Номер провадження № 22-ц/785/6431/13
Головуючий у першій інстанції Плавич І.В.
Доповідач Дрішлюк А. І.
Категорія - 32
11.09.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Мизи Л.М., Цюри Т.В.,
при секретарі судового засідання Булгак Х.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 28 травня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «РДІ ЛТД», Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я та матеріальних збитків, -
встановила:
До Малиновського районного суду м.Одеси у листопаді 2011 року звернулись ОСОБА_2, ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «РДІ ЛТД», Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування шкоди заподіяної ушкодженням здоров'я, у розмірі 27 732 грн., збитки завданні фізичним знищенням автомобіля в розмірі 88 850 грн., а також моральної шкоди у розмірі 150 000 грн. (том І, а.с. 1-5) В обґрунтування позову посилались на те, що 13 липня 2011 року о 10 годині 40 хвилин ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21214», реєстраційний номер НОМЕР_1, на нерегульованому перехресті м.Іллівськ - с.Молодіжне - с. Санжейка на території Овідіопольського району Одеської області, порушуючи п. 2.3 б, п. 12.1., 12.3, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху, допустив зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ 217130», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого відбувся виїзд автомобілю на смугу зустрічного руху та сталося зіткнення з автомобілем Suzuki Grand Vitara, реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5, який рухався в прямому зустрічному напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди, позивачам були заподіянні тяжкі тілесні ушкодження, а автомобіль марки «ВАЗ 217130», належний позивачу - фізично знищений. У відношенні ОСОБА_4 порушена кримінальна справа за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 листопада 2011 року було задоволено клопотання ОСОБА_4 про звільнення його від покарання внаслідок застосування акту амністії. ОСОБА_4 керував транспортним засобом, який належить ТОВ «РДІ ЛТД» з яким останній знаходився у трудових відносинах, а тому, позивачі вважають, що ТОВ «РДІ ЛТД» також є відповідачем по справі і має відповідати за шкоду заподіяну своїм працівником. З урахуванням викладеного, а також враховуючи, що цивільна правова відповідальність власника автомобілю ТОВ «РДІ ЛТД» була застрахована в ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант», остання також зобов'язана відшкодувати заподіну шкоду.
Обґрунтовуючи моральну шкоду позивачі зазначають, що в результаті ДТП вони перенесли сильний фізичний біль, страх та душевні страждання. Порушився їх звичайні устої життя. ОСОБА_2 став інвалідом і не може, як раніше працювати та приділяти увагу своїм рідним і близьким, а для організації його обслуговування необхідні додаткові зусилля та стороння допомога. Розмір моральної шкоди ОСОБА_2 оцінює у 150 000 грн., а ОСОБА_3 - 100 000 грн.
В процесі слухання справи первісно заявлені позовні вимоги неодноразово уточнювались (том І, а.с.118-119, 165-167, 185-187, 203-210). Згідно останніх уточнень в редакції 11 жовтня 2012 року позивачі просили: стягнути з ТДВ «СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_6 шкоду, завдану ушкодженням здоров'я у розмірі 30 653,40 гривень, пеню за прострочення виплати страхового відшкодування шкоди, пов'язаного з ушкодженням здоров'я ОСОБА_6 в розмірі 2 383,83 гривень, пеню за прострочення виплати страхового відшкодування шкоди, завданої фізичним знищенням автомобіля в розмірі 5 949,49 гривень, моральну шкоду в розмірі 7 500,00 гривень; стягнути з ТДВ «СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_3 шкоду, завдану ушкодженням здоров'я в розмірі 39 997,57 гривень, пеню за прострочення виплати страхового відшкодування шкоди, пов'язаного з пошкодженням здоров'я ОСОБА_3 в розмірі 3 893,09 гривень, моральну шкоду в розмірі 50 000,00 гривень; стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ТОВ «РДІ ЛТД» на користь ОСОБА_6 шкоду, завдану фізичним знищенням автомобіля в розмірі 53 662,00 гривень; стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ТОВ РДІ ЛТД» на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 150 000 гривень; стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ТОВ «РДІ ЛТД» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 100 000 гривень; стягнути солідарно з ОСОБА_4, ТОВ «РДІ ЛТД» та ТДВ «СК «Альфа- Гарант» на користь ОСОБА_6 і ОСОБА_3 витрати на юридичну допомогу в розмірі 8000 гривень (том І, а.с.203-210).
Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 28 травня 2013 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ТДВ «СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_2 суму витрат на лікування в розмірі 2 208,82 гривень, суму компенсації моральної шкоди в розмірі 2 550,00 гривень; стягнуто з ТДВ «СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_3 суму витрат на лікування в розмірі 1 807,21 гривень, компенсації моральної шкоди в розмірі 2 550,00 гривень. Стягнуто з ТОВ «РДІ ЛТД» на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в зальному розмірі 33 274,80 гривень, з яких: 29 512,80 гривень майнова шкода, завдана пошкодженням автомобілю; 2 462,00 гривень - витрати, пов'язані із зберіганням пошкодженого автомобілю на спец майданчику; 1 300,00 гривень - витрати, пов'язані з евакуацією пошкодженого автомобілю. Стягнуто з ТОВ «РДІ ЛТД» на користь ОСОБА_2 - моральну шкоду розмірі 2 000,00 гривень. Стягнуто з ТОВ «РДІ ЛТД» на користь ОСОБА_3 - моральну шкоду в розмірі 2 000,00 гривень. Зобов'язано ОСОБА_2 передати до ТОВ «РДІ ЛТД» пошкоджений транспортний засіб марки «ВАЗ 217130», VIN: НОМЕР_4, 2010 року випуску, об'ємом двигуна 1596 куб.см., колір зелений (металік), реєстраційний номер НОМЕР_2 - після відшкодування майнової шкоди у вказаному розмірі, припинивши всі майнові права ОСОБА_2, ОСОБА_3 відносно даного транспортного засобу. В задоволенні інших вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено (том ІІ, а.с.45-52).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи просять рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 28 травня 2013 року скасувати і ухвалити нове, яким позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «РДІ ЛТД», Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування шкоди заподіяної ушкодженням здоров'я та матеріальних збитків задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначають, що судом не були враховані витрати ОСОБА_2 в сумі 2 049,99 грн. сплати 3% до Пенсійного фонду України від вартості автомобілю марки «ВАЗ 217130», що були сплаченні останнім при реєстрації його автомобіля в ДАІ, знищеного з вини відповідача, а також витрати, які позивачу необхідно буде понести у зв'язку з придбанням нового автомобілю в сумі 3 000 грн. Шкода завдана фізичним знищенням автомобіля марки «ВАЗ 21730» складає 103 162 грн., з яких: 85 830 грн. вартість знищеного автомобіля; 10 530 грн. витрати для придбання та реєстрації аналогічного автомобіля; 2 482 грн. витрати пов'язані зі зберіганням автомобіля на спец площадці; 1 300 грн. витрати по сплаті послуг по евакуації автомобіля. Отже, апелянти вважають, що з Товариства з обмеженою відповідальністю «РДІ ЛТД» за знищення майна додатково підлягає стягненню 53 662 грн., що становить різницю між завданою шкодою та отриманим страховим відшкодуванням. Також апелянти не погоджуються з стягнутими судом витратами на лікування, оскільки позивачами було витрачено 19 118,20 грн. на придбання ліків, з яких 14 453,40 грн. на лікування ОСОБА_2 та 8 854,9 грн. - на лікування ОСОБА_3 Апелянти також звертають увагу на те, що згідно п.4 звіту ОСОБА_3 як суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за другий квартал 2011 року обсяг доходу ОСОБА_3 за звітний квартал наростаючим підсумком початку терміну дії свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році складав 11 152 грн., який не увійшов до суми лікарняних за період з липня по жовтень 2011 року по МКП «Титан», що підтверджується відповіддю Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси від 15.06.2012 р. №5314/05, а тому загальний розмір не отриманого заробітку (доходу) ОСОБА_3 за період стаціонарного та амбулаторного лікування (з 13.07.2011 р. по 03.10.2011 р. - 83 дня) за основним місцем роботи на МКП «Титан» та як суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи складає 31 142,67 грн. ОСОБА_2 також є фізичною особою підприємцем. Ніяких відшкодувань з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності він не отримував, а розмір завданої шкоди за період з 13.07.2011 року по листопад 2012 року складає 16 200 грн., а тому загальний розмір шкоди заподіяної ОСОБА_2 ушкодженням здоров'я складає 30 653,40 грн. (16 200 грн. + 14 453,4 грн.). Розмір моральної шкоди, стягнутий судом першої інстанції вважають заниженим, а у задоволенні пені у зв'язку з тривалим простроченням виплати страхового відшкодування було безпідставно відмовлено (том ІІ, а.с.61-68).
