01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
10.02.2009 № 34/160
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
Від позивача: Селецька О.В. (дов. б/н від 08.01.2009)
Лавренчук М.І.(дов. б/н від 08.01.2009)
Від відповідача: Журавльов М.І. (дов. б/н від 26.06.2008)
Від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "Агроторг"
на рішення Господарського суду м.Києва від 27.10.2008
у справі № 34/160
за позовом Відкрите акціонерне товариство "Пересувна механізована колона № 19"
до Приватне підприємство "Агроторг"
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "С.П.С-Індустрія"
про стягнення 278086,11 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.10.2008р. у справі №36/140 позовні вимоги задоволені частково: стягнуто з Приватного підприємства «Агроторг» на користь Відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №19» 144025,91 грн. - основний борг, 81662,21 грн. - інфляційних, 14110,59 грн. - 3% річних від простроченої суми заборгованості та судові витрати; в решті частини позову відмовлено.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, Приватне підприємство «Агроторг» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м.Києва від 27.10.2008р. у справі №36/140 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що суд першої інстанції при розгляді заяви про застосування позовної давності, не взяв до уваги лист ТОВ «С.П.С.-Індустрія» від 28.02.2005 року №19, хоча законом чітко передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позивач в своєму листі підтвердив, що був належним чином повідомлений і знав про невиконання умов договору відповідачем. Тобто, позовна давність сплила на момент пред'явлення позову, але суд, всупереч діючому законодавству України і заяви про застосування позовної давності, не відмовив в позові.
Скаржник зазначає, що частина платіжних доручень, які надані позивачем, взагалі не відносяться до договору № 11 від 11.11.2003р. В платіжних дорученнях, що відносяться до даного договору, у рядку «Призначення платежу» чітко вказано, що платіж відбувається в рамках договору №11 від 11.11.2003 року.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає їх необгрунтованими, а скаргу такою, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою від 25.12.2008 розгляд апеляційної скарги було призначено на 10.02.2009р.
Представники сторін у судове засідання з'явилися, представники позивача підтримали заперечення на апеляційну скаргу та просили залишити її без задоволення. Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими належним чином про час, дату і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання (а.с. 8-13) по розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у засіданні суду апеляційної інстанції не визнана обов'язковою, судова колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду м.Києва за наявними у справі матеріалами без представника третьої особи.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Агроторг», дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовною заявою Відкрите акціонерне товариство «Пересувна механізована колона №19» про стягнення з Приватного підприємства «Агроторг» 278 086,11 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Гарантійним договором поставки №11 від 11.11.2003р., що складає: 144025,91 грн. - основного боргу, 58494,86 грн. - інфляційних, 13670,96 грн. - три проценти річних від простроченої суми, 36045,98 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами, 25898,40 грн. - збитки у вигляді неодержаних доходів.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що при виконанні ним, як головним підрядником зобов'язань за Підрядним контрактом №27 від 04.09.2003, за період з 11.11.2003 по 28.02.2005 було перераховано на користь відповідача грошові кошти на загальну суму 367 500,00 грн. Відповідач, в свою чергу, виконав роботи та поставив товар лише на суму 223 474,09 грн., про що було складено Акт приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ -3. Позивач наголошує, що гарантійний договір поставки №11 від 11.11.2003, за своєю правовою природою є договором поставки, укладений на строк більше ніж один рік, тобто являється довгостроковим договором і діє з 11.11.2003 до 11.05.2005.
Відповідачем до Господарського суду м.Києва була подана заява в порядку ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України, про застосування позовної давності, в зв'язку з пропуском позивачем загальної позовної давності тривалістю в три роки.
11.07.2008 позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про збільшення розміру позовних вимог станом 31.05.2008 в частині стягнення інфляційних, трьох процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами та зменшив розмір позовних вимог на суму 25898,40 грн., що становить збитки у вигляді неодержаних доходів.
В подальшому, 10.10.08 позивач подав до місцевого господарського суду заяву про уточнення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, і просив суд стягнути з відповідача 144 025,91 грн. - основного боргу, 81 662,21 грн. - інфляційних (період з 27.06.2005 по 30.09.2008), 17 178,07 грн. - 3% річних (період з 27.06.2005 по 30.09.2008). Крім того, в зазначеній заяві позивач просив зменшити розмір позовних вимог на суму 402958,64 грн., що складає проценти за користування чужими грошовими коштами.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що з наданих позивачем копій платіжних доручень слідує, що оплата здійснювалась за зовсім іншими правочинами, а саме, за будівельні матеріали, а не за віконні конструкції, як зазначено в предметі контракту. Відповідач наголошує, що позовна давність сплила, оскільки є за межами трьох років з моменту, коли позивач дізнався про порушення свого права, що підтверджується листом №19 від 28.02.2005 Товариства з обмеженою відповідальністю «С.П.С. - Індустрія».
Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «С.П.С. - Індустрія» надало письмові пояснення, в яких вважає вимоги позивача законними, обґрунтованими, а також такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судова колегія повністю підтримує позицію суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з наступних підстав:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «С.П.С.-Індустрія» (генпідрядник) та Відкритим акціонерним товариством «Пересувна механізована колона №19» (головний підрядник) укладено Підрядний контракт №27 на реконструкцію житлової будівлі від 04.09.2003 (далі - Контракт).
Відповідно до п.2.1 Контракту генпідрядник доручає, а головний підрядник бере на себе зобов'язання власними силами і засобами виконати будівельно-монтажні роботи по об'єкту: Реконструкція будівлі гуртожитку під житловий будинок по вул. Вокзальна, 43 у с.м.т Глеваха, Васильківського району, а саме: загально-будівельні роботи, внутрішні інженерні мережі, внутрішні та зовнішні опоряджувальні роботи, благоустрій території, у відповідності із проектною документацією.
Вказані роботи виконуються головним підрядником в термін по домовленості сторін та відповідно до проекту організації будівництва, з початком робіт у 1-й декаді вересня 2003 року (п.2.2 Контракту).
Пунктом 3.1 Контракту передбачено, що загальна вартість будівельно-монтажних робіт, які головний підрядник зобов'язаний виконати, відповідно до предмету даного Контракту, зазначена орієнтовно в сумі 6 000 000 грн. і підлягає уточненню після затвердження проектно-кошторисної документації.
Згідно із п.4.2 Контракту розрахунки між генпідрядником та головним підрядником проводяться щомісячно до 15-го числа наступного за поточним місяцем за фактично виконані роботи згідно довідок форми КБ-2В і КБ-3 підписаних сторонами із зарахуванням авансового платежу.
Контракт вступає в силу після його підписання, і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.10.7 Контракту).
В свою чергу, між Відкритим акціонерним товариством «Пересувна механізована колона -19» (замовник) та Приватним підприємством «Агроторг» (постачальник) було укладено Гарантійний договір поставки №11від 11.11.2003 (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору постачальник зобов'язується передати у власність замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного Договору товар, схематичне зображення, розмірі, кількість та інші технічні характеристики якого затверджуються замовленням на поставку №11 від 11.11.2003, яке є невід'ємним додатком до договору та скріплюється підписами сторін.
Загальна вартість товару, зазначеного в п.1.1 даного Договору, визначається за домовленістю сторін, та встановлюється на наступному рівні: 455 404,23 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 75 900,71 грн. (п.2.1 Договору).
Згідно із п.5.1 Договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом 18 місяців, тобто до 11.05.2008.
В подальшому, 11.11.2003 сторони уклали Додаток до гарантійного Договору - Замовлення на поставку №11, яким погоджено найменування виробу (Балконний блок ПВХ та вікно ПВХ) тип склопакету, його ціна та кількість виробів.
Відповідачем було виставлено позивачу рахунки-фактури на оплату металопластикових вікон (№ 60 від 08.10.2004, № 25/02 від 25.02.2005; № 70 від 25.10.2004; 317/08 від 17.08.2004; № 68 від 21.10.2004; № 68 від 13.10.2004; № 25/02 від 25.02.2005).
Позивачем у період з 11.11.2003 по 28.02.2005 було перераховано на користь відповідача грошові кошти на суму 367 500,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок.
В свою чергу, відповідач виконав взяті на себе зобов'язання не в повному обсязі,а саме, виконав роботи та поставив товар на суму 223 474,09 грн.
Позивач надіслав на адресу відповідача лист № 42 від 27.04.2005 з вимогою виконати своє зобов'язання щодо поставки товару на суму перерахованої на його рахунок передплати у розмірі 144 025,91 грн. в строк до закінчення строку дії Договору (11.05.2005). Проте, відповідач у зазначений строк свого зобов'язання не виконав, товару на вказану суму не поставив.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки.
