донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
24.09.2013 р. справа №908/2006/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий: Дучал Н.М.
Судді: Богатир К.В.,Склярук О.І.
При секретарі Сабада Г.О.
За участю представників сторін:
від позивача - Власенко А.О., за довіреністю
від відповідача - не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк», м.Дніпропетровськ
на рішення господарського судуЗапорізької області
від07.08.2013 року (підписане 12.08.2013р.)
у справі№ 908/2006/13 (суддя Боєва О.С.)
за позовомПублічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк», м.Дніпропетровськ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, с.Балки Василівського району Запорізької області
простягнення суми 22 059,95 грн.
Позивач, Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк», м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, с.Балки Василівського району Запорізької області про стягнення заборгованості за Договором №б/н від 09.03.2011р. в розмірі 22 059,95 грн. (9 200,00грн. - заборгованість за кредитом, 7905,87грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 3556,71 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1387,37 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом).
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на Заяву ФОП ОСОБА_4 про відкриття поточного рахунку та приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг», Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом складають Договір банківського обслуговування №б/н від 09.03.2011р.; встановлення відповідачу кредитного ліміту; порушення відповідачем зобов'язань за Договором стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії; право позивача на нарахування пені.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.08.2013р. у справі №908/2006/13 позов задоволений частково; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, с.Балки Василівського району Запорізької області на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м.Дніпропетровськ суму 9 200,00грн. заборгованості за кредитом, суму 7905,87грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, суму 1387,37 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, суму 722,48 грн. пені, суму 1498,67 грн. судового збору; у задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване доведеністю факту невиконання відповідачем зобов'язань з повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та комісії, невідповідністю здійсненого позивачем розрахунку пені ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, необґрунтованістю розрахунку пені на заборгованість по процентам за користування кредитом.
Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк», м.Дніпропетровськ, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2013р. по справі №908/2006/13 в частині стягненні пені лише за 6 місяців від дати порушення зобов'язань і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вимог про стягнення пені в повному обсязі, тобто в сумі 3566,71 грн., в іншій частині рішення залишити без змін.
Апелянт вважає рішення господарського суду в частині стягненні пені лише за 6 місяців незаконним та необґрунтованим. Зазначає, що відповідно до п. 3.18.5.4. Умов та правил надання банківських послуг нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3. здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом. В судовому засіданні представник позивача висловився на підтримку апеляційної скарги.
Відповідач не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду сторони не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.ст. 42,, 43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.
09.03.2011р. ПП ОСОБА_4 звернулась до ПАТ КБ «Приватбанк» із Заявою про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитку печатки, оформленою на бланку типової форми ПАТ КБ «Приватбанк», якою просила відкрити поточний рахунок НОМЕР_1, картковий рахунок НОМЕР_2 в гривні.
В Заяві зазначено, що у разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта (у разі перевищення суми платежу над залишком власних коштів) банк може встановити клієнту на рахунку кредитний ліміт. Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій вибір або в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з даною анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.
Даною Заявою ФОП ОСОБА_4 погодилася з Умовами та наданням банківських послуг, в т.ч. з Умовами та правилами обслуговування за розрахунковими картками, що розміщені на сайті банку, Тарифами банку, що разом складають Договір банківського обслуговування, тощо.
Заяву підписано сторонами та зазначено, що датою відкриття рахунку є 09.03.2011р.
Відповідно до п.3.18.1.16 «Умов та правил надання банківських послуг» (далі- Умови) при укладенні договорів та угод, або здійсненні інших дій, які свідчать про приєднання Клієнта до цих Умов (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк та клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, направлений банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом першого підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до їх укладення у письмовій формі.
Кредитний ліміт стосовно цього розділу "Умов та правил надання банківських послуг" представляє собою суму грошових кошів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишку грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується згідно затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі відомостей про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників, тощо (п. 3.8.1.5.Умов).
