донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
24.09.2013 р. справа №905/4935/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Агапова О.Л.
суддівГези Т.Д., Кододової О.В.
При секретарі судового засідання: Козюта Д.О.
За участю представників сторін
від позивача:Петлицький Я.А. - представник за довіреністю
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" м.Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області
від08 серпня 2013р.
у справі№ 905/4935/13 (суддя Фурсова С.М.)
за позовом:Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Система" м.Київ
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" м.Донецьк
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: фізичної особи-громадянина Бурлуцької Поліни Василівни
провідшкодування шкоди в порядку регресу
Рішенням господарського суду Донецької області від 08.08.2013р. по справі № 905/4935/13 (суддя Фурсова С.М.) задоволено позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Система" м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" м.Донецьк за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: фізичної особи-громадянина Бурлуцької Поліни Василівни.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" м.Донецьк на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Система" м. Київ 49 000,00 гривень страхового відшкодування шкоди в порядку регресу.
Рішення господарського суду мотивовано тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними належним чином.
Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" м.Донецьк, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також неповне дослідження фактичних обставин справи. Вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, не врахував того, що право регресної вимоги відповідно до позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, виникає у страховика до особи, яка заподіяла шкоду, у разі коли ця шкода заподіяна життю та здоров'ю умисно, а також внаслідок вчинення ДТП у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння. А на підставі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" виникає лише право суборгації. На думку скаржника, під суборгацією розуміється перехід права вимоги, отже, страхувальник мав передати свої права страховику на підставі договору. Однак, позивачем не надано такого договору (щодо зміни сторін у зобов'язанні).
Позивач надав відзиву на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
До канцелярії Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи без участі його уповноваженого представника.
Розглянувши вказане клопотання колегія суддів дійшла висновку про його задоволення та можливість розгляду справу без участі представника апелянта, оскільки наявних матеріалів справи достатньо для прийняття рішення.
Третя особа, фізична особа-громадянка Бурлуцька П.В., своєї позицій стосовно вимог апеляційної скарги не висловила. У судове засідання 24.09.2013р. не з'явилась, причин неявки суду не повідомила. Про час і місце судового засідання повідомлена належним чином.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги судова колегія встановила.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Гарант-Система" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" на відшкодування шкоди в порядку регресу 49 000,00грн.
В обґрунтування позовних вимог заявник посилався на статтю 27 Закону України "Про страхування", яка передбачає, що до нього перейшло право вимоги в межах фактичних витрат, яке страхувальник або інша особа має до відповідальної за заподіяний збиток особи.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 10.07.2013р. прийняв вказаний позов до свого провадження та керуючись ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичну особу-громадянку Бурлуцьку П.В.
При розгляді справи господарським судом встановлено, що 17 січня 2012 року на вулиці Лавицького в місті Маріуполі відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "ЗАЗ - Daewoo T 13110", державний номерний знак АН 5961 НВ, під керуванням Бурлуцької Поліни Василівни та автомобіля марки "Ауді", державний номерний знак АН 6617 ЕР, під керуванням Карнаух Марини Костянтинівни.
Постановою слідчого відділу з розслідування ДТП СУ ГУМВС України в Донецькій області від 26 січня 2012 року стосовно Бурлуцької Поліни Василівни порушено кримінальну справа за частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України (а.с. 20).
Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області постановою від 17 серпня 2012 року закрив провадження у зазначеній вище кримінальній справі, звільнив Бурлуцьку П.В. від кримінальної відповідальності на підставі статті 46 Кримінального кодексу України, статей 7-1, 8 Кримінального процесуального кодексу України (а.с. 22-23).
У вказаній постанові встановлено, що спірна дорожньо-транспортна пригода сталася з вини Бурлуцької П.В. в результаті порушення Правил дорожнього руху України. Кримінальна справа закрита у зв'язку з примиренням підсудної з потерпілою.
Як встановлено господарським судом та підтверджено матеріалами справи, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "Ауді", державний номерний знак АН 6617 ЕР, зазнав пошкоджень. Майнові інтереси, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем "Ауді", державний номерний знак АН 6617 ЕР від ризиків дорожньо-транспортної пригоди були застраховані за договором № 05-16/000569 добровільного страхування транспортного засобу укладеного 23.06.2011р. між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Гарант-Система" (страховик, позивач) та Карнаух Мариною Костянтинівною (страхувальник). Згідно пункту 7 зазначеного договору страхування, він набирає чинності з 00 год. 00 хв. 02 липня 2011 року до 24 год. 00 хв. 01 жовтня 2013 року за умови сплати страхового платежу в сумі 12 364,80 гривень.
Згідно матеріалів справи страховий платіж сплачений страхувальником 01.07.2011року.
Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров'ю та майну третіх осіб при експлуатації автомобіля "ЗАЗ - Daewoo T 13110", державний номерний знак АН 5961 НВ, застрахована власником Бурлицьким Сергієм Володимировичем в Приватному акціонерному товаристві "УАСК "АСКА", на підставі полісу серії АА № 204064, згідно якого ліміт відшкодування за майнову шкоду складає 50 000,00 гривень, франшиза - 1000,00 гривень.
Вчинена дорожньо-транспортна пригода була визнана страховою подією, з настанням якої виникає обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування. Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові застрахованого автомобіля, було складено звіт про експертну оцінку транспортного засобу № 103/1 від 23.03.2012р., відповідно до якого матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля "Ауді", державний номерний знак АН 6617 ЕР, складав 117 545,13 гривень (а.с.26-28).
Актом № 05-17/154 від 09.04.2012р. про страховий випадок та звітом про розслідування події із засобами наземного транспорту визначено суму страхового відшкодування у розмірі 116 425,13 грн. (а.с.14-15).
Позивач на підставі договору страхування та згідно з Правилами добровільного страхування засобів наземного транспорту, сплатив вищезазначену вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, що підтверджується платіжними дорученнями № 856 від 20.04.2012р. та № 879 від 25.04.2012р. (а.с.52-53).
Після сплати страхового відшкодування позивач надіслав відповідачу вимогу № 05/208 від 27 лютого 2013 року про відшкодування шкоди в порядку регресу, з повним пакетом документів, передбаченим статтею 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (а.с. 56-57). Проте, зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, тому позивач звернувся з позовом до суду. Вказаний позов задоволений.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам норм чинного законодавства та скасуванню не підлягає з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 25 Закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування" (в редакції чинній на час виникнення спору) передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Статті 979 Цивільного кодексу України та 16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно ст. 990 вказаного кодексу страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Приписами ст. 993 зазначеного кодексу встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Статтею 1191 вищенаведеного кодексу передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Аналогічні норми містить ст. 228 Господарського кодексу України, якими унормовано, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток .
Матеріалами справи доведено, що винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнаний водій автомобіля "ЗАЗ - Daewoo T 13110", державний номерний знак АН 5961 НВ Бурлуцька П.В. Позивач, як страховик, відповідно до умов договору страхування та на підставі заяви страхувальника перерахував страхове відшкодування. Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами. Такою особою, в даному випадку, дійсно є винний у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди водій транспортного засобу, який був застрахований відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Внаслідок укладення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованим ним автомобілем, отже відповідач стає відповідальною особою. Тобто, відповідач взяв на себе всю відповідальність, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну вказаним джерелом. І після сплати потерпілій особі страхового відшкодування у позивача виникло право звертатися до страховика винної у ДТП особи про виплату страхового відшкодування у порядку регресу. З огляду на те, що відповідач є особою, відповідальною за завдану шкоду, відповідно до укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, він взяв на себе відповідальність за свого страхувальника. Тобто відповідач здійснив страхування такого страхового ризику, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
При цьому посилання апелянта на те, що право регресної вимоги виникає у позивача до особи, яка заподіяла шкоду, у разі коли ця шкода заподіяна життю та здоров'ю умисно, а також внаслідок вчинення ДТП у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, а на підставі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" виникає лише право суборгації, не приймаються до уваги з огляду на наступне.
Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика( суброгація), виникає на підставі закону. При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого. Тобто, за суброгації відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні зі збереженням самого зобов'язання.
Так, після настання страхового випадку у потерпілого є можливість відшкодувати шкоду за рахунок заподіювача шкоди або за рахунок страховика шляхом отримання страхового відшкодування. В даному випадку потерпілий отримав страхове відшкодування за рахунок Позивача па підставі договору добровільного страхування наземного транспорту, а Позивач після виплати страхового відшкодування отримав право вимоги від потерпілої особи до осіб, відповідальних за збитки завдані винною особою. Отже, при зверненні з позовом позивач правомірно посилався на приписи статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування". Позовні вимоги визначені з урахуванням суми франшизи.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду по даній справі відповідає чинному законодавству, прийнято з дотриманням норм процесуального права, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст.33,43,49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" м.Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 08.08.2013р. у справі №905/4935/13 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 08.08.2013р. у справі № 905/4935/13 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.
Головуючий О.Л.Агапов
Судді Т.Д. Геза
О.В.Кододова
надр. 7 прим:
1 прим. - у справу;
1 прим. - позивачу
1 прим. - відповідачу
1 прим. - третій особі
2 прим. - ДАГС;
1 прим. - ГСДО;