Згідно пунктів 1 та 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідач не виконав свого зобов'язання щодо поставки товару на суму 144 025,91 грн. до кінця строку дії Договору (до 11.05.2005), та не повернув позивачу суму одержаної від нього попередньої оплати у вказаному розмірі.
Згідно з частиною 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Позивач направив на адресу відповідача лист № 58/1 від 14.06.2005 з вимогою негайно повернути перераховану передплату у сумі 144 025,91 грн., оскільки товар, що повинен бути поставлений в межах строку Договору, втратив інтерес для позивача.
В подальшому остання вимога була направлена позивачем на адресу відповідача 28.03.2008 (лист №24/1) з повідомленням про те, що у випадку неповернення суми заборгованості у добровільному порядку, позивач вимушений буде звернутись до суду.
Відповіді на вищезазначені листи позивач не отримав.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за Договорами не виконав, у зв'язку з чим місцевий господарський суд правомірно задовольнив вимогу позивача про стягнення з відповідача 144 025,91 грн. - основного боргу (сума попередньої оплати).
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 614 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України предбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На дату подачі позовної заяви до суду позивач розраховував 3% річних та втрати від інфляції за період станом на 31.01.2008 (тобто в межах позовної давності), а за заявами від 11.07.2008 та 10.10.2008, поданими на підставі статті 22 ГПК України та прийнятими судом, збільшив період нарахування до 30.09.2008.
Враховуючи, приписи статті 264 ЦК України щодо переривання перебігу позовної давності пред'явленням особою позову до боржники, а також положення статті 599 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, беручи до уваги факт прийняття судом збільшення розміру позовних вимог, позовна давність щодо нарахувань, проведених на підставі статті 625 ЦК України за період з 27.06.2005 до 30.09.2008, не була пропущена.
Зважаючи на вищезазначене, судом першої інстанції обгрунтовано задоволено позовні вимоги в частині стягнення інфляційних у розмірі 81662,21грн. та 3% річних у розмірі 14 110,59 грн.
Крім того, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 402958,64 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами та 25898,40 грн. - збитків у вигляді неодержаних доходів, на суму яких позивач зменшив розмір позовних вимог.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і відповідача, який мав довести з посиланням на конкретні докази, що ним було виконано зобов'язання за Договором в повному обсязі та вчасно.
Судова колегія вважає, що доводи, які викладені в апеляційній скарзі, мають формальний характер, виходячи із вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України та враховуючи нормативи частоти обміну, перевезення, доставки пошти, виїмки кореспонденції з поштових скриньок і основні контрольні строки обробки і доставки поштових відправлень, періодичних видань (затверджені наказом Міністерства зв'язку України від 5 серпня 1994 року № 115, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29 серпня 1994 року за № 205/415) чинні на час надіслання позивачем листа № 58/1 від 14.06.2005 на юридичну адресу відповідача.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (ч.ч.1,5 ст.261 ЦК України).
Тобто, враховуючи положення ст. 253 ЦК України, позовна давность за зобов'язанням відповідача щодо повернення попередньої оплати почалася з 25.06.2005.
Стосовно посилань відповідача на те, що позивач дізнався про порушення свого права з листа ТОВ «С.П.С.-Індустрія» від 28.02.2005 року за №19, то необхідно зазначити, що у цьому листі ТОВ «С.П.С.-Індустрія» повідомило ВАТ «Пересувна механізована колона №19» про неналежне виконання ПП «Агроторг» своїх підрядних зобов'язань, і не ставилося вимоги про повернення суми попередньої оплати позивачу. Даний лист має інформаційний характер стосовно виконання позивачем, як генпідрядником, обов'язку щодо виконання своїх зобов'язань перед третьою особою, як замовником за Підрядним Контрактом.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Позивач звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом 25.04.2008 (про що свідчить відбиток штампу канцелярії місцевого господарського суду на позовній заяві), тобто в межах позовної давності.
Стосовно посилань скаржника на те, що оспорювана попередня оплата була здійснена за іншими правочинами, а не за Договором, то відповідач всупереч ст. 33 ГПК України не довів дану обставину ні суду першої інстанції, ні апеляційному господарському суду, та не зазначив, за якими саме «іншими» правочинами позивачем була перерахована відповідачу оспорювана сума.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва від 27.10.2008р. у справі №36/140 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2008р. у справі №36/140 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Агроторг» - без задоволення.
2.Матеріали справи № 36/140 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді