01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.03.2009 № 4/275
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача : не з»явився
від відповідача: Маковецький С.В. - юрист
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрграндконтакт-ВМВ"
на рішення Господарського суду м.Києва від 02.12.2008
у справі № 4/275 (суддя
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Долото"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрграндконтакт-ВМВ"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 602521,45 грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрграндконтакт-ВМВ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Долото»
про відшкодування збитків пов»язаних з поставкою неякісного вугілля, пені за невиконання зобов»язання по поставкам вугілля та відшкодування неодержаного доходу згідно договору № 1/03У
Рішенням Господарського суду м.Києва від 02.12.2008 року у справі № 4/275 первісний позов задоволено повністю, на підставі рішення суду з ТОВ «Укрграндконтакт -ВМВ» на користь ТОВ «Торговий дім «Долото» підлягає стягненню 418 686, 45 грн. основного боргу, 148 685, 92 грн. інфляційних втрат, 11 886, 89 грн. - 3% річних, 23 262,19 грн. пені, 6 047, 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач за первісним позовом звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповністю з»ясовано обставини, що мають значення для справи.
В апеляційній скарзі апелянт звертає увагу суду на те, що місцевим судом порушено основний принцип судочинства - рівність перед законом і судом.
Крім того, на думку відповідача ТОВ «Торговий дім «Долото» після 20.02.08р. припинив приймати платежі за поставку вугілля у зв»язку з їх неправильним перерахуванням, але не надав жодних письмових доказів.
Апелянт звертає увагу суду на те, що позивач за первісним позовом у відзиві на зустрічну позовну заяву визнає факт недопоставки вугілля. Недопоставка вугілля є не що інше як доход, який апелянт міг би одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено, або це ще є упущена вигода. Апелянт вважає, що суд відмовляючи у задоволенні вимог ТОВ «Украгроконтракт - ВМВ» не звернув увагу на те, що первинним був факт поставки неякісного вугілля, повернення неякісного вугілля і як причиннний зв»язок - факт недопоставки вугілля.
В судове засідання представник позивача не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено. Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника відповідача, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника позивача, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи по суті спору.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія встановила наступне.
01.03.2007 між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 1/03У вугільної продукції.
Відповідно до п. 1.1. укладеного договору позивач за первісним позовом зобов'язався поставити кам'яне вугілля марки «АШ», а відповідач за первісним позовом оплачувати його на умовах договору.
Обсяг, дата (графік) поставок, показники якості, ціна кожної партії вугілля із стандартними показниками якості та орієнтовна загальна вартість кожної партії вугілля визначаються сторонами і вказуються в додаткових угодах до цього договору ( п.2.1. договору).
Відповідно до п.6.2. договору поставка вугілля здійснювалася за наступними реквізитами: АК «Укр-КАН ПАУЕР» Дарницька ТЕЦ, ст. Дарниця Південно-Західної залізниці.
Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються положення Цивільного кодексу України.
Частиною 2 статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором, законодавством або не впливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до п. 1 ст. 693 ЦК України договором купівлі-продажу може бути встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар або надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи відповідно до умов договору та додаткових угод до нього ТОВ «Долото» протягом квітня -листопада 2007 року поставило для ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ» 12 258,07 тонн вугілля марки «АШ» загальною вартістю 4 642 759,43 грн., що підтверджується видатковими накладними та актами приймання-передачі вугілля, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до п.5.3 договору покупець (ТОВ «Украгроктнтакт -ВМВ») здійснює оплату протягом 3-х банківських днів з моменту поставки вугілля вантажоотримувачу та підписання сторонами акту приймання передачі вугілля, які є підставою для проведення взаєморозрахунків.
На виконання своїх зобов'язань ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ» частково розрахувався за поставлене вугілля на суму 4 224 072,98 грн., які були сплачені протягом 14.03.07р. по 20.02.08р.
Починаючи з 21.02.08р. відповідач за первісним позовом припинив розрахунки за поставлене вугілля, в результаті чого виникла заборгованість за поставлене вугілля, яка на момент подання позову до суду складала 418 686,45 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 ЦК одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Обов'язковість договору для виконання сторонами встановлено ст..629 ЦК України.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Під час розгляду справи у місцевому суді відповідач за первісним позовом (ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ») визнав основну суму заборгованість за поставлене вугілля на суму 418 686,45грн.
Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що з 01.04.2007р. відповідач за первісним позовом сплачував за поставлене вугілля з порушенням строків розрахунків, що підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема банківськими виписками про частково здійснені розрахунки.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимога позивача за первісним позовом про стягнення інфляційних втрати в сумі 148 685,92 грн. та 3% річних в сумі 11 886,89 грн., які є обґрунтованими та підлягають задоволенню
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 546, ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.1 договору визначено, що за порушення строків проведення оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової стаки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.
Позивач також просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 23 262,19 грн., розрахунок якої відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо зустрічного позову слід зазначити наступне. Позивач за зустрічним позовом змінював позовні вимоги, на момент прийняття рішення позовні вимоги за зустрічним позовом складались із вимоги стягнення 327 701, 59грн. втраченої вигоди (доходу) по недопоставці вугілля та пені 70 425,94грн.
Позивач за зустрічним позовом переадресував поставлене відповідачем за зустрічним позовом вугілля на адресу ТОВ «Промвугілля» і ТОВ «Енергосектор», уклавши з ними договір поставки «№ 48/Д від 09.02.07р. та договір поставки №32/4 від 21.09.07р. відповідно.
13.08.07р. від ТОВ «Промвугілля» на адресу ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ» надійшли претензії №78/1 і №77/3 на загальну суму 28 670,88 грн. як відшкодування збитків за повернення неякісного вугілля. Саме цю суму позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом.
Як встановлено місцевим судом сума 28 670,68 грн. є залізничним тарифом, який згідно з п.п.4.7, 5.2 договору №1/03У поставки від 01.03.07р. сплачується ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ».
Поняття «неякісне вугілля» для сторін спору визначене в Розділі 3 договору поставки №1/03У від 01.03.2007р. і визначається як вугілля, фактичні якісні показники якого перевищують граничні норми, застережені в Додатковій угоді.
В договорі поставки № 1/03У від 01.03.2007р. визначений порядок приймання вугілля по якості в п.п. 7.1, 7.2. Зокрема, якість поставленого вугілля встановлюється на підставі перевірки якості вугілля, яка здійснюється Акредитованою хімічною лабораторією вантажоотримувача протягом 2-х днів з дати поставки. По результатам проведеної перевірки якості складається Акт прийому по якості. У випадку відхилення якісних даних поставки від даних Акту лабораторії покупець повідомляє про це постачальника протягом 2-х днів з моменту складання Акту лабораторії.
Позивачем за зустрічним позовом ( покупцем) не було дотримано зазначений в договорі порядок визначення якості вугілля, а тому документи, які додані до позовної заяви не є належними доказами підтвердження неякісного вугілля.
За таких обставин колегія погоджується з висновком місцевого суду про відмову позивачу за зустрічним позовом у стягненні збитків в сумі 28 670,88 грн. за неякісне вугілля.
Крім того, позивач за зустрічним позовом вимагає стягнення з відповідача за зустрічним позовом 327 701,59 грн. збитків за неотримання доходу (упущеної вигоди) від недопоставки вугілля.
Відповідно до ст.22 ЦК України під збитками розуміються, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Збитки - це об»єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов»язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин, і яке виражається у зроблених ним витратах, тощо. Застосування відповідальності у вигляді відшкодування заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов»язань збитків, можливе лише за наявності складу правопорушення, до якого входять такі елементи: протиправна поведінка; наявність збитків; причинний зв»язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків; наявність вини.
Аналогічні положення містяться в ст.ст. 224 і 225 ГК України, згідно з якими учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або встановлені вимоги, щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати нанесені цим збитки суб'єкту права або законні інтереси якого порушені.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майновою шкодою є шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи. Така майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди можуть мати місце при наявності складу цивільного правопорушення, який включає до себе протиправну поведінку заподіювача шкоди, наявність негативних наслідків (шкоди), причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та наслідками (шкодою), вина заподіювача шкоди.
Відповідно до ст.33 ГПК України тягар доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов»язань контрагентом, наявність збитків, а також причинного зв»язку між першим та другим лежить на позивачеві. Крім того, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Позивачем за зустрічним позовом не доведено фактичні дані, покладені в основу розрахунку збитків, тому колегія не може прийняти розрахунок позивача за зустрічним позовом як обґрунтований. Крім того, позивач за зустрічним позовом сам порушив умови договору щодо розрахунків за поставлене вугілля, тому вимоги про стягнення збитків не підлягають задоволенню.
Позивач за зустрічним позовом вимагає стягнення з відповідача за зустрічним позовом пені за порушення строків відвантаження вугілля в сумі 81388,18 грн., а з врахуванням уточнень - 70 425,94 грн. Вимоги позивача не підлягають задоволенню виходячи з недоведеністю фактів порушення відповідачем за зустрічним позовом строків відвантаження вугілля. В матеріалах справи відсутні докази належного виконання ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ» взятих на себе господарських зобов'язань за договором поставки №1/03У від 01.03.07р., зокрема, щодо своєчасності розрахунків за вугілля.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з ч.6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що пеня як різновид неустойки застосовується виключно у грошових зобов'язаннях.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається, в зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрграндконтакт-ВМВ» без задоволення.
Рішення Господарського суду м.Києва від 02.12.2008 р. у справі № 4/275 залишити без змін.
Матеріали справи № 4/275 повернути до Господарського суду м.Києва.
Головуючий суддя
Судді