01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.03.2009 № 4/373
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача : Маковецький С.В. - юрист
від відповідача : не з»явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрграндконтакт-ВМВ"
на рішення Господарського суду м.Києва від 02.12.2008
у справі № 4/373 (суддя
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрграндконтакт-ВМВ"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Долото"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про відшкодування збитків в сумі 416728,52 грн.
Рішенням Господарського суду м.Києва від 02.12.2008 року усправі № 4/373 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено повністю. На підставі рішення з ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ» на користь ТОВ Торговий дім «Долото» підлягає стягненню 55087, 29 грн. основного боргу, 28 743, 99 грн. інфляційних втрат, 3 055, 73 грн. 3% річних, 3 238,83 грн. пені, 901, 25 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач за первісним позовом звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповністю з»ясовано обставини, що мають значення для справи.
В апеляційній скарзі апелянт звертає увагу суду на те, що місцевим судом порушено основний принцип судочинства - рівність перед законом і судом. Відповідно до п. 7.9. укладеного між сторонами договору поставщик гарантує і несе відповідальність у вигляді повного відшкодування збитків покупцю та відповідно до п.5 додаткових угод поставщик повинен був вказати, що поставлене вугілля належить саме ТОВ «Торговий дім «Долото», що ним не було здійснено і внаслідок чого ТОВ «Укрграндконтакт - ВМВ» потрібно доказувати, що неякісне вугілля було куплене саме у ТОВ «Торговий дім «Долото».
Крім того, апелянт посилається на те, що судом не досліджено ту обставину, яке саме вугілля та в якій кількості було поставлено ТОВ «Торговий дім «Долото» і за яке вугілля було отримано грошові кошти. На думку апелянта недопоставка вугілля є доходом, який особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено, або це ще упущена вигода, що судом не прийнято до уваги, чим порушено права ТОВ «Укрграндконтакт- ВМВ».
В судове засідання представник відповідача не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено. Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника позивача, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи по суті спору.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія встановила наступне.
01.08.2006 між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 1/08У вугільної продукції.
Відповідно до п.2.1. договору найменування, кількість та якість вугілля, яке належить до поставки, його асортимент, марка, розмір на кожний місяць поставки обумовлюються сторонами у додаткових угодах до договору, які підписуються до початку відповідного місяця поставки.
Згідно додаткових угод до договору поставки, поставка вугілля здійснювалась за реквізитами: Змієвська ТЕС ВАТ ДК Центренерго», залізнична станція Лиман Південної залізниці.
Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються положення Цивільного кодексу України.
Частиною 2 статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором, законодавством або не впливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до п. 1 ст. 693 ЦК України договором купівлі-продажу може бути встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар або надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Долото» про відшкодування збитків в сумі 416 728,52 грн.
Позивач переадресував поставлене відповідачем вугілля на адресу ВАТ ДК «Ценренерго» і ТОВ «Торговий дім «Славута», уклавши з ними договір поставки №156 від 26.01.06р. та договір поставки № 13/03-07 від 13.03.07р.
16.08.07р. від ТОВ «Торговий дім «Славута» на адресу ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ» надійшла претензія № 621 на суму 36 060, 66 грн. як відшкодування збитків за переадресацію на поставку неякісного вугілля. Саме цю суму позивач просить суд стягнути з відповідача.
Як встановлено місцевим судом сума 189 333, 54 грн. є залізничним тарифом, який згідно додаткових угод до договору поставки № 1/08У від 01.08.06р. сплачує покупець ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ», а тому відсутні підстави задоволення вимог у стягненні збитків на суму 189 333,54 грн. за неякісне вугілля.
Крім того, ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ» просить стягнути з відповідача 184 234,80грн. збитків за неотримання доходу (упущеної вигоди) від недопоставки вугілля та 43160грн. 18коп. збитків, які ним були сплачені як штраф за недопоставлене в січні 2007р. вугілля згідно договору №156 від 26.01.2006р. В обґрунтування своїх вимог посилається на приписи ст.ст. 216, 224, 225 ГК України, ст. 623 ЦК України.
Сторонами в розділі 5 договору поставки №1/08У від 01.08.2006р. було встановлено порядок прийняття вугілля за якістю та кількістю.
Так, відповідно до п. 5.2.2. договору у випадку, якщо при прийнятті вугілля за якістю покупцем буде виявлено невідповідність фактичних даних про якість вугілля у зрівнянні з даними, зазначеними в свідоцтві якості, покупець та грузоотримувач зобов»язані не пізніше 24 годин з моменту виявлення такої невідповідності, викликати факсограмою (з підтвердженням телеграмою) представника поставщика та грузовідвантажувача ( які повинні прибути не пізніше 36 годин з моменту отримання телеграми).
ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ» не було дотримано зазначений в договорі порядок визначення якості вугілля, а тому документи, які додані до позовної заяви не є належними доказами підтвердження неякісного вугілля. Експертизи щодо якості вугілля проводились без відома та участі ТОВ «Торговий дім «Долото» що є порушенням умов договору та не є належними доказами у справі. Фактично взаємовідносини щодо якості вугілля за доданими до позовної заяви матеріалами є правовідносинами між позивачем ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ» та кінцевими отримувачами вугілля за договорами, укладеними між ними.
Відповідно до ст.22 ЦК України під збитками розуміються, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин, і яке виражається у зроблених ним витратах, тощо. Застосування відповідальності у вигляді відшкодування заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань збитків, можливе лише за наявності складу правопорушення, до якого входять такі елементи: протиправна поведінка; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків; наявність вини.
Аналогічні положення містяться в ст.ст. 224, 225 ГК України, згідно з якими учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або встановлені вимоги, щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати нанесені цим збитки суб'єкту права або законні інтереси якого порушені.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майновою шкодою є шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи. Така майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди можуть мати місце при наявності складу цивільного правопорушення, яки включає до себе протиправну поведінку заподіювача шкоди, наявність негативних наслідків (шкоди), причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та наслідками (шкодою), вина заподіювача шкоди.
Відповідно до ст.33 ГПК України тягар доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язань контрагентом, наявність збитків, а також причинного зв'язку між першим та другим лежить на позивачеві. Крім того, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Позивачем не доведено фактичні дані, покладені в основу розрахунку збитків від поставки вугілля неналежної якості, У матеріалах відсутні документи, які підтверджують понесення позивачем збитків.
Пункт 7.2 договору поставки № 1/08У від 01.08.2006р., на який посилається позивач, передбачає відповідальність у вигляді збитків, пов'язаних з переадресуванням неякісного вугілля. Така відповідальність може наступити за умови попереднього доведення позивачем факту поставки неякісного вугілля з боку відповідача за процедурою, визначеною в договорі поставки № 1/08У від 01.08.2006р. відповідних доказів позивач суду не надав.
Визначення упущеної вигоди в результаті недопоставки продукції не передбачено жодною нормою чинного законодавства. В даному випадку йдеться не про неодержані доходи, а про недопоставку продукції в натурі, що має зовсім інший предмет відповідальності, зважаючи на приписи чинного законодавства.
Взагалі наявність повного складу цивільного правопорушення у вигляді збитків доводиться кредитором (позивачем у справі), зазначене кореспондується з нормою ст. 623 ЦК України. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (ч. 4 ст. 623 ЦК України).
Відповідальність за недопоставку вугілля встановлено п. 7.8 договору поставки № 1/08У від 01.08.2006р. у вигляді штрафних санкцій. Позивач не скористався правом стягнення штрафних санкцій, а просить стягнути збитки у формі упущеної вигоди.
Надані позивачем документи ( претензії, договори, розрахунки тощо) підтверджують взаємовідносии позивача з ВАТ « Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго», ТОВ «Торговий дім «Славута» та жодним чином не можуть вплинути на виконання позивачем і відповідачем укладеного між ними договору поставки, не породжують для відповідача відповідальності у вигляді збитків в формі упущеної вигоди.
Щодо посилання на систематичне недопостачання вугілля ТОВ «Торговий дім «Долото» слід зазначити, що позивач не пред'явив жодних вимог з приводу таких недопоставок, крім того ним не було своєчасно сплачено за поставлене вугілля.
Аналізуючи вищенаведене, колегія приходить до висновку про відсутність у діях відповідача складу господарського правопорушення, у зв»язку з чим відсутні підстави для відшкодування збитків., а тому в позові слід відмовити.
Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Долото» протягом серпня 2006р. - березня 2007р. поставило для ТОВ «Укрграндконтакт - ВМВ» 7 285,507 тонн вугілля загальною вартістю 1 690 783, 87 грн., що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до п. 6.2. договору покупець здійснює оплату протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі вугілля (видаткових накладних), які є підставою для проведення взаєморозрахунків.
На виконання своїх зобов'язань ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ» частково розрахувався за поставлене вугілля на суму 1 635 696, 58 грн., які були сплачені протягом 11.09.06р. по 12.11.07р.
Починаючи з 13.02.08р. відповідач за зустрічним позовом припинив розрахунки за поставлене вугілля в результаті чого виникла заборгованість за поставлене вугілля, яка на момент подання позову до суду складала 55 087, 29 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 ЦК одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Обов'язковість договору для виконання сторонами встановлено ст. 629 ЦК України.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Під час розгляду справи у місцевому суді ТОВ «Укрграндконтакт-ВМВ» визнав основну суму заборгованість за поставлене вугілля на суму 55 087,29 грн.
Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Торговий дім «Долото» про стягнення суми основного бору в розмірі 55 087, 29 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що з 13.11.2007р. відповідач за зустрічним позовом сплачував за поставлене вугілля з порушенням строків розрахунків, що підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема банківськими виписками про частково здійснені розрахунки.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимога позивача за зустрічним позовом про стягнення інфляційних втрати в сумі 28 743, 99 грн. та 3% річних в сумі 3 055, 73 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 546, ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.3 договору визначено, що за порушення строків проведення оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової стаки НБУ за кожен день прострочки виконаня зобов»язання, виходячи з загального розміру невиконаного зобов»язання.
Позивач за зустрічним позовом також просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 3 238, 83 грн., розрахунок якої відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається, в зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрграндконтакт-ВМВ» без задоволення.
Рішення Господарського суду м.Києва від 02.12.2008 р. у справі № 4/373 залишити без змін.
Матеріали справи № 4/373 повернути до Господарського суду м.Києва
Головуючий суддя
Судді