Справа № 447/2373/13-ц
17.09.2013 року Миколаївський районний суд Львівської області
в складі: головуючого -судді Березюк Г. М.
при секретарі Котулі В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні майном та встановлення порядку користування приміщенням у квартирі ,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном та встановлення порядку користування приміщеннями у квартирі АДРЕСА_1. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірна квартира перебуває у приватній спільній частковій власності, 1/3 частина квартири належить їй, а 2/3 частини - її брату ОСОБА_3 На даний час у квартирі проживають відповідачі і чинять перешкоди в користуванні їй належним майном, порушуючи її право власності. Оскільки квартира є неподільним майном, тому виділ її частки в натурі є неможливим. Житлова площа квартири в цілому становить 41,1 м2, а 1/3 частини квартири - 13,7 м2. Тому просила зобов'язати відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не чинити будь-яких перешкод у користуванні квартирою шляхом надання ключів від вхідних дверей помешкання та передати у її користування кімнату 1-а площею 9,6 м2 з терасою 2,6 м2 , а приміщення загального призначення в квартирі ( кухню, ванну, вбиральню, коридор балкон на кухні) залишити у спільному користуванні співвласників та мешканців спірної квартири. Понесені нею судові витрати просить покласти на відповідачів.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали та пояснили, що відповідно до рішення суду ОСОБА_1 набула право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 У спірній квартирі проживають відповідачі та чинять їй перешкоди у користуванні майном. Неодноразово вона намагалась узгодити із відповідачами порядок користування спірною квартирою, однак спроби залишались безрезультатними. ОСОБА_3 не впускали її до квартири, не відповідали на телефонні дзвінки. З приводу перешкод у користуванні квартирою зверталась в Новороздільський МВМ, однак так як відносини мають цивільно-правовий характер змушена у судовому порядку встановлювати порядок користування спірною квартирою із відповідачами. Просили позов задоволити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3, який є законним представником і відповідача ОСОБА_4, в судовому засіданні позов визнав частково та зазначив, що позивачці ОСОБА_1 дійсно належить 1/3 частина квартири, в якій він проживає зі своєю сім'єю. Не заперечує з приводу права позивачки на користування приміщеннями у квартирі, однак просив врахувати те, що він зробив ремонт у кімнаті площею 9,6 м2, а тому просив виділити ОСОБА_1 кімнату площею 12,5 м2. Також вказував, що може виділити їй у користування будь-яку кладову. Одночасно просив врахувати психоневрологічну хворобу його сина ОСОБА_4 та зобов'язати позивачку влаштувати собі до кімнати окремий вхід.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 позов визнала частково та просила залишити у користуванні її сім'ї кімнати площею 9,6 м2 та 19 м2, а позивачці виділити кімнату площею 12,5 м2. Зазначила, що позивачку не впускали до квартири, оскільки вона приходила у вечірній час.
В судове засідання представник третьої особи - КП «Розділжитлосервіс» не з'явився повторно та не надіслав жодного повідомлення з приводу неявки, хоч належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення сторін, покази свідка, з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити мотивуючи наступним.
У відповідності до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 перебуває у приватній частковій власності ОСОБА_1 належить 1/3 частина вказаної квартири , а ОСОБА_3 відповідно 2/3 частини квартири.
Як вбачається із представлених в судовому засіданні ОСОБА_1 квитанцій по оплаті житлово-комунальних послуг, позивачка пропорційно до своєї частки у спільній частковій власності несе витрати по утриманню частини квартири АДРЕСА_1.
У відповідності до акту від 31.05.2013 року складеного комісією КП «Розділжитлосервіс» у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх син ОСОБА_4, ОСОБА_1 не зареєстрована та не проживає у вказаній квартирі.
З пояснень сторін, а також показів свідка ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово намагалась потрапити у квартиру, частка якої належить їй на праві приватної часткової власності, однак відповідачі не відчиняли їй вхідні двері, хоча перебували в той час в квартирі.
ОСОБА_1 зверталась в Новороздільський МВМ з приводу усунення перешкод у користуванні її часткою квартири, що стверджується матеріалами перевірки ЖЄО №1882 від 20.05.2013 р. надісланими Миколаївським РВ ГУМВСУ у Львівській області .
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
За змістом ч.3 ст.358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Як вбачається із довідки виданої Новороздільським міським бюро технічної інвентаризації дочірнього підприємства ТзОВ ПБП «Контур» № 9476 від 23.07.2013 року за технічним показниками 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 не відокремлена, не має окремого виходу і не може бути виділена в натурі.
У відповідності до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 виготовленого 16.08.2012 р. Новороздільським міським бюро технічної інвентаризації дочірнього підприємства ТзОВ ПБП «Контур» квартира розташована на 2 поверсі 5 поверхового будинку та складається з 3 кімнат: площею 9,6 м2, 19 ,0 м2 та 12,5 м2, а також кухні, ванни, коридору , вбудованої шафи, тераси та балкону. Загальна площа квартири 69,5 м2, а житлова площа 41,1 м2.
В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запропонували встановити інший варіант порядку користування спірною квартирою, а саме виділити позивачці кімнату 3-а площею 12,5 м2 та залишити в спільному користуванні власників та мешканців квартири кухню, ванну кімнату, вбиральню, коридор та балкон на кухні. Одночасно запропонував позиваці влаштувати окремий вхід до її кімнати. Позивачка та її представник з приводу вказаного варіанту користування спірною квартирою жодних заперечень не подали, однак відносно облаштування окремого входу до кімнати заперечили, так як квартира знаходиться на другому поверсі житлового будинку.
За таких обставин суд приходить до переконання, що позов підставний та підлягає до задоволення, а тому слід зобов'язати відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не чинити будь-яких перешкод у користуванні позивачкою ОСОБА_1 квартирою АДРЕСА_1 та надати їй ключі від вхідних дверей до вказаної квартири, а також виділити в користування ОСОБА_1 житлову кімнату 3-а площею 12,5 м2, а кухню, ванну кімнату, вбиральню, коридор та балкон на кухні залишити в спільному користуванні.
Керуючись ст.ст. 16, 316, 317, 319, 321, 355, 356, 386, 391 ЦК України, ст.ст.10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позов задоволити.
Зобов'язати відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не чинити будь-яких перешкод у користуванні позивачкою ОСОБА_1 квартирою АДРЕСА_1 шляхом надання позивачці ключів від вхідних дверей до вказаної квартири.
Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши в користування позивачки ОСОБА_1 житлову кімнату 3-а площею 12,5 м2, а кухню, ванну кімнату, вбиральню, коридор та балкон на кухні залишити в спільному користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя : Березюк Г. М.