Згідно з п. п. 3.18.1.1., 3.18.1.6. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (далі- ліміт). Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта (системи Клієнт-Банк, інтернет клієнт-банк, смс-повідомлення або інші). Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що застосовується в проведенні його платежів понад залишку коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових коштів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг, в разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, що передбачені внутрішніми нормативними документами банку.
Обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подання клієнтом до банку заяви на приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» (або в формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки» або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів в межах кредитного ліміту в межах вказаних в них сум, і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами (п.3.18.6.1.).
Пунктом 3.18.1.8. Умов передбачено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки» тощо).
Періодом безперервного користування кредитом, відповідно до п. 3.18.1.11., є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування «кредитним лімітом на поточному рахунку» - не більш ніж 35 днів.
Порядок розрахунків встановлений в п.3.18.4 Умов.
Згідно з п. 3.18.4.1. за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця («період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню»), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта по погашенню заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.п.3.18.4.1.1., 3.18.4.1.2, 3.18.4.1.3.).
Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку по кредиту. День повернення кредиту до часового інтервалу нарахування процентів не входить. Нарахування процентів здійснюється в дату сплати (п.3.18.4.9 Умов).
Пунктом 3.18.4.4. встановлено обов'язок клієнта сплачувати Банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п.3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому умовами.
При перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові карти, держателями яких є сам власник поточного рахунку або інші пов'язані з ним фізичні особи (за виключенням зарахувань заробітної плати), із суми кожного з проведених за рахунок кредитного ліміту перерахувань стягується комісійна винагорода в розмірі 3% від суми перерахувань (п. 3.18.1.17. Умов).
Пунктом 3.18.1.3 Умов встановлено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.
Відповідно до п. 3.18.2.2. Умов клієнт зобов'язався: використовувати кредит з метою, вказаною в п. 3.18.1.1. даного розділу «Умов та правил надання банківських послуг» (п. 3.18.2.2.1.); сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом згідно п.п. 3.18.4.1., 3.18.4.2., 3.18.4.3. (п. 3.18.2.2.2.); здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.18.1.11. (п. 3.18.2.2.3.); повернути кредит в строки, встановлені п.п. 3.18.1.10., 3.18.2.3.4., 3.18.2.2.17. (п.3.18.2.2.5.), сплатити Банку винагороду, тощо.
При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2., 3.18.4.1., 3.18.4.2.,
3.18.4.3., строків повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8., 3.18.2.2.3., 3.18.2.3.4., винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5., 3.18.4.4., 3.18.4.5., 3.18.4.6. клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.3.18.5.1.).
Згідно з п.3.18.5.4 нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконано клієнтом.
Матеріали справи свідчать про виконання банком прийнятих на себе зобов'язань за Договором банківського обслуговування щодо встановлення кредитного ліміту в розмірі 9 200,00 грн. Факт кредитування рахунку на підставі Договору від 09.03.2011р. не спростовано відповідачем. Випискою з 18.07.2011р. по 21.03.2013р. по рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_4 підтверджується обліковування з 27.07.2011р. кредиту в сумі 9 200,00 грн. на рахунку прострочених сум.
Відповідачем не надано доказів на спростування факту неналежності виконання ним прийнятих на себе зобов'язань за Договором в частині повного та своєчасного погашення кредитної заборгованості, сплати процентів за користування кредитом та комісії.
Претензією вих.№10221ZРBJS023 від 04.03.2013р. Банком повідомлено ФОП ОСОБА_4 про наявність станом на 04.03.2013р. простроченої заборгованості, що складається з: простроченої заборгованості за тілом кредиту - 9 200,00грн., простроченої заборгованості за відсотками - 7697,34 грн., заборгованості з комісії за користування кредитом - 1387,37грн., заборгованості з пені - 3434,79 грн., всього заборгованість становить 21719,50 грн. Посилаючись на умови договору, ст. 526 Цивільного кодексу України, Банк вимагав негайного погашення простроченої заборгованості в повному обсязі за реквізитами, встановленими умовами договору.
Вимогу залишено відповідачем без задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.
В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст.ст. 526, 525, 610 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом ( ст.1069 ЦК України).
За своєю правовою природою Договір банківського обслуговування від 09.03.2011р. в частині встановлення та обслуговування кредитного ліміту, є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Факт наявності заборгованості відповідача станом на 21.03.2013р. в сумі 9 200,00грн. за кредитом, 7905,87грн. по процентах за користування кредитом та 1387,37грн. за комісією, підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем.
Отже, вірним є висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача та стягнення заборгованості в сумі 9 200,00 грн. - за кредитом; в сумі 7905,87грн. - по процентах за користування кредитом; в сумі 1387,37грн. - за комісією.
Відповідно до ст.ст.610-611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).
Відповідно до приписів ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В п. 3.18.5.4 Умов передбачено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконано клієнтом.
У зв'язку з невиконанням ФОП ОСОБА_4 у строк зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, позивачем, на підставі п. п. 3.18.5.1., 3.18.5.4 договору банківського обслуговування нараховано пеню за період з 27.07.2011р. по 21.03.2013р. в сумі 3 566,71 грн. Отже, нарахування позивачем пені за означений період відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.
З огляду на наведене вище, помилковим є висновок суду першої інстанції про невірне визначення позивачем періоду нарахування та стягнення пені, в результаті чого судом неправомірно здійснено перерахунок суми пені за прострочення виконання зобов'язань за договором в частині сплати кредиту з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та без урахування положень договору.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом, у суду першої інстанції не було підстав відмовляти в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом, мотивуючи це тим, що з наданого позивачем розрахунку неможливо встановити період нарахування пені на заборгованість по процентам, здійснити розмежування пені, нарахованої по кредиту, та пені, нарахованої по процентам, перевірити правильність здійсненого позивачем розрахунку пені по процентам.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Так, позивачем до матеріалів справи надано Розрахунок заборгованості за договором №б/н від 09.03.2011р, укладеним між ПриватБанком та клієнтом ФОП ОСОБА_4 станом на 21.03.2013р., здійснений у відповідності до умов договору, в якому відображено, зокрема, на яке порушене зобов'язання нараховано пеню, термін нарахування, сума, на яку здійснено нарахування та ставка пені. Контррозрахунок відповідача в матеріалах справи відсутній.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати кредиту та процентів за користування кредитом у розмірі 3566,71 грн.
За результатами апеляційного провадження, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для скасування рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2013р. (підписане 12.08.2013р.) у справі №908/2006/13 в частині відмови Публічному акціонерному товариству Комерційному Банку «Приватбанк», м.Дніпропетровськ у задоволенні позовних вимог про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, с.Балки Василівського району Запорізької області пені у сумі 2844,23 грн. з прийняттям нового рішення про задоволення означених вимог.
В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2013р. (підписане 12.08.2013р.) у справі №908/2006/13 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Результати апеляційного провадження у справі №908/2006/13 оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 116 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк», м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2013р. (підписане 12.08.2013р.) у справі №908/2006/13 - задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2013р. (підписане 12.08.2013р.) у справі №908/2006/13 скасувати в частині відмови Публічному акціонерному товариству Комерційному Банку «Приватбанк», м.Дніпропетровськ у задоволенні позовних вимог про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, с.Балки Василівського району Запорізької області пені у сумі 2844,23 грн.
Задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк», м.Дніпропетровськ про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, с.Балки Василівського району Запорізької області пені у сумі 2844,23 грн.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, с.Балки Василівського району Запорізької області на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк», м.Дніпропетровськ пеню у сумі 2844,23 грн.; 221,83 грн. судового збору за розгляд позовних вимог в частині, що задоволена судом апеляційної інстанції; 860,25 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2013р. (підписане 12.08.2013р.) у справі №908/2006/13 залишити без змін.
Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя: Н.М.Дучал
Судді: К.В. Богатир
О.І. Склярук
Надруковано 5 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЗО