Справа № 435/8764/13-ц
" 20 " вересня 2013 року м. Луганськ
Жовтневий районний суд м. Луганська у складі:
головуючого - судді - Васильєвої Н.М.,
при секретарі - Гліченко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Луганськтепловоз»,ВАТ «Рембуд» про усунення перешкод у користуванні нежилими приміщеннями,третя особа - ТОВ «ПРИМАКС»,-
Встановив:
У серпні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до відповідачів ПАТ «Луганськтепловоз»,ВАТ «Рембуд» про усунення перешкод у користуванні нежилими приміщеннями. В обґрунтування позову вказав,що ТОВ «Примакс» на підставі договору купівлі-продажу від 27.11.2012р. на праві власності належить 86/100 часток нежитлових будівель,розташованих за адресою:АДРЕСА_1 і ,загальною площею 3497 кв.м.,які складаються з А-3,А-2 -деревообробного цеху з побутовими приміщеннями та сушильно-охолоджуючим відділенням-площею 2859,5 кв.м.,Б-механічна майстерня-площею 93,4 кв.м.,В-гараж,площею 54,1 кв.м.,Г-склад,площею 300,4 кв.м.,Д-склад під бітум,площею 53,6 кв.м.,Ж-лісосклад,площею 136,0кв.м.,З-бункер під тирсу. Між позивачем та третьою особою 15.07.2013р. було укладено договір оренди вищевказаних нежитлових приміщень,з цього часу позивач набув права користування вказаним об»єктом нерухомості. Також зазначив,що вхід до вказаних виробничих приміщень можливий лише через територію відповідача ПАТ «Луганськтепловоз»,який не надає доступу ні власнику,ні орендодавцю до нежитлових приміщень для здійснення їх господарської діяльності.Вважає дії вказаного відповідача із заборони доступу до виробничих приміщень неправомірними. Також зазначає,що другий відповідач ВАТ «Рембуд» самоправно займає вказане нежитлове приміщення,не маючи договору оренди із власником,інших правових підстав знаходитись у приміщенні. На усні та письмові вимоги про звільнення з приміщення він не реагує,добровільно звільнити приміщення він не бажає.Позивач вважає,що оскільки відповідачі безпідставно створюють йому перешкоди у користуванні орендованим на законних підставах майном,він має право вимагати він них усунення цих та витребування цього майна з незаконного володіння та користування. Тому позивач просить суд зобов»язати ВАТ «Рембуд» усунути йому перешкоди у користуванні орендованим майном шляхом звільнення займаних нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 і,загальною площею 3497 кв.м.,яке складається з А-3,А-2 -деревообробного цеху з побутовими приміщеннями та сушильно-охолоджуючим відділенням-площею 2859,5 кв.м.,Б-механічна майстерня-площею 93,4 кв.м.,В-гараж,площею 54,1 кв.м.,Г-склад,площею 300,4 кв.м.,Д-склад під бітум,площею 53,6 кв.м.,Ж-лісосклад,площею 136,0кв.м.,З-бункер під тирсу та повернення вказаних приміщень позивачеві ,а також зобов»язати ПАТ «Луганськтепловоз» не чинити перешкод позивачеві у користуванні вищезазначеним орендованим майном шляхом забезпечення йому вільного доступу до вказаних нежитлових приміщень та його працівникам, виконавцям робіт позивача,стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю ,дала аналогічні вищевикладеному пояснення.
Представник відповідача ПАТ «Луганськтепловоз» позов не визнала,вказала,що позивач не є власником спірних нежитлових приміщень,тому він не має права звертатися до суду з даним позовом. Крім того, акт про недопуск до нежитлових приміщень від 25.06.2013р. був складений працівниками ПАТ«Лугцентрокуз»,тому у позивача немає доказів на підтвердження того,що цим відповідачем створюються йому перешкоди у користуванні орендованим майном. Просила у задоволенні плзову відмовити.
Представник відповідача ВАТ «Рембуд» в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив,що ані позивач,ані ТОВ «Примакс» не мають права звертатися до суду з даним позовом. Зазначив,що ВАТ «Рембуд» раніше було власником спірного нежитлового приміщення,вказане приміщення було продано з прилюдних торгів державною виконавчою службою,вони вважають ці торги незаконними,оспорюють їх у суді.Тому ні теперішній власник,ані позивач не мають права власності та користування спірним нежитловим приміщенням. Вважають договір оренди незаконним, а підприємство ВАТ «Рембуд» займає та користується вказаним приміщенням на законних підставах і не бажає добровільно звільняти його. Просив у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи ТОВ «Примакс» в судовому засіданні вказав,що на підставі договору купівлі-продажу від 27.11.2012р. вказане підприємство є власником 86/100 часток нежитлових будівель,розташованих за адресою:АДРЕСА_1 і ,загальною площею 3497 кв.м.,які складаються з А-3,А-2 -деревообробного цеху з побутовими приміщеннями та сушильно-охолоджуючим відділенням-площею 2859,5 кв.м.,Б-механічна майстерня-площею 93,4 кв.м.,В-гараж,площею 54,1 кв.м.,Г-склад,площею 300,4 кв.м.,Д-склад під бітум,площею 53,6 кв.м.,Ж-лісосклад,площею 136,0кв.м.,З-бункер під тирсу. 15.07.2013р. вказане приміщення було передано в оренду позивачу. Ані він,ані позивач не мають доступу до приміщення,бо його самовільно займає ВАТ «Рембуд»,який виставив свою охорону,зачинив двері і не впускає в приміщення. Відповідач ПАТ «Луганськтепловоз» також створює перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням,бо не надає вільного доступу до нього йому,позивачу та його працівникам. Вважає позов обґрунтованим,просив його задовольнити.
Суд,вислухавши пояснення сторін,свідків,дослідивши матеріали справи ,вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими,що підлягають задоволенню з наступних підстав.
За змістом ст. ст. 398,397,396,391,386 ч.2 ЦК України право володіння чужим майном виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також на інших підставах, встановлених законом; Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду; особа, яка має право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі шляхом усунення перешкод і заборони вчинення дій, які можуть порушити його права, якщо він має підстави це передбачати.
За вимогами ст. ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін 86/100 часток нежитлових будівель,розташованих за адресою:АДРЕСА_1 і ,загальною площею 3497 кв.м.,які складаються з А-3,А-2 -деревообробного цеху з побутовими приміщеннями та сушильно-охолоджуючим відділенням-площею 2859,5 кв.м.,Б-механічна майстерня-площею 93,4 кв.м.,В-гараж,площею 54,1 кв.м.,Г-склад,площею 300,4 кв.м.,Д-склад під бітум,площею 53,6 кв.м.,Ж-лісосклад,площею 136,0кв.м.,З-бункер під тирсу раніше на праві власності належали відповідачу ВАТ «Рембуд»,але в подальшому були продані з прилюдних торгів Жовтневим ВДВС Луганського МУЮ- ТОВ «Добра фея», яке 27.11.2012р. на підставі нотаріально посвідченого договору продало їх ТОВ «Примакс» (а.с.30-31,37-54,63-64) , право власності на нерухоме майно зареєстровано в бюро технічної інвентаризації. З вказаного часу третя особа є власником цього нежитлового приміщення.
15 липня 2013 року власником приміщення ТОВ «Примакс» було укладено договір оренди нежитлових приміщень з позивачем ОСОБА_1 Договір оренди сторонами дотепер не було розірвано і він судом недійсним не визнавався. Відтак, незаконність володіння позивачем нежитловим нерухомим майном судом не встановлювалась.
Сторонами не заперечується наявність входу до спірних нежитлових будівель по території ПАТ «Луганськтепловоз»,яке не визнає вимоги нового власника та орендаря про допуск їх до приміщення,чим створюють перешкоди їм у цьому.
Також відповідачем ВАТ «Рембуд»,колишнім власником спірних нежитлових приміщень,самовільно займаються вказані приміщення,на законну письмову вимогу власника про звільнення приміщень,відповідач не реагує(а.с.6-7) Інших відомостей про законне знаходження вказаного відповідача у спірного нежитловому приміщенні у матеріалах справи немає.
Факт створення перешкод у користуванні спірним приміщенням підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_2,ОСОБА_3,які є працівниками ПАТ «Лугцентрокуз»,якому належить інші 14/100 нежитлових приміщень, свідком ОСОБА_4,а також підтверджується актом про недопуск до нежитлових приміщень від 25.06.2013р. (а.с.8). Крім того даний факт недопуску до приміщень фактично не заперечувався представниками відповідачів у судовому засіданні.
Перебування спірного нежитлового приміщення у користуванні відповідача ВАТ «Рембуд» після припинення права власності на приміщення порушує права орендаря цього майна та підлягає судовому захисту. Обраний позивачем спосіб захисту його прав відповідає вимогам закону.
Враховуючи встановлені факти і обставини справи, місце розташування входу в нежитлове приміщення, те, що неправомірність володіння позивачем спірним нежитловим приміщенням судом не встановлена, суд приходить до висновку, що позивач обґрунтовано заявив вимоги до відповідачів щодо зобов»язання усунути йому перешкоди у користуванні орендованим приміщенням як шляхом забезпечення вільного доступу до приміщення ,так і шляхом повернення цих приміщень позивачеві.
На підставі ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові втрати у вигляді судового збору у розмірі 114грн.70 коп.
Керуючись ст. ст. 10,11,60,209,212,214-215 ЦПК України, суд ,-
Вирішив :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов»язати ВАТ «Рембуд» усунути перешкоди позивачеві ОСОБА_1 у користуванні орендованим майном шляхом звільнення займаних нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 і,загальною площею 3497 кв.м.,яке складається з А-3,А-2 -деревообробного цеху з побутовими приміщеннями та сушильно-охолоджуючим відділенням-площею 2859,5 кв.м.,Б-механічна майстерня-площею 93,4 кв.м.,В-гараж,площею 54,1 кв.м.,Г-склад,площею 300,4 кв.м.,Д-склад під бітум,площею 53,6 кв.м.,Ж-лісосклад,площею 136,0кв.м.,З-бункер під тирсу та повернення цих приміщень позивачеві ОСОБА_1
Зобов»язати ПАТ «Луганськтепловоз» не чинити перешкод позивачеві ОСОБА_1 у користуванні орендованим майном-нежитловими приміщеннями за адресою:АДРЕСА_1і,загальною площею 3497 кв.м.,яке складається з А-3,А-2 деревообробного цеху з побутовими приміщеннями та сушильно-охолоджуючим відділенням-площею 2859,5 кв.м.,Б-механічна майстерня-площею 93,4 кв.м.,В-гараж,площею 54,1 кв.м.,Г-склад,площею 300,4 кв.м.,Д-склад під бітум,площею 53,6 кв.м.,Ж-лісосклад,площею 136,0кв.м.,З-бункер під тирсу,шляхом забезпечення вільного доступу до вказаних нежитлових приміщень позивачу ОСОБА_1 та його працівникам, виконавцям робіт позивача.
Стягнути з ПАТ «Луганськтепловоз» та ВАТ «Рембуд» солідарно на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 114 грн.70 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Жовтневий райсуд м. Луганська в 10-денний строк з дня його проголошення.
СУДДЯ Н.М.Васильєва