16 вересня 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді - Шеремет А.М.,
суддів: Боймиструка С.В., Буцяка З.І.
секретар судового засідання Пиляй І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства "Український Страховий Дім" на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 05 серпня 2013 року в справі за позовом приватного акціонерного товариства "Український Страховий Дім" до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 05 серпня 2013 року в задоволенні даного позову відмовлено.
Вважаючи дане рішення незаконним через невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, приватне акціонерне товариство "Український Страховий Дім" (далі- ПАТ "Український Страховий Дім" )подало на нього апеляційну скаргу.
При цьому покликається на те, що обов'язки спадкодавця за кредитною угодою не належать до зобов'язань, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, тобто не припиняються смертю спадкодавця, а тому вважає, що вимоги ВАТ „Державний ощадний Банк України" про відшкодування завданих спадкодавцем збитків (суми сплаченого страхо вого відшкодування) підлягають виконанню спадкоємцем, що прийняв спадщину.
Зазначає, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3, що підтверджується), тобто ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_3 за законом першої черги, який проживав разом із ним.
Вказує, що відповідно до листа Кузнецовської міської державної нотаріальної контори № 50/01-16 від 27 лю того 2013 року спадкоємці ОСОБА_3 до вказаної державної нотаріальної контори не звертались, тобто відповідач протягом встановленого чинним законодавством строку від прийняття спад щини не відмовився.
Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19 серпня 2008 року між ОСОБА_3 і Відкритим акціо нерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - Банк) було укладено договір № 130 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою, згідно із яким банк відкрив спадкодавцю картковий рахунок і відновлювальну кредитну лінію, а Спадкодавець зобов'язувався погашати кредит і відсотки за його користування.
15 липня 2011 року між банком і позивачем було укладено договір добровільного страхування кре дитів КР-11 № 0023, предметом якого є майнові інтереси банка, які пов'язані з невиконанням або неналежним виконанням позичальниками банку своїх зобов'язань за кредитними угодами - договорами про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою по програмі "Арсенал", і у рамках якого позивачем на страхування був прийнятий у тому числі ризик невиконання або неналежного виконання спадкодавцем, як позичальником банку, своїх договірних зобов'язань.
З свідоцтва про смерть НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно страхового акту № КР-11/0023/ГО-Рв2 від 05 жовтня 2012 року позивач прийняв рішення про визнання страховим випадком невиконання позичальником ОСОБА_3 зобов'язань по кредитному договору в результаті смерті та виплату страхового відшкодування на користь АТ "Державний Ощадний Банк України'" в розмірі 19164,05 грн.
Виплата вказаного страхового відшкодування здійснена позивачем 05 жовтня 2012 року.
Згідно ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
05 жовтня 2012 року позивач набув право кредитора до спадкоємців померлого ОСОБА_3 на користь АТ "Ощадбанк" страхового відшкодування.
Згідно ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст 1282 ЦПК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
З листа завідувача Кузнецовської міської державної нотаріальної контори Г.І.Ріцької №323/02-14 від 16 липня 2013 року вбачається, що заяв про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину від спадкоємців померлого ОСОБА_1 не надходило. Відомості про наявність спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 а також відомості про склад та/або наявність спадкового майна в Кузнецовській міській державній нотаріальній конторі відсутні.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доказів того, що відповідач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 позивачем не надано. Не надано доказів щодо наявності у померлого ОСОБА_3 будь-якого майна, яке б належало йому на праві приватної власності, та наявності інших спадкоємців першої черги ( як то дружина, тощо).
Посилання ПАТ "Український Страховий Дім" на те, що він був позбавлений можливості самостійно отримати докази, а також на заяви № 197/07/1 від 17 липня 2013 року та № 210/07/38 від 30 липня 2013 року з проханням до суду повідомити про необхідність додаткових доказів не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Частинами 1, 2 ст. 131 ЦПК України передбачено, що сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів.
З зазначеними клопотаннями до суду позивач не звертався.
З урахуванням викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв"язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 304, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Український Страховий Дім" відхилити.
Рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 05 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча
Судді: