16 вересня 2013 р. Справа № 804/10739/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
при секретарі Сафроновій Г.В.
за участю:
представника позивача Прохорова О.О.
представника відповідача Хваля О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства «Ларго» до Відділу Державного земельного агентства у Софіївському районі Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
09 серпня 2013 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Мале приватне підприємство «Ларго» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Відділу Державного земельного агентства у Софіївському районі Дніпропетровської області (далі - відповідач) з вимогами про зобов'язання Відділу Державного земельного агентства у Софіївському районі Дніпропетровської області внести зміни до статистичної звітності форми 6-зем щодо земельної ділянки на території Ордо-Василівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, виділеної Малому приватному підприємству «Ларго» на підставі Державного акту на право постійного користування серії ДП Сф 0014 від 11.04.1995 р., змінивши її цільове призначення із земель сільськогосподарського призначення на інші, у відповідності з вимогами діючого законодавства.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Відповідачем протиправно відмовлено позивачу у зміні цільового призначення земельної ділянки та внесенні відповідних змін до статистичної звітності форми 6-зем, оскільки відповідно до правовстановлюючих документів на земельну ділянку, вказана земельна ділянка надана для зберігання та переробки сільськогосподарської продукції.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Зміна цільового призначення земельної ділянки та відповідні зміні до статистичної звітності форми 6-зем вносяться на підставі розробленого та затвердженого проекту землеустрою, в якому б було змінено цільове призначення земельної ділянки. Крім того, позивачем пропущено строк звернення до суду в зв'язку з тим, що довідки форми 6-зем отримуються підприємством щороку із зазначенням однакової інформації.Таким чином, дії відповідача по відмові в зміні призначення земельної ділянки та внесенні змін до статистичної звітності форми 6-зем відповідають вимогам чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.
Рішенням Ордо-Василівської сільської ради народних депутатів № 34-VІ/ХХІІ від 28.03.1995 р. виділено 13,8 га землі, що належить КСП «Росія» Малому приватному підприємству «Ларго» під будівництво цехів по переробці сільськогосподарської продукції.
Відповідно до Державного акту на право постійного користування серії ДП Сф 0014 від 11.04.1995 р. Ордо-Василівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області надано Малому приватному підприємству «Ларго» земельну ділянку у постійне користування для зберігання і переробки сільськогосподарської продукції.
Відповідно до акту встановлення меж землекористування від 05.08.1995 р. встановлені в натурі межі земельної ділянки, які відводяться Малому приватному підприємству «Ларго» для зберігання і переробки сільськогосподарської продукції із землекористування КСП «Росія» загальною площею 13,8 га, в тому числі в постійне користування 13,8 га, з них: пасовищ покращених - 6.6 га, пасовищ суходільних - 2,9 га, інших угідь - 4,3 га.
Відділом Державного земельного агентства у Софіївському районі Дніпропетровської області видано довідку № 423 від 01.07.2013 р., відповідно до якої згідно статистичної звітності за формою 6-зем загальна площа земельних ділянок в користуванні Малого приватного підприємства «Ларго» становить 13,8 га, з них 9,5 - землі сільськогосподарського призначення, 4,3 га - сухі відкриті землі з незначним рослинним покровом.
Мале приватне підприємство «Ларго» листом № 115 від 15.07.2013 р. звернулось до Відділу Державного земельного агентства у Софіївському районі Дніпропетровської області з вимогою про зміну призначення земельної ділянки та внесення змін до статистичної звітності форми 6-зем.
Листом від 25.07.2013 р. № 01-04-1644 Відділ Державного земельного агентства у Софіївському районі Дніпропетровської області відмовив Малому приватному підприємству «Ларго» у зміні призначення земельної ділянки та внесенні змін до статистичної звітності форми 6-зем.
Відповідно до довідки АБ № 447884 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Мале приватне підприємство «Ларго» здійснює, зокрема, наступний вид діяльності за КВЕД-2010: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України земліУкраїни за основнимцільовимпризначеннямподіляються на такікатегорії:землісільськогосподарськогопризначення.
Згідно до ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Змінацільовогопризначенняземельнихділянокздійснюється за проектами землеустроющодоїхвідведення.
Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Землісільськогосподарськогопризначенняпередаються у власність та надаються у користування:а) громадянам - для веденняособистогоселянськогогосподарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасанняхудоби, ведення товарного сільськогосподарськоговиробництва;б) сільськогосподарськимпідприємствам - для ведення товарного сільськогосподарськоговиробництва;в) сільськогосподарськимнауково-досліднимустановам та навчальним закладам, сільськимпрофесійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальнихцілей, пропаганди передового досвідуведеннясільськогогосподарства;г) несільськогосподарськимпідприємствам, установам та організаціям, релігійниморганізаціям і об'єднаннямгромадян - для веденняпідсобногосільськогогосподарства;ґ) оптовим ринкам сільськогосподарськоїпродукції - для розміщеннявласноїінфраструктури.
Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель.
Відповідно до п. а ч. 2 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» N 3613-VI від 07.07.2011 р. відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру: щодо категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;
на підставі проекту землеустроющодовідведенняземельноїділянки, якимпередбаченазмінаїїцільовогопризначення.
Відповідно до Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженої Наказом Державного комітету статистики УкраїниN 377 від 05.11.1998 р. Інструкціярозробленавідповідно до Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженогопостановоюКабінетуМіністрівУкраїнивід 12.01.93 N 15 "Про порядок ведення державного земельного кадастру", в частинікількісногообліку земель. В основу класифікації земель покладені Стандартна статистичнакласифікаціяземлекористування ЄЕК, розробленаСтатистичноюкомісією та Європейськоюекономічноюкомісією ООН, та Класифікаціявидівекономічноїдіяльності ДК 009-96, затверджена і введена в дію наказом ДержстандартуУкраїнивід 22 жовтня 1996 р. N 441.
У звітах вказують площі земель, що перебувають у власності, постійному і тимчасовому користуванні юридичних та фізичних осіб, за винятком тих площ земель, які надані в тимчасове користування іншим власникам землі і землекористувачам із земель, що перебувають у власності або в постійному користуванні цих юридичних і фізичних осіб.
У звітах вказують площі земель і розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності в межах територій, які входять до адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі окремо - в межах населених пунктів, зрошувані та осушені землі, розподіл земель за формами власності.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленогоцим Кодексом абоіншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюєтьсяшестимісячний строк, який, якщо не встановленоінше, обчислюється з дня, коли особа дізналасяабо повинна буладізнатися про порушеннясвоїх прав, свобод чиінтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, якімістятьінформаціющодо предмету доказування. Суд не бере до розглядудокази, які не стосуються предмету доказування.Обставини, які за законом повинні бути підтвердженіпевнимизасобамидоказування, не можутьпідтверджуватисяніякимиіншимизасобамидоказування, крімвипадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно до ч. 3 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінюєналежність, допустимість, достовірність кожного доказуокремо, а такождостатність і взаємнийзв'язокдоказів у їхсукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Доводи представника відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення з даним адміністративним позовом до суду не приймаються судом до уваги, оскільки спірні правовідносини виникли після видачі відповідачем довідки № 423 від 01.07.2013 р. Отже, підприємством дотримані вимоги законодавства щодо строку звернення до суду.
З правовстановлюючих документів на земельну ділянку вбачається, що зазначена земельна ділянка передана в користування позивачу для зберігання та переробки сільськогосподарської продукції.
Відповідно до положень Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, розміщення відповідної виробничої інфраструктури.
Відповідно до довідки АБ № 447884 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Мале приватне підприємство «Ларго» здійснює, зокрема, наступний вид діяльності за КВЕД-2010: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур., тобто вид економічної діяльності підприємства пов'язаний з виробництвом сільськогосподарської продукції.
Згідно до ст. 20 Земельного Кодексу України змінацільовогопризначенняземельнихділянокздійснюється за проектами землеустроющодоїхвідведення.
Таким чином, відповідно до положень чинного законодавства, земельна ділянка, надана в постійне користування Малому приватному підприємству «Ларго», належить до земель сільськогосподарського призначення. Проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки при зверненні до Відділу Державного земельного агентства у Софіївському районі Дніпропетровської області позивачем не надавалося.
В зв'язку з зазначеним, дії Відділу Державного земельного агентства у Софіївському районі Дніпропетровської областіпо відмові у зміні цільового призначення земельної ділянки та внесенні відповідних змін до статистичної звітності форми 6-земвідповідають вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Малого приватного підприємства «Ларго» не обґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.
Керуючисьст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 158-163, 186 КодексуадміністративногосудочинстваУкраїни, суд,-
В задоволенні адміністративного позову Малого приватного підприємства «Ларго» до Відділу Державного земельного агентства у Софіївському районі Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії- відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першоїінстанціїподаєтьсяпротягом десяти днів з дня їїпроголошення. У разіскладення постанови у повномуобсязі, а такожприйняття постанови у письмовомупровадженніапеляційнаскаргаподаєтьсяпротягом десяти днів з дня отриманнякопії постанови.
У разіякщо справа розглядалась судом за місцезнаходженнямсуб'єктавладнихповноважень і він не бувприсутній у судовому засіданніпід час проголошення судового рішення, але йогобулоповідомлено про можливістьотриманнякопії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційнеоскарження постанови суду обчислюється з наступного дня післязакінченняп'ятиденного строку з моменту отриманнясуб'єктомвладнихповноваженьповідомлення про можливістьотриманнякопії постанови суду.
Повний текст постанови складений19.09.2013 р.
Суддя О.С. Рябчук