02.04.2009 Справа№ 6/509-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)
суддів: Виноградник О.М., Джихур О.В.
при секретарі судового засідання: Вовченко О.В.
за участю представників сторін:
Представники сторін не з"явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Метал», м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2009р. у справі № 6/509-08 за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Метал», м.Дніпропетровськ
до відповідача відкритого акціонерного товариства “Дніпроважмаш», м.Дніпропетровськ
про стягнення 191 465 грн 75 коп
В судовому засіданні 02.04.2009 року, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Метал», м.Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Дніпроважмаш», м. Дніпропетровськ, в якому просить стягнути з відповідача 191 456.75 грн., з яких 157 004, 00 грн. основного боргу за договором поставки металобрухту від 15.08.2008 року №12/2-08, 46 384,83 грн. пені та 13 511,67 грн. інфляційних витрат.
03.02.2009 року позивач звернувся із заявою про збільшення розміру позовних вимог, та просив стягнути 157 004,0 грн. основного боргу, 13511,57 грн. інфляційних та 46 384,83 грн. пені, всього 216 900,4 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2009 року по справі № 6/509-08 (суддя Коваленко О.О.) позовні вимоги задоволені частково, з відповідача стягнено 157 004, 00 грн. основного боргу, 10 000, 00 грн. пені, 13 511, 57 грн. інфляційних втрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд посилався на те, що борг відповідача перед позивачем за поставлений металобрухт за договором від 15.08.2008 року №120/2-08 підтверджується матеріалами справи.
Позовні вимоги в частині стягнення пені, задоволені частково у сумі 10000,00 грн.
Не погодившись із рішенням в частині зменшення позовних вимог про стягнення пені, позивач подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив рішення в цій частині скасувати, а позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що господарський суд Дніпропетровської області в своєму рішенні не обґрунтував на підставі яких саме документів зменшена сума пені, яка підлягала стягненню з відповідача.
Також, в апеляційній скарзі позивач зазначає, що при розгляді справи суд не з'ясував фінансовий стан позивача, який на час винесення рішення, і теперішній час, є важким.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, просив відкласти розгляд справи у зв»язку з виїздом представника за межі міста.
Відповідно до частини 3 статті 22 ГПК України сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав та охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об»активного дослідження всіх обставин справи.
Так, як доказів, які підтверджували поважність причин з яких відповідач не може з»явитися в судове засідання не подано, в клопотанні не зазначено, які саме додаткові доводи чи докази він бажав надати суду, колегія суддів вважає клопотання відповідача безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
15.08.2008 року між сторонами по справі укладено договір поставки металобрухту №120/2-08, у відповідності до пункту 1 якого, позивач зобов'язувався в період з 16.08.2008 року по 15.10.20008 року за видатковими накладними поставити відповідачу металобрухт на загальну суму 644 835, 00 грн.
На виконання умов договору позивач за видатковими накладними та актами приймання чорних металів поставив відповідачу металобрухт на суму 644 835, 50 грн.
Відповідно до пункту 3.1 договору покупець здійснює оплату шляхом перерахування 100% оплати на протязі 2-х банківських днів після поставки продукції.
Відповідач частково оплатив продукцію на суму 487 831, 50 грн., основний борг складає 157 004,00 грн.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
У відповідності ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання , на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу.
З урахуванням викладеного і того, що відповідачем не надано належних доказів, які б підтверджували оплату отриманої продукції у повному обсязі, позовні вимоги в цій частині, і в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у сумі 157 004, 00 грн., та 13 511,57 грн. відповідно.
Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що у разі порушення строку оплати згідно до пункту 3.1, покупець сплачує пеню у розмірі 0,2 % від вартості несплаченої у строк продукції, але не більше подвійної залікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування, за кожний день прострочення платежу. З урахуванням строків поставки та оплати відповідачем продукції, позивачем нарахована пеня у сумі 27 230, 33 грн.
Згідно до пункту 3 частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до пункту 3.9.2, доповненого згідно з Рекомендаціями президії Вищого господарського суду України від 29.12.2008 року №04-5/277, пункту 2.4 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Уклавши договір з позивачем, відповідач усвідомлював розмір загальної ціни продукції (690 000, 00 грн.) та наслідки, встановленої умовами договору відповідальності у вигляді пені, про що свідчить підпис посадової особи та печатка підприємства відповідача. Доказів зміни умов договору відповідач не надав.
З наданих позивачем документів вбачається що, він сам знаходиться у важкому фінансовому стані, останній платіж відповідачем здійснений 06.10.2008 року. Відповідач не надав суду першої інстанції жодного доказу, який би підтверджував наявність виняткового випадку у відповідача, який був би підставою для зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню. Отже колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до невірного висновку про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині з урахуванням подвійної залікової ставки НБУ підлягають стягненню у сумі 15 249,71 грн., а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2009 року по справі №6/509-08 -зміні.
Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на сторони по справі відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Метал», м.Дніпропетровськ задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2009 року по справі № 6/509-08 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
“Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Дніпроважмаш», м.Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Метал», м.Дніпропетровськ 157 004, 00 грн. основного боргу, 13 511, 57 грн. -інфляційних, 15 249,71 грн. -державного мита, 101,2 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Дніпроважмаш», м.Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Метал», м. Дніпропетровськ 26,25 грн державного мита за перегляд справи по апеляційній скарзі, видати наказ.
Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.М.Лисенко
Суддя О.М.Виноградник
Суддя О.В.Джихур