23 вересня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Штелик С.П.,
суддів: Горелкіної Н.А., Євтушенко О.І.,
Коротуна В.М., Олійник А.С.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа - тимчасовий адміністратор публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_5, про визнання незаконним звільнення, зміну формулювання підстав звільнення, визнання недійсним внесеного до трудової книжки запису, розірвання трудового договору, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
У березні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, просила визнати трудовий договір між сторонами було розірвано на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України; визнати незаконним звільнення за ст. 38 КЗпП України без зазначення підстав звільнення; визнати внесений відповідачем запис про звільнення за ст. 38 КЗпП України; зобов'язати відповідача внести зміни до трудової книжки із зазначенням підстав звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП України; стягнути з відповідача вихідну допомогу у розмірі 11 176 грн. 98 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні - 35 174 грн. 70 коп.
Свої вимоги мотивувала тим, вона працювала на посаді виконуючого обов'язки начальника відділу навчання обслуговування клієнтів центру професійного навчання Управління розвитку персоналу Департаменту управління персоналом публічного акціонерного банку «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») до 13 лютого 2009 року. Відповідач вимагав звільнення персоналу за власним бажанням за ч. 1 ст. 38 КЗпП України у зв'язку із скороченням штату працівників без дотримання законодавства про звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Вона подала заяву про звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Проте наказом № 79-п від 13 лютого 2009 року її було звільнено за ст. 38 КЗпП України без зазначення підстав звільнення, на які вона посилалась у заяві, а саме: заробітна плата була виплачена з порушення строку виплати, облік понадурочних робіт не здійснювався, залучення до роботи у вихідні та святкові дні проводилось без дотримання встановленого порядку та не оплачувалось згідно вимог законодавства. При проведенні розрахунку при звільненні їй не виплачено вихідну допомогу відповідно до ст. ст. 44, 116 КЗпП України.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 квітня 2012 року в позові ОСОБА_3 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 11 грудня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову частково. Визнано, що розірвання трудового договору між ОСОБА_3 та ПАТ «КБ «Надра» відбулося 13 лютого 2009 року за ч. 3 ст. 38 КЗпП України у зв'язку з невиконанням вимог законодавства про працю. Визнано незаконним звільнення ОСОБА_3 відповідно до наказу ПАТ «КБ «Надра» № 79-п від 13 лютого 2009 року за ст. 38 КЗпП України. Зобов'язано ПАТ «КБ «Надра» внести зміни до трудової книжки ОСОБА_3 щодо запису про її звільнення з роботи за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України на запис про звільнення з роботи за власним бажанням за ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Стягнуто з ПАТ «КБ «Надра» на користь ОСОБА_3 тримісячний середній заробіток у розмірі 11 173 грн 14 коп. та 30 000 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2013 року рішення апеляційного суду від 11 грудня 2012 року залишено без змін.
3 вересня 2013 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про перегляд ухвали суду касаційної інстанції з підстав неоднакового застосування ним ст. 117 КЗпП України.
Відповідно до п. 1 ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Як приклад неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник наводить:
ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2012 року у справі про розірвання трудового договору, визнання звільнення незаконним, визнання запису у трудовій книжці недійсним, зобов'язання внести зміни до трудової книжки, стягнення невиплаченої частини посадового окладу, компенсації за роботу у вихідний день, вихідної допомоги та середнього заробітку за затримки розрахунку при звільненні;
ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 квітня 2013 року у справі про зміну причин звільнення, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;
ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2013 року у справі про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку;
ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2011 року у справі про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
У справі за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Шахтобудмонтажне управління № 1» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди (ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 8 вересня 2010 року) та у справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди (ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2012 року) суд касаційної інстанції за встановлених фактичних обставин справи щодо відсутності спору про розмір належних до виплати сум виходив із того, що суди дійшли помилкового висновку про зменшення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням співмірності її розміру із розміром заборгованості із заробітної плати.
У справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «КБ «Надра», третя особа - тимчасовий адміністратор ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_5, про визнання незаконним звільнення, зміну формулювання підстав звільнення, визнання недійсним внесеного до трудової книжки запису, розірвання трудового договору, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 вересня 2013 року, яку просить переглянути заявник), суд касаційної інстанції за відсутності спору про розмір належних до виплати ОСОБА_3 сум дійшов висновку про зменшення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.
Наведені у заяві представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 доводи вказують на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права: ст. 117 КЗпП України, яке потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, що, відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України, є підставою для їх перегляду.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що заява представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 підлягає допуску до провадження Верховного Суду України.
Керуючись ст.ст. 353, 355, 360 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Допустити справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа - тимчасовий адміністратор публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_5, про визнання незаконним звільнення, зміну формулювання підстав звільнення, визнання недійсним внесеного до трудової книжки запису, розірвання трудового договору, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, за заявою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2013 року, до провадження Верховного Суду України.
Ухвалу про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами надіслати до Верховного Суду України, а копію ухвали разом із копією заяви - особам, які беруть участь у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.П. Штелик
Судді: Н.А. Горелкіна
О.І. Євтушенко
В.М. Коротун
А.С. Олійник