10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"31" березня 2009 р. Справа № 2/23-09
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської Г.А.
суддів: Гулової А.Г.
Пасічник С.С.
при секретарі БєляєвійТ.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Гоц Н.О. (довіреність №22/118 від 02.01.2009р.),
від відповідачів:
- СТОВ "Урожай": Педос А.М. (довіреність від 31.03.2008р.),
- ТзОВ"Інагро-Гайсин": не з"явився,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагро-Гайсин", м. Одеса таСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай", с.Біляни Чернівецького району Вінницької області
на рішення господарського суду Вінницької області
від "04" лютого 2009 р. у справі № 2/23-09 (суддя Мельник П.А.)
за позовом Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000", м. Київ
до - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай", с.Біляни Чернівецького району Вінницької області
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагро-Гайсин", м. Одеса
про стягнення 90638,18 грн.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 04.02.2009р. у справі №2/23-09 задоволено позов приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000" до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" та товариства з обмеженою відповідальністю "Інагро-Гайсин" про стягнення 90638,18 грн.
Стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" на користь приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000" 31949,70грн. заборгованості, 6094,23грн. штрафу, 735,28грн. пені, 459,55грн. 15% річних, 479,25грн. інфляційних втрат, 453,19грн. витрат на сплату державного мита та 59,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Інагро-Гайсин" на користь Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000" 31949,70грн. заборгованості, 6094,23грн. штрафу, 735,28грн. пені, 459,55грн. 15% річних, 479,24грн. інфляційних втрат, 453,19грн. витрат на сплату державного мита та 59,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 13.02.2009р. виправлено допущені описки в резолютивній частині рішення суду від 04.02.2009р. по справі №2/23-09. Резолютивну частину рішення суду від 04.02.2009р. по справі №2/23-09 викладено в наступній редакції: "Позов задовольнити. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" та товариства з обмеженою відповідальністю "Інагро-Гайсин" на користь Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000" 63899,40грн. заборгованості, 12188,46грн. штрафу,1470,56грн. пені, 919,10грн. 15% річних, 958,49грн. інфляційних втрат, 7582,21грн. курсової різниці, 906,38грн. на сплату державного мита, 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу" (а.с. 60).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Інагро-Гайсин" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржений судовий акт скасувати в частині стягнення з відповідачів солідарно 12188,60 грн. штрафу у розмірі 15% від суми зобов'язання, 1302,50 грн. пені, 814,06 грн. 15% річних.
Мотивуючи апеляційну скаргу ТОВ "Інагро-Гайсин" зазначає, що за період прострочки оплати позивачем нараховано 1470,56грн. пені та 12188,60грн. штрафу. Проте, згідно ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності. Крім того, згідно п.3.3 договору поруки від 09.09.2008р. поручитель ( ТОВ "Інагро-Гайсин"), зобов'язаний сплатити суму боргу у 10- денний термін з дня отримання письмової вимоги від кредитора (ПП "Хімагромаркетинг 2000"), тобто до 01.12.2008р., оскільки вимогу отримано 21.11.2008р. Отже, нарахування пені та 15% річних має здійснюватися з 02.12.2008р. до моменту подачі позову - 05.12.2008р., тобто за 4 дні - 168,06грн. пені та 105,04грн. - 15% річних. Втрати від інфляції не можуть бути нараховані ТОВ "Інагро-Гайсин", оскільки термін виконання зобов'язання останнім настав 01.12.2008р. (а.с. 65 - 67).
СТОВ "Урожай" також звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржений судовий акт скасувати в частині стягнення з відповідачів солідарно 12188,46грн. штрафу.
СТОВ "Урожай" також оскаржило рішення господарського суду Вінницької області від 04.02.2009р. у частині стягнення з відповідачів солідарно штрафу у розмірі 12188,46грн., зазначивши, що судом стягнуто штраф і пеню, проте ст.61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності за одне й те саме правопорушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності (а.с. 75 - 76).
У відзивах на апеляційні скарги №2-25/039-Г від 25.03.2009р. та №1-25/039-Г від 25.03.2009р. позивач та його представник у судовому засіданні проти апеляційних скарг заперечили, вважаючи оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просять залишити його без змін, а скарги - без задоволення. Позивач зазначає, що, згідно рішення Конституційного суду України №1-рп/99 від 09.02.1999р., положення статей розділу 2 Конституції України (зокрема ст.61) стосуються фізичних осіб і не поширюється на юридичних (а.с. 84-86, 93 - 96).
Представник ТОВ "Інагро-Гайсин" у засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справи в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника ТОВ "Інагро-Гайсин", належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи (про що свідчить реєстр рекомендованої поштової кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду за 06.03.2009р.) не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника ТОВ "Інагро-Гайсин".
Заслухавши представників ПП "Хімагромаркетинг 2000" та СТОВ "Урожай", обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційні скарги СТОВ "Урожай" та ТОВ "Інагро-Гайсин" підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 17.04.2008р. між ПП "Хімагромаркетинг 2000" (продавець) та СТОВ "Урожай" (покупець) укладено договір поставки №Х2 -02-0175 (далі - договір поставки), у відповідності до п.1.1 якого, продавець зобов'язався передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти й оплатити засоби захисту рослин (а.с. 15).
Згідно п.1.4 договору поставки, кількість і асортимент товару, який підлягає поставці, визначається відповідно до п.1.1 даного договору. За бажанням покупця кількість та асортимент товару може бути збільшений, що оформляється додатковою угодою, в якій визначається кількість та асортимент товару, що підлягає поставці та строк оплати.
Так, додатковими угодами №Х2-02-0175ДС1 від 12.05.2008р., №Х2-02-0175ДС2 від 20.05.2008р., №Х2-02-0175ДС3 від 27.05.2008р., №Х2-02-0175ДС6 від 17.06.2008р., №Х2-02-0175ДС7 від 18.06.2008р. сторони внесли зміни до договору поставки, щодо кількості, асортименту товару, що підлягає поставці, та строку оплати (а.с. 28 - 32).
На виконання договору поставки та додаткових угод до нього, позивач поставив СТОВ "Урожай" засоби захисту рослин на загальну суму 81256,40грн., що стверджується видатковими накладними та довіреностями (а.с. 33 - 43).
Відповідно до умов договору поставки та додаткових угод до нього, СТОВ "Урожай" зобов'язалося оплатити отриманий товар не пізніше 15.09.2008р.
Згідно п.5.2 договору поставки, покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення п.2.1 даного договору) відповідно до діючого законодавства України й сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені. Начислення пені здійснюється з дня прострочення, але продавець має право застосовувати штрафну санкцію лише у випадку прострочення оплати покупцем понад 30 днів.
У випадку прострочення виконання зобов'язання, передбачених п.2.1 даного договору (несвоєчасної оплату товару), більше ніж 30 днів покупець додатково сплачує продавцеві штраф у розмірі 15% від ціни договору (п.5.4 договору поставки).
Згідно прибуткової накладної (повернення) №Х2-02-0016 від 18.06.2008р., СТОВ "Урожай" повернуло позивачу товар на суму 17357,00грн. (а.с. 44).
Таким чином, сума боргу за договором поставки становить 63899,40грн.
Слід відмітити, що у відповідності до п.1.3 договору поставки, продавець у випадку зміни законодавства України, і коливання ( у бік збільшення) на ринку валют курсу долара США відносно національної валюти (гривні) залишає за собою право в односторонньому порядку при оформленні рахунку на оплату товару або відвантажувальної (видаткової) накладної змінити ціну товару. Розрахунок ціни договору у такому разі здійснюється по формулі: ціна договору = вартість товару у доларах помножена на курс долара США, встановленого НБУ.
