Справа: № 2а/1008/576/12 Головуючий у 1-й інстанції: Жук М.В. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
17 вересня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Літвіної Н.М.
Чаку Є.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2012 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, в листопаді 2011 року ОСОБА_3 звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугою років.
Рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області № 73374 від 10 лютого 2012 року ОСОБА_3 відмовлено у призначенні пенсії, в зв'язку з тим, що її страховий стаж на момент звернення за призначенням пенсії складає 23 роки 9 місяців 3 дні, в тому числі стаж по вислузі років (в кратному обчисленні) 24 роки 5 місяців 26 днів.
З рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області № 73374 від 24 липня 2012 року вбачається, що розглянувши заяву громадянки ОСОБА_3 про призначення пенсії за вислугу років відповідач вирішив повторно відмовити їй у призначенні такої пенсії. В даному рішенні пенсійний орган посилається на те, що відповідно до чинного законодавства працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи 25 років мають право на пенсію за вислугу років за переліком посад робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, проте страховий стаж ОСОБА_3 на момент звернення за призначенням пенсії складає 23 роки 9 місяців 3 дні, в тому числі стаж по вислузі років (в кратному обчисленні) 23 роки 6 місяців, раніше в рішенні про відмову від 10 лютого 2012 року було зазначено 24 роки 5 місяців 26 днів помилково зараховано до стажу роботи у період з 17 червня 1991 року по 14 червня 1992 року на посаді молодшої медичної сестри. Враховуючи вищевикладене ОСОБА_3 матиме право на пенсію на загальних підставах при досягненні пенсійного віку.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Таким чином, для призначення пенсії позивачці за вислугу років на підставі п. «е» статей 55, 60 зазначеного Закону необхідною умовою є наявність трудового стажу на посадах лікарів або середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) в лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, санаторно-епідеміологічних закладах, діагностичних центрах не менше 25 років, при цьому при роботі в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
З трудової книжки позивача вбачається, що вона з 17 червня 1991 року по 14 червня 1992 рік працювала в Дитячій лікарні на посаді молодшої медсестри соматичного відділу. Звільнена з посади 14 червня 1992 року. 01 вересня 1992 року позивачка зарахована на 1 курс медичного факультету та 01 липня 1999 року відрахована у зв'язку із закінченням навчання. 02 серпня 1999 року зарахована лікарем-інтерном по дитячій анестезіології реаніматології в Київську обласну дитячу лікарню м. Боярки. 1 лютого 2001 року по закінченню інтернатури переведена лікарем анестезіологом дитячим у відділені анестезіології з ліжками інтенсивної терапії. 01 вересня 2001 року ОСОБА_3 переведена лікарем-анестезіологом дитячого відділення анестезіології реанімації та інтенсивної терапії. 01 січня 2002 року переведена лікарем анестезіологом у відділення анестезіології з ліжками (інтенсивної терапії недоношених новонароджених дітей). 29 липня 2009 року звільнена з посади за власним бажанням. 18 серпня 2009 року прийнята на посаду лікаря-анестезіолога дитячого відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії. 01 червня 2011 року звільнена за власним бажанням. 02 серпня 2011 року прийнята на посаду лікаря-анестезіолога анестезіологічного відділення з ЛІТ полового будинку. 02 листопада 2011 року звільнена за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію по вислузі років.
Колегія суддів зазначає, при віднесенні стажу роботи позивачки на посадах до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років слід керуватись чинним на той час законодавством.
За змістом Переліку установ, організацій та посад робота на яких дає право на пенсію за віком років, затвердженого Постановою Ради міністрів СРСР від 17 грудня 1959 року № 1397, чинного на час роботи позивачки на посаді молодшої медсестри соматичного відділення Васильківської стоматологічної дитячої лікарні у період з 17 червня 1991 року по 14 червня 1992 року - робота в лікарняних установах всіх типів і найменувань на посаді медичної сестри в незалежності від найменування посади зараховувалась до стажу, що дає право на пенсію за віком.
Таким чином, суд не може погодитись з висновком апелянта про неможливість зарахування роботи позивачки на вказаній посаді у період з 17 червня 1991 року по 14 червня 1992 року до стажу, що дає право на пенсію за віком.
Пенсії за вислу років відносяться до трудових пенсій, а згідно положень п. «д» статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 затверджено перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. У вказаному переліку не зазначено, що період навчання не включається до стажу роботи по спеціальності.
Таким чином, необґрунтованим є висновок апелянта про неможливість зарахування часу навчання Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця за спеціальністю «Лікувальна справа» з 01 вересня 1992 року по 01 липня 1999 року до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років.
Крім того, відповідно до п. 1 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 - посади лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) в лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, санаторно-епідеміологічних закладах, діагностичних центрах віднесенні до посад в закладах і установ охорони здоров'я, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.
Згідно із п. 2.6 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах, організаціях (Наказ Мінпраці, Мін'юсту і Мінсоцзахисту України № 58 від 29 липня 1993 року) - у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу допускається можливість власникові або уповноваженого ним органу зробити виправлення, при цьому не встановлено терміну давності. Несвоєчасний запис в трудову книжку не може бути підставою для обмеження соціальних прав і пільг, гарантованих пенсійним законодавством.
Оскільки неправильність запису № 6 у трудової книжки ОСОБА_3 про те, що у період з 01 лютого 2001 року її призначено на посаду лікаря анестезіолога дитячого у відділені планово-консультативної та експертної допомоги дітям замість лікаря анестезіолога дитячого у відділені анестезіології з ліжками інтенсивної терапії, встановлена наказом КЗ КОР Київської обласної дитячої лікарні № 02-91-к від 02 липня 2012 року, у трудову книжку внесені відповідні зміни, колегія суддів приходить до висновку про те, що цей період має бути зарахований до стажу роботи ОСОБА_3 у подвійному розмірі.
Отже, на час звернення спеціальний стаж роботи позивачки складає понад 25 років, що є підставою для призначення їй пенсії за вислугу років.
Враховуючи зазначене, вірним є висновок Васильківського міськрайонного суду Київської області про задоволення даного адміністративного позову.
Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Файдюк В.В.
Судді: Літвіна Н. М.
Чаку Є.В.