В судовому засіданні представник ОСОБА_2, ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі, просила рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 28 травня 2013 року скасувати і ухвалити нове, яким позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити у повному обсязі.
ОСОБА_4 у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 не визнав, вважає, що рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 28 травня 2013 року законне й обґрунтоване, а тому провив залишити його без змін.
Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «РДІ ЛТД» та Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 не визнали, просили її відхилити, а рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 28 травня 2013 року залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарги, пояснення учасників провадження, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, з врахуванням вимог ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Предметом позову і розгляду по суті є вимоги ОСОБА_2, щодо стягнення шкоди завданою ушкодженням здоров'ю в результаті дорожньо-транспортної пригоди у загальному розмірі 30 653,4 грн., фізичним знищенням автомобілю у загальному розмірі 59 611,49 грн. (5 949,49 грн. з ТДВ СК «Альфа-Гарант» + 53 662 грн. - солідарно з ОСОБА_4 та ТОВ «РДІ ЛТД»), пені за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 2 383,83 грн., та моральної шкоди у загальному розмірі 157 500 грн. (7 500 грн. з ТДВ СК «Альфа-Гарант» + 150 000 грн. - солідарно з ОСОБА_4 та ТОВ «РДІ ЛТД»); вимоги ОСОБА_3 щодо стягнення шкоди завданою ушкодженням здоров'ю в результаті дорожньо-транспортної пригоди у загальному розмірі 39 997,57 грн., пені за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 3 893,09 грн. та моральної шкоди у загальному розмірі 105 000 грн. (5000 грн. з ТДВ СК «Альфа-Гарант» + 100 000 грн. солідарно з ОСОБА_4 та ТОВ «РДІ ЛТД»); вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо стягнення витрат на юридичну допомогу у сумі 8000 грн.
Отже, з предмета позову та обставин справи вбачається, що між сторонами виникли відносини з приводу відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Задовольняючи позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 частково суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_4 в скоєні дорожньо-транспортної пригоди встановлена судовим рішенням за наслідками розгляду кримінальної справи, а тому, в порядку ст. 61 ЦПК України, не підлягає доказуванню. З урахуванням того, що ОСОБА_4 на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з ТОВ «РДІ ЛТД», якому належить автомобіль і цивільна відповідальність якого застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант» згідно страхового полісу, обов'язок по відшкодуванню шкоди слід покладати на останнього в межах установлених лімітів, а різницю між фактичним розміром шкоди і сумою страхового відшкодування - на ТОВ «РДІ ЛТД».
Суд першої інстанції правильно визначився з характером виниклих між сторонами правовідносин, правовою нормою, яка їх регулює та розмежуванням відповідальності між відповідачами. Водночас визначаючи та стягуючи суму відшкодування понесених витрат на лікування позивачів (2 208,82 грн. - на користь ОСОБА_2 та 1 807,21 грн. - на користь ОСОБА_3) суд не надав належної оцінки усім наявним в матеріалах справи доказам, які підтверджують витрати останніх на лікування, а відмовляючи у задоволенні вимог про відшкодування втраченого заробітку дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для такого стягнення.
Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, 13 липня 2011 року о 10 годині 40 хвилин ОСОБА_4 керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21214», реєстраційний номер НОМЕР_1, по автодорозі с. Олександрівка - с. Санжейка у напрямку с. Санжейка на території Овідіопольського району Одеської області порушив вимоги пунктів 11.3., 12.1., 12.3., 13.1., 13.3. Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення із автомобілем марки «ВАЗ 217130», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.
Згідно постанови Овідіопольського районного суду Одеської області у кримінальній справі №1-538/11 від 11 листопада 2011 року, суд встановив наявність в діях ОСОБА_4 порушення вимог Правил дорожнього руху України, що призвели до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали значні ушкодження здоров'я, а також було пошкоджено автомобіль марки «ВАЗ 217130», реєстраційний номер НОМЕР_2. Кримінальна справа закрита на підставі ст.ст. 6 п.4, 282 КПК України, а ОСОБА_4 звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст. 1 пункту «в» Закону України «Про амністію в 2011 році» №3680-VI від 08 липня 2011 року. Постанова набрала законної сили (том І, а.с.7-8).
ОСОБА_4 перебуває у трудових відносинах з ТОВ «РДІ ЛТД» за основним місцем роботи (том І, а.с.232).
Цивільна-правова відповідальність ТОВ «РДІ ЛТД» - власника автомобілю марки «ВАЗ 21214», номерний знак НОМЕР_1, застрахована за страховим полісом №ВЕ/5013125 (тип В2) з лімітом відповідальності 100 000 грн. за шкоду заподіяну життю і здоров'ю на одного потерпілого, 50 000 грн. - за шкоду заподіяну майну, в ТДВ СК «Альфа-Гарант» (том І, а.с.213).
08 серпня 2012 року з ТДВ СК «Альфа-Гарант» сплатило на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування за шкоду заподіну майну, в межах ліміту відповідальності в розмірі 49 500 грн.
Загальний розмір витрат на придбання ліків, стягнення яких вимагали позивачі становить 19 118,20 грн., з яких 14 453,40 - витрати на лікування ОСОБА_2 та 8 854,9 грн. - витрати на лікування ОСОБА_3.
В матеріалах справи наявні листи спостереження та лікарські призначення, а також переліки медикаментів, які придбанні за особистий рахунок пацієнта ОСОБА_2 у відділення анестезіології з палатами інтенсивної терапії та хірургічне відділення Іллічівської Басейнової лікарні на водному транспорті за підписом завідуючих відділень (том І а.с.14-16,95-96, 135-142, 148-149); листи спостереження та лікарські призначення, а також переліки медикаментів, які придбанні за особистий рахунок пацієнта ОСОБА_3 у відділення анестезіології з палатами інтенсивної терапії та хірургічне відділення Іллічівської Басейнової лікарні на водному транспорті за підписом завідуючих відділень (том І а.с.22-23, 113-114, 151-155,160-161).
Згідно відповідей на запити КУ «Міська поліклініка №6» від 25.10.2011 року за №478 та від 10.07.2012 р. №341 ОСОБА_2 перебував на лікуванні в міській поліклініці з 30 липня 2011 року після стаціонарного лікування в Іллічівській басейновій лікарні, звідки був госпіталізований після ДТП 13 червня 2011 року з переліком медикаментів, які були призначенні останньому (том І, а.с.9, 164).
Відповідями на запити КУ «Міська поліклініка №6 від 25.10.2011 року за №477 та від 10.07.2012 р. №342 підтверджений факт перебування ОСОБА_3 на лікуванні в міській поліклініці з 30 липня 2011 року по 03 жовтня 2011 року після стаціонарного лікування в Іллічівській басейновій лікарні, звідки була госпіталізований після ДТП в червні 2011 року із зазначенням переліком медикаментів, які були призначенні останній (том І, а.с.17, 163). В матеріалах справи також наявні фіскальні чеки, рахунки та накладні на загальну суму 17 830,3 грн. (том І, а.с.26-36).
Водночас співставлення лікарських призначень з наявними в матеріалах справи фіскальних чеків свідчить про те, що окремі з них не відносяться до лікарських препаратів, а окремі не призначались лікарями та за своїм призначенням не можуть знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку між противоправною поведінкою відповідача та завданою шкодою. До таких витрат згідно фіскальних чеків зокрема відносяться: витрати на придбання маски для обличчя ліфтінг вартістю 21,75 грн., маска для обличчя Q10+R вартістю 12,10 грн., маски для обличчя Dermagli вартістю 13,60 грн. (том І, а.с.31), пакету вартістю 0,3 грн., гематогену вартістю 12 грн., пакету «майка» вартістю 0,1 грн. (том І, а.с.32), гематогену вартістю 6,30 грн. (том І, а.с.35), Ланкацид Фемина - засобу для інтимної гігієни вартістю 29,70 грн., прокладки Oral B вартістю 13,60 грн. та 12,10 грн., прокладки Libresse classic вартістю 6,30 грн., а також фіскальних чеків, які не дають можливості встановити придбання саме тих препаратів, які призначались лікарями на загальну суму 4 548,08 грн. (том І, а.с.26-36).
ТДВ СК «Альфа-Гарант» у наданому запереченні на позовну заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були визнані безсумнівними розмір відшкодування згідно з кількістю призначених та використаних для лікування медикаментів на загальну суму 4 016,03 грн., з яких витрати на лікування ОСОБА_2 складають 2 208,82 грн., а ОСОБА_3 - 1 807,21 грн. (том І, а.с.219-223).
Суд першої інстанції приймаючи до уваги розрахунки представника ТДВ СК «Альфа-Гарант» та покладаючи їх в основу прийнятого рішення в частині стягнення витрат на придбання ліків у вказаному розмірі не перевірив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам (лікарським призначенням, переліком придбаних медикаментів, фіскальних чеків тощо), які свідчать про понесення позивачами витрат на лікування внаслідок ДТП у загальному розмірі 13 154,37 грн.
Частинами 1,4 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як роз'яснив Пленум ВСУ у п.27 Постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12.06.2009 р. № 2 виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (статті 58, 59 ЦПК) в порядку, передбаченому статтями 185, 187, 189 ЦПК України.
З огляду на наведенні положення, надаючи оцінку наявним в матеріалах справи доказам судова колегія приходить до висновку, що сума витрат на лікування позивачів у загальному розмірі 13 154,37 грн. (17 830,3 грн. - 4548,08 грн. - 127,85 грн.), з яких 7448,64 грн. витрачено на лікування ОСОБА_2 та 5705,73 грн. витрачено на лікування ОСОБА_3 є безсумнівними, оскільки підтвердженні належними доказами (том І а.с.9, 14-17, 22-23, 26-36, 95-96, 113-114, 135-142, 148-149, 151-155, 160-161, 163-164), у зв'язку з чим підлягають стягненню з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь позивачів у зазначених розмірах.
Надаючи оцінку доводу апеляційної скарги щодо безпідставності відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині стягнення втраченого заробітку (доходів) у розмірі 16 200 грн. на користь ОСОБА_2 та 31 142,67 грн. на користь ОСОБА_3 та перевіряючи рішення суду першої інстанції в цій частині судова колегія звертає увагу на наступне.
Згідно довідки до акту огляду МСЕК №083325 ОСОБА_2 встановлена друга група інвалідності строком до листопада 2012 року, протипоказано тяжке фізичне навантаження: тривалий робочий день, який порушує режим харчування (том ІІ, а.с.24)
За приписами ч.1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Зі змісту цієї норми вбачається, що шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, складається з втраченого заробітку (доходу), додаткових витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Тобто будь-які витрати, які стягуються на користь потерпілого на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з лікуванням та заходами, спрямованими на відновлення здоров'я, а також втрачений дохід, якщо такий мав місце.
Статтею 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана: з лікуванням потерпілого; з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; із стійкою втратою працездатності потерпілим; із смертю потерпілого.
Статтею 1198 ЦК України передбачено, що розмір доходу фізичної особи - підприємця, втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, що підлягає відшкодуванню, визначається з її річного доходу, одержаного в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять. Якщо ця особа отримувала дохід менш як дванадцять місяців, розмір її втраченого доходу визначається шляхом визначення сукупної суми доходу за відповідну кількість місяців. Частиною третьою цієї статті передбачено, що розмір доходу, втраченого фізичною особою - підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, обчислюється виходячи з розміру доходу, який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, у сумах, нарахованих до вирахування податків.
За даними Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси доходи ОСОБА_2 за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року склали 6 205 грн. (том І, а.с. 40, 212). Отже, середньомісячний дохід ОСОБА_2 складає 1034,17 грн. (6205 грн. / 6 міс.)
Ураховуючи, що дорожньо-транспортна пригода сталась у липні 2011 року, а ОСОБА_2 був зареєстрований як фізична особа - підприємець та отримував дохід, останній, з урахуванням вимог ст. 1198 ЦК України, має право на відшкодування втраченого доходу, який слід рахувати шляхом визначення сукупної суми доходу за відповідну кількість місяців, отриманого позивачем як приватним підприємцем, а саме: з 13.07.2011 року по листопад 2012 року (1034,17 х 15 міс. 20 днів) у розмірі 16 200 грн.
Перевіряючи правомірність відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення втраченого заробітку за основним місцем роботи у розмірі 23 429,20 грн. та як фізичної особи - підприємця у розмірі 7 713,47 грн. судова колегія звертає увагу на наступне.
Згідно довідки про заробітну плату за 2011 рік ОСОБА_3 працює в МКП «Титан» заробітна плата за період з січня по липень 2011 року склала 48474,84 грн. (том І, а.с.39)
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в реакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків, зокрема тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.
Статтею 37 цього ж Закону встановлено що допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років.
Згідно відповіді на запит Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси №5343/05 від 18.06.12 року сума нарахованих лікарняних за період з липня по жовтень 2011 року по МКП «Титан» складає за липень 2011 року - 5251,48 грн., за серпень 2011 року - 8887,12 грн., за вересень 2011 року - 8887,12 грн., за жовтень 2011 року - 403,96 грн. (том І, а.с.129).
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_3 про стягнення з ТДВ СК «Альфа-Гарант» втраченого заробітку за основним місцем роботи у розмірі 23 429,20 грн.
Щодо втраченого доходу ОСОБА_3 як фізичної особи підприємця судова колегія звертає увагу на те, що згідно звіту суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за другий квартал 2011 року обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний квартал наростаючим підсумком спочатку терміну дії Свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році складає 11 152,00 грн. (том І а.с.212).
ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні 13 липня 2011 року по 30 липня 2011 року, на амбулаторному - з 30 липня 2011 року по 03 жовтня 2011 року, тобто 83 дня.
Виходячи з положень ч.3 ст. 1198 ЦК України, розмір втраченого заробітку (доходу) ОСОБА_3 як суб'єкта підприємницької діяльності за період знаходження на лікуванні внаслідок отриманої в результаті ДТП травми складає 5 113,90 грн. (11 152 грн. / 181 день = 61,61 грн.; 61,61 грн. х 83 дня. = 5 113,90 грн.) та підлягає стягненню з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь позивачки.
Окрім зазначеного позивачі, звертаючись до суду, вимагали стягнення пені за прострочення сплати страхового відшкодування у розмірі 5 949,49 грн. - за прострочення сплати страхового відшкодування шкоди заподіяної фізичним знищенням автомобіля, 2 383,33 грн. - за прострочення сплати страхового відшкодування шкоди пов'язаної з ушкодженням здоров'я ОСОБА_2 та 6 893,09 грн. - ОСОБА_3
Судом першої інстанції правової оцінки відмови у задоволенні вказаних вимог надано не було, у зв'язку з чим довід апеляційної скарги в цій частині заслуговує на увагу та підлягає усуненню судом апеляційної інстанції. Статтею 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду. За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.
В матеріалах справи наявний висновок про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу марки «ВАЗ 2171630» датований 18 листопада 2011 року, відповідно до якого встановлено, що матеріальний збиток завданий власнику ТЗ ВАЗ 217130 внаслідок пошкодження складає 79 012,80 грн. (том І, а.с. 259-267)
Позивач звернувся до ТДВ СК «Альфа-Гарант» з заявою про відплату страхового відшкодування 15 вересня 2011 року, проте страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності в розмірі 49 500 грн. було сплачено лише 08 серпня 2012 року, у зв'язку з чим судова колегія вважає, вимоги позивача про стягнення пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. (49 500 грн. х 15,5 % / 365 днів = 21,02 грн. за один день прострочки; 21,02 грн. х 159 днів (за період 16.10.2011 року по 22.03.2012 року) = 3342,18 грн.; 49 500 грн. х 15 % / 365 днів = 20,34 грн. за один день прострочки; 20,34 грн. х 138 днів (за період 23.03.2012 року по 07.08.2012 року) = 2806,92 грн. Отже, загальний розмір пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування становить 6149,10 грн. (3342,18 грн. + 2806,92 грн.) і підлягає стягненню з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_2
Посилання представника ТДВ СК «Альфа-Гарант» на відсутність підстав для стягнення пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, у зв'язку з тим, що позивач не надав письмової згоди вважати автомобіль фізично знищеним, правого значення немає, оскільки наявність чи відсутність такої згоди, в порядку статей 35, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не є перешкодою для виплати страхового відшкодування. Окрім того, наявний в матеріалах справи висновок експерта підтверджує завдання матеріального збитку власнику у розмірі, який значно перевищував встановленого згідно полісу ліміту відповідальності страховика.
Довід апеляційної скарги про необхідність включення до розміру збитків витрати ОСОБА_2 сплаченні останнім при реєстрації автомобілю у розмірі 2049,99 грн. (внесок до Пенсійного фонду у розмірі 3% вартості автомобіля), судова колегія до уваги не приймає, оскільки понесення вказаних витрат не перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка мала місце 13 липня 2011 року, а обумовлено оформленням права власності ОСОБА_2 на автомобіль. Зазначене узгоджується з положеннями статей 28,29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні вказаних позовних вимог. Відповідно не підлягають задоволенню і вимоги позивача про стягнення 3000 грн. на реєстрацію автомобілю в ДАІ, оскільки такі витрати фактично не понесенні, а тому правові підстави для їх стягнення також відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Законодавством установлено, що моральна шкода - це втрати немайнового характеру, яких особа зазнала внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, що настали через незаконні винні дії іншої особи. Як загальна умова цивільно-правової відповідальності передбачений зв'язок між протиправною поведінкою та наслідками, що настали.
Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, яка підлягає компенсації страховою компанією колегія суддів виходить з розміру встановленому ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо заниження розміру моральної шкоди, судова колегія враховує, що отримані ОСОБА_2, ОСОБА_3 травми відповідно до судово-медичного висновку №2813 від 30.08.2011 року та №2814 від 30.08.2011 року кваліфіковані як тяжкі за ознакою небезпеки для життя. Зазначені обставини встановлені постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 листопада 2011 року (справа №1-538/11) за обвинуваченням ОСОБА_4 в скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 УК України (том І, а.с.7-8), а отже, в порядку ч.4 ст. 61 ЦПК України, не підлягають доказуванню.
Отриману позивачами психологічну травму внаслідок дорожньо-транспортної пригоди судова колегія кваліфікує як значну. Ситуація, в якій вони опинились, виявилась екстремальною, а її наслідки психотравмуючими. Перенесений стрес наклав відбиток на рівень їх активності та стан здоров'я, змусив на тривалий час змінити звичайний ритм життя, перебувати на стаціонарному лікуванні, перенести операції та зазнати значного фізичного болю, негативні наслідки від отриманих травм можуть відчуватися на протязі всього життя.
З урахуванням обставин справи, обсягу та характеру психологічних страждань ОСОБА_2, який окрім зазначеного, внаслідок ДТП отримав другу групу інвалідності з протипоказаннями щодо тяжкого фізичного навантаження, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, судова колегія дійшла висновку про збільшення розміру компенсації моральної шкоди стягнутої судом першої інстанції на користь до ОСОБА_2 до 20 000 грн., а на користь ОСОБА_3 до 20 000 грн.
Встановлені обставини є підставою для зміни судового рішення суду першої інстанції на підставі ст. 309 ЦПК України. Крім того, згідно зі ст. 217 ЦПК України колегія суддів вважає за необхідним зазначити, про обов'язок ОСОБА_2 передати відповідачам пошкоджений транспортний засіб марки «ВАЗ 217130», VIN: НОМЕР_4, 2010 року випуску, об'ємом двигуна 1596 куб.см., колір зелений (металік), реєстраційний номер НОМЕР_2 - після відшкодування майнової шкоди у вказаному розмірі, припинивши всі майнові права ОСОБА_2, ОСОБА_3 відносно даного транспортного засобу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, п.п.1,2 ч.1. ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 28 травня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «РДІ ЛТД», Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я та матеріальних збитків - задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 28 травня 2013 року в частині стягнення витрат на лікування, моральної шкоди та відмови у задоволенні пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування змінити, у зв'язку з чим резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції.
Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «РДІ ЛТД», Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я та матеріальних збитків - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_2 суму витрат на лікування в розмірі 7448,64 грн., пені за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 6149,10 грн., втрачений заробіток у розмірі 16200 грн., суму компенсації моральної шкоди в розмірі 1489,86 гривень.
Стягнути Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_3 суму витрат на лікування в розмірі 5705,73 грн., втрачений заробіток у розмірі 5113,90 грн., компенсації моральної шкоди в розмірі 540,98 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РДІ ЛТД» на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в зальному розмірі 33274,80 гривень, з яких: 29512,80 гривень майнова шкода, завдана пошкодженням автомобілю; 2462,00 гривень - витрати, пов'язані із зберіганням пошкодженого автомобілю на спец майданчику; 1300,00 гривень - витрати, пов'язані із евакуацією пошкодженого автомобілю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РДІ ЛТД» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду розмірі 20 000 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РДІ ЛТД» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 20 000 гривень.
В задоволенні інших вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду
Одеської області А.І. Дрішлюк
Т.В. Цюра
Л.М. Миза