Справа № 2-а-515/07/0206
Головуючий у 1-й інстанції: Татарський В.О.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
24 вересня 2013 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого-судді: Боровицького О. А. , суддів: Сапальової Т.В. Полотнянка Ю.П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини А 2287 на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 січня 2007 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до військової частини А 2287 про відшкодування збитків за неотримане продовольче забезпечення , -
ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом, в якому просить стягнути з військової частини А2287 заборгованість за продовольчий пайок.
Відповідно до постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 січня 2007 року позов задоволено.
Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Зважаючи на те, що у справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції вирішив справу розглянути у порядку письмового провадження. При цьому, відповідно до вимог частини 6 статті 12 та частини 1 статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що обмеження права позивача на отримання грошової компенсації, здійснене Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів", порушує законні інтереси позивача.
Проте, з таким висновком суду не можна погодитися з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 проходила військову службу в Збройних Силах України, була звільнена з неї та виключена зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Приписами частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що військовослужбовці отримують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно та продовольчі пайки, або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії відповідача щодо невиплати грошової компенсації за продовольчий пайок не порушують вимог чинного законодавства, враховуючи наступне.
Так, судом встановлено, що дію частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" згідно із Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 року № 1459-ІІІ призупинено в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців).
Вирішуючи питання про те, положення якого Закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до статті 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".
Відповідно до частини 3 статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Відтак, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, пріоритетними в даному випадку є положення Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів".
А тому до спірних правовідносин не могла бути застосована норма частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка, власне, і передбачала можливість отримання грошової компенсації замість продовольчого пайка.
З огляду на вищевикладене, у суду першої інстанції відсутні були підстави для задоволення позову.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Згідно зі статтями 198, 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу військової частини А 2287 задовольнити повністю .
Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 січня 2007 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до військової частини А 2287 про відшкодування збитків за неотримане продовольче забезпечення, - скасувати та ухвалити нову постанову .
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Боровицький О. А.
Судді Сапальова Т.В.
Полотнянко Ю.П.