2-614/09
12 березня 2009 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Калитки О.М.,
при секретарі судового засідання Резниковій А.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
встановив:
Позивач просив стягнути з відповідача борг в сумі 10000грн.., посилаючись на те, що 11 листопада 2008 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3 Згідно вищевказаного договору відповідач ОСОБА_2 зобов'язалася повернути запозичену суму до 11 січня 2009 року, але до теперішнього часу борг в сумі 10000грн.не повернула .
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги зменшив, просив суд стягнути з відповідача борг в сумі 4000грн., судові витрати в розмірі 130грн. та витрати на правову допомогу в сумі 150грн.
Відповідач у судовому засіданні позов визнала, з наявністю та розміром боргу в сумі 4 000грн., судових витрат в розмірі 130грн. та витратами на правову допомогу в розмірі 150грн. згодна .
Відповідно до ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суду позивачем надано наступні докази: договір позики, довідка про надання юридичної допомоги, копія паспорта позивача.
Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Матеріалами справи встановлено, що 11 листопада 2008 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3 Згідно вищевказаного договору відповідач ОСОБА_2 зобов'язалася повернути запозичену суму до 11 січня 2009 року, але до теперішнього часу борг у повному обсязі не повернула .
Суд вважає докази, надані позивачем, достатніми та переконливими.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача борг у сумі 4 000 грн ., судових витрат в розмірі 130грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 150грн.
Судові витрати на підставі ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підст12і викладеного, керуючись ст. ст. 1046, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 212-215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Прийняти визнання позову ОСОБА_2 .
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 4000 ( чотири тисячі) грн., судові витрати в розмірі 130(сто тридцять)грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 150 (сто п'ятдесят)грн., а всього 4280 (чотири тисячі двісті вісімдесят)грн..
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня після його проголошення або подання апеляційної скарги у той самий строк. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Лисичанського міського суду Луганської області.
Суддя: