повинен був усвідомлювати, що курс національної валюти України до долару США не є незмінним, та те, що зміна курсу можливо настане, а тому повинен був передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цим договором.
Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 самостійно звернувся до банку з відповідною пропозицією на видачу кредиту, він був ознайомлений з усією необхідною інформацією, про що свідчить підпис на його пропозиції банку на укладення кредитного договору.
Крім того, відповідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Кредитний договір №3067908/05 було укладено сторонами 08 серпня 2008 року, а позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду 24 січня 2012 року, тобто після спливу строку позовної давності, тому, суд вважає за необхідне відмовити йому в задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий» про визнання пункту 1.5. кредитного договору недійсним та зобов'язати здійснити перерахунок.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути стягнення на квартиру, що належить відповідачу в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 08 серпня 2008 року.
Керуючись ст.ст. 59, 192,227,236,257,524, 525, 526,533, ч.3 ст.549, ст.ст. 553, 554, ч.2 ст.625, 639,837,846, ч.1 ст.1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України,ст..ст.19,20 Закону України «Про заставу», ст..ст.25,26,28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.49 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст.3,5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст.35 Закону України «Про Національний банк» - суд
Позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.
Стягнути заборгованість на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий» з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, заборгованість у розмірі:
24 727,48 дол. США (двадцять чотири тисячі сімсот двадцять сім дол.. США сорок вісім центів США ), що в еквіваленті по курсу НБУ становить 192 727,48 гривень сорок вісім копійок),яка складається з:
16 346,71 дол. США (шістнадцять тисяч триста сорок шість дол. США сімдесят один цент США), що в еквіваленті по курсу НБУ становить 130 507,23 грн. (сто тридцять тисяч п'ятсот сім гривень двадцять три копійки ) - заборгованість по основній сумі боргу;
5 407,47 дол. США (п'ять тисяч чотириста сім дол. США сорок сім центів США), що в еквіваленті по курсу НБУ становить 43 171,62 грн. ( сорок три тисячі сто сімдесят одна гривня шістдесят дві копійки) - заборгованість по сплаті відсотків за період 01.01.2009 року по 24.05.2011 року;
- 1 441,42 дол. США (одна тисяча чотириста сорок один дол. США сорок два цента США), що в еквіваленті по курсу НБУ становить 11 507,87 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот сім гривень вісімдесят сім копійок)- пеня за порушення сплати основної суми боргу за період з 30.12.2008 року по 24.05.2011 року;
944,52 дол. США (дев'ятсот сорок чотири дол. США п'ятдесят два цента США), що в еквіваленті по курсу НБУ становить 7 540,77 грн. ( сім тисяч п'ятсот сорок гривень сімдесят сім копійок) - пеня за порушення сплати відсотків за період з 01.01.2009 року по 24.05.2011 року;
сплачений судовий збір у розмірі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120,00 грн. (сто двадцять гривень 00 копійок), шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки № 3067908/3-(3067608), посвідченого 08.08.2008 року приватним нотаріусом Марганецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 3342 та укладеного між АКБ «НОВИЙ» та ОСОБА_1, а саме на квартиру, загальною площею 66,6 (шістдесят шість цілих шість десятих) кв.м., житловою площею 38,50 (тридцять вісім цілих вісім десятих) кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці розміром 789 кв.м., яка є власністю Відповідача згідно свідоцтва про право власності САА № 504452, виданого органом приватизації виконкому Марганецької міської ради 27.01.2006 року на підставі розпорядження органу приватизації від 30.12.2005 року за № 3900, зареєстрованого в КП «Марганецьке міжміське бюро технічної інвентаризації» за номером 26, в книзі 61, реєстраційний № 13677254.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий» про визнання пункту 1.5. кредитного договору недійсним та зобов'язати здійснити перерахунок - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О. С. Янжула