Керуючись п.1.3 договору поруки, позивач виставив СТОВ "Урожай" до сплати рахунок - фактуру №Х2-1.3-0001 від 30.10.2008р. на суму 7582,21грн. доплати за товар по п.1.3 договору поставки (а.с. 22).
У зв'язку з тим, що СТОВ "Урожай" не могло вчасно провести розрахунки за отриманий товар, в забезпечення виконання умов договору поставки 09.09.2008р. між ТОВ "Інагро-Гайсин" (поручитель), ПП "Хімагромаркетинг 2000" (кредитор) та СТОВ "Урожай" (боржник) укладено договір поруки, у відповідності до п.3.1 якого, поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за невиконання або неналежне виконання зобов'язаннь боржником, в повному обсязі, тобто у тому ж обсязі, як боржник за договором поставки, включаючи сплату основного боргу та штрафних санкцій передбачених договором поставки та чинним законодавством України, у випадках пред'явлення до нього позову. (а.с. 18-19).
За договором поруки сторони дійшли згоди надати боржнику термін для проведення остаточних розрахунків з кредитором за договором поставки до 01.11.2008р. (п.2.2 договору поруки).
Пунктом 3.2 договору поруки передбачено, що при неперерахуванні боржником суми основного боргу у строк, передбачений у п.2.2 цього договору, кредитор має право звернутися до поручителя з письмовою вимогою про виконання ним такого обов'язку за цим договором.
Поручитель зобов'язаний сплатити кредитору несплачену боржником суму основного боргу у 10 - денний строк з дня отримання письмової вимоги від кредитора шляхом перерахування несплаченої суми на поточний рахунок кредитора (п. 3.3 договору поруки).
Згідно п.3.5 договору поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання поручителем свого зобов'язання перед кредитором, передбаченого п.3.3 цього договору, кредитор має право пред'явити до поручителя позов із нарахуванням всіх штрафних санкцій, передбачених договором поставки.
СТОВ "Урожай, всупереч вимог п.2.2 договору поруки, остаточних розрахунків з ПП "Хімагромаркетинг 2000" у строк до 01.11.2008р. не провело.
Керуючись п.3.2 договору поруки, позивач звернувся до ТОВ "Інагро - Гайсин" з письмовою вимогою №6-06/118-Г від 07.11.2008р. про сплату боргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай за договором поставки.
ТОВ "Інагро-Гайсин" вимогу позивача залишило без виконання (а.с. 20 - 21).
За вказаних обставин, ПП "Хімагромаркетинг 2000" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовною заявою №7-05/128-Г від 05.12.2008р. про стягнення солідарно зі СТОВ "Урожай" та ТОВ "Інагро-Гайсин" заборгованості у сумі 90638,18грн., з яких 63899,40грн. основного боргу, 7582,21грн., згідно рахунку №Х2-1.3-0001 від 30.10.2008р., збільшеної вартості товару у відповідності до п.1.3 договору поставки, 3403,30грн. пені, 12188,46грн. 15% штрафу, 2127,06грн. 15% річних, 1437,75грн. інфляційних (а.с. 2 - 6).
У зв'язку з невірним визначенням періоду нарахування штрафних санкцій при поданні позовної заяви до господарського суду, ПП "Хімагромаркетинг 2000" 04.02.2009р. надало суду уточнений розрахунок ціни позову, згідно якого просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку 79436,01грн., з яких 63899,40грн. основного боргу, 1470,56грн. пені, 12188,46грн. 15% штрафу, 919,10грн. 15% річних, 958,49грн. інфляційних (а.с. 49 - 50).
За результатами розгляду позовної заяви ПП "Хімагромаркетинг 2000", господарський суду Вінницької області задовольнив вимоги останнього та стягнув з відповідачів 63899,40грн. заборгованості, 12188,46грн. штрафу, 1470,56грн. пені, 919,10грн. 15% річних, 958,49грн. інфляційних втрат, 7582,21грн. курсової різниці.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу господарського суду Вінницької області на те, що в ухвалі про виправлення описки від 13.02.2009р. по даній справі помилково не зазначено, що стягнення здійснюється з відповідачів солідарно (а.с. 60).
З огляду на викладене судова колегія вважає за необхідне відмітити наступне:
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Матеріалами справи встановлено, що ТОВ "Інагро-Гайсин" поручилося перед ПП "Хімагромаркетинг 2000" за виконання СТОВ "Урожай" обов'язку по договору поставки.
Згідно ч.1 і 6 ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Положеннями ч.1,2 ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи встановлено, що СТОВ "Урожай" не виконало зобов'язання щодо проведення розрахунку з позивачем по договору поставки у повному обсязі та у строк, встановлений п. 2.2 договору поруки, - до 01.11.2008р., у зв'язку з чим ПП "Хімагромаркетинг 2000", керуючись п.3.2 договору поруки, звернулося до ТОВ "Інагро - Гайсин" з письмовою вимогою №6-06/118-Г від 07.11.2008р. про сплату боргу СТОВ "Урожай" (а.с. 20 - 21).
ТОВ "Інагро - Гайсин" отримало вимогу позивача 21.11.2008р., однак всупереч п.3.3 договору поруки, не виконало грошове зобов'язвання щодо погашення боргу СТОВ "Урожай" по договору поставки у сумі 63899,40грн. в 10 - денний термін, тобто до 01.12.2008р. (а.с. 21).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідачі, всупереч ст.33 ГПК України не надали господарському суду доказів виконання грошового зобов'язання у сумі 63899,40грн. у повному обсязі та у строки передбачені договором поруки, а тому вважаються такими, що прострочили.
Частинами 1, 2 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Системний аналіз обставин справи та норм чинного законодавства свідчить про обгрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідачів у солідарному порядку 63899,40грн. основного боргу та 7582,21грн. курсової різниці, що обчислюється згідно п.1.3 договору поставки.
Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, що включає у себе його виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У відповідності до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.4 договору поставки сторони передбачили, що у випадку прострочення виконання зобов'язання, передбачених п.2.1 даного договору, більше ніж 30 днів покупець додатково сплачує продавцеві штраф у розмірі 15% від ціни договору.
Згідно зазначеного, положення п.5.4 договору поставки суперечить ч.2 ст.549 ЦК України, згідно якої штраф обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а не від ціни договору.
Таким чином, колегія суддів, керуючись п.2 ст.549 ЦК України, вважає за необхідне зменшити розмір штрафу та стягнути з відповідачів у солідарному порядку 9584,91грн. (63899,40грн. х 0,15).
Слід відмітити, що стягуючи у солідарному порядку з відповідачів пені, річних та інфляційних, суд першої інстанції не врахував, що, остаточний термін виконання розрахунків з позивачем для СТОВ "Урожай" закінчився 01.11.2008р. (п.2.2 договору поруки), а для ТОВ "Інагро - Гайсин" - 01.12.2008р. (п.3.3 договору поруки), а тому відповідальність за порушення строків проведення розрахунків по договору поставки у СТОВ "Урожай" виникла з 02.11.2008р., а у ТОВ "Інагро-Гайсин" - з 02.12.2008р.
Пунктом 5.2 договору поставки сторони передбачили, що покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення п.2.1 даного договору) відповідно до діючого законодавства України й сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені. Начислення пені здійснюється з дня прострочення, але продавець має право застосовувати штрафну санкцію лише у випадку прострочення оплати покупцем понад 30 днів.
У відповідності до ст.ст.1,3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. N 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, за порушення виконання грошового зобов'язання СТОВ "Урожай" має сплатити позивачу пеню у розмірі 2310,80грн. за період з 02.11.2008р. по 01.12.2008р. ТОВ "Інагро - Гайсин" до стягнення нараховується пеня за період з 02.12.2008р. по 05.12.2008р. ( 4 дні) у сумі 168,06грн.
Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п.5.5 договору поставки, сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч.2 ст.625 ЦК України, і встановили її у розмірі 15%.
Отже, річні підлягають стягненню з відповідачів у наступному порядку:
- зі СТОВ "Урожай" - 1444,24грн. 15% річних за період з 02.11.2008р. по 01.12.2008р.
- з ТОВ "Інагро - Гайсин" - 105,04грн. 15% річних з 02.12.2008р. по 05.12.2008р.
Позивач нарахував до стягнення з відповідачів у солідарному порядку (а господарський суд задовольнив) 958,49грн. інфляційних за період з 01.11.2008р. по 30.11.2008р. Однак, з урахуванням того, що у ТОВ "Інагро - Гайсин" відповідальність за порушення зобов'язання, згідно п.3.3 договору поруки, виникла з 02.12.2008р., інфляційні у повному розмірі підлягають стягненню зі СТОВ "Урожай".
Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідачів про те, що стягнення одночасно пені і штрафу, що відносяться до одного виду юридичної відповідальності, є порушенням ст.61 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Однак, згідно рішення Конституційного суду України №1-рп/99 від 09.02.1999р., розділ ІІ "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина" Конституції України закріплює конституційні права, свободи і обов'язки насамперед людини і громадянина та їх гарантії. А тому, положення ст. 61 Конституції України стосується фізичних осіб, а не юридичних, і не застосовується до господарських відносин.
Положення про можливість одночасного застосування до порушників господарського зобов'язання пені та штрафу відображено також у постанові Вищого господарського суду України від 13.12.2007р. у справі №04/2976.
Згідно п.4 ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
У відповідності до вищевикладеного, апеляційні скарги ТОВ "Інагро - Гайсин" та СТОВ "Урожай" підлягають частковому задоволенню, а рішення господарського суду Вінницької області від 04.02.2009р. зміні у частині стягнення пені, штрафу, річних, інфляційних та судових витрат.
Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" (с.Біляни, вул.Леніна, 25 Чернівецького району Вінницької області, код 03731391) задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагро-Гайсин" (м. Одеса, вул.Канатна, 41/16, код 3519916) задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Вінницької області від 04 лютого 2009 року у справі № 2/23-09 змінити в частині стягнення пені, 15% річних, штрафу, інфляційних та судових витрат.
Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:
"Стягнути солідарно з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" (с.Біляни, вул.Леніна,25 Чернівецького району Вінницької, код 03731391) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагро-Гайсин" (м. Одеса, вул.Канатна, 41/16, код 3519916) на користь Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000" (м. Київ, пр-т Воз'єднання,15, код 30369454) 63899,40 грн. основного боргу, 9584,91 грн. штрафу, 7582,21 грн. курсової різниці, 810,65 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" (с.Біляни, вул.Леніна,25 Чернівецького району Вінницької, код 03731391) на користь Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000" (м.Київ, пр-т Воз'єднання,15, код 30369454) 2310,80 грн. пені, 1444,24 грн. - 15% річних, 958,49 грн. інфляційних, 47,13 грн. витрат по сплаті державного мита
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагро-Гайсин" (м. Одеса, вул.Канатна, 41/16, код 3519916) на користь Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000" (м. Київ, пр-т Воз'єднання,15, код 30369454) 168,06 грн. пені, 105,04 грн. - 15% річних, 27,31 грн. витрат по сплаті державного мита.
У решті вимог позивача відмовити."
3. Наказ господарського суду Вінницької області від 16 лютого 2009 року у справі №2/23-09 визнати таким, що втратив чинність.
4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Вінницької області.
5. Справу №2/23-09 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий - суддя: Щепанська Г.А.
судді::
Гулова А.Г.
Пасічник С.С.
Віддрук. 5 прим.:
1 - до справи,
2,3,4 - сторонам,
5 - в наряд.