Справа №434/6631/13-а
Провадження № 2а434\230\13
30 серпня 2013 року
/мотивувальна частина/
Артемівський районний суд м. Луганська в особі судді Зоріка М.В., при секретарі Клименко О.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська, третя особа - Територіальне Управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про визнання дій протиправним та зобов'язання до виконання певних дій, -
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, у якому просить визнати незаконною відмову відповідача в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зі зміною розміру заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді з 05.06.2013 року та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці починаючи з 05.06.2013 року в розмірі 90% заробітної плати судді Апеляційного суду Луганської області, що працює на відповідній посаді, за довідкою №98 від 11.07.2013 року ТУ ДСАУ в Луганській області.
В обґрунтування вимог позову посилається на те, що вона є суддею у відставці, звільнена з посади голови Ленінського районного суду м. Луганська 29.12.2006 року, з наданням статусу судді у відставці, його загальний стаж на посаді судді складає 36 років. 17.07.2013 року позивачка звернулася до пенсійного фонду України у Артемівському районі м. Луганська з листом про перерахунок, однак їй було відмовлено. Тому, просить вимоги позову задовольнити в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з'явилися, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Позивачка просила позов задовольнити.
Представник відповідача надав суду письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що згідно до ст. 138 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді в розмірі 80% відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді. У зв'язку з тим, що Постанова правління Пенсійного фонду України від 22.12.2006 року №21-3 «Про затвердження Порядку призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами ПФУ» втратила чинність на підставі постанови правління Пенсійного фонду України від 06.08.2007 року №51-1, зареєстрованої у Мінюсті України від 09.08.2007 року за №919\14186, органи Пенсійного фонду України не призначають та не проводять перерахунки довічного грошового утримання суддям у відставці. Тому до врегулювання питання на законодавчому рівні розміри довічного грошового утримання суддям у відставці у 2012 року не підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною заробітної плати працюючих суддів. Крім того зазначив, що органи ПФУ не призначають та не поводять перерахунку довічного грошового утримання суддям у відставці. Пенсійне забезпечення суддів регулюється статтею 138 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», норми щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в разі зміни заробітної плати працюючих суддів за цією статтею відсутні, а іншим чинним законодавством не передбачена. З цих підстав просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а також просить розгляд справи провести без участі уповноваженого представника.
Третя особа до суду не з'явилася, про день розгляду справи в суді була повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила, заперечень проти позову не надала.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка є суддею у відставці, має стаж роботи понад 20 років та отримує щомісячне довічне грошове утримання, яке виплачується йому відповідачем за рахунок коштів Державного бюджету України
17.07.2013 року позивачка звернулася із заявою до управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська щодо перерахунку пенсії, відповідно до довідок ТУ ДСУ в Луганській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Листом управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська від 18.07.2013 р. №177/В-12 позивачу було відмовлено у перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Свою відмову управління обґрунтовує тим, що пенсійне забезпечення суддів у відставці регулюється ст. 138 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», зазначаючи, що норми щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, в разі зміни заробітної плати працюючих суддів за цією статтею відсутні. Зазначає, що органи Пенсійного фонду України здійснюють лише призначення і виплату довічного щомісячного грошового утримання суддям у відставці.
Діяльність позивача як судді, є публічною службою в розумінні пункту 15 статті З КАС України, спір пов'язаний з проходженням публічної служби, вирішення якого правомірно здійснене за правилами наведеного кодексу, виходячи з компетенції адміністративних судів встановленої пунктом 2 частини 2 статті 17 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 138 Закону України від 7 липня 2010 року № 245 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу".
Таким чином, законом виключно для суддів у відставці встановлюється щомісячне довічне грошове утримання або за їх вибором пенсія державних службовців, що є гарантією забезпечення незалежності суддів.
Одержання суддею щомісячного довічного грошового утримання обумовлене винятково наявністю стажу роботи на посаді судді не менше двадцяти років та виходом у відставку і не залежить від досягнення суддею пенсійного віку, передбаченого в частині першій статті 138 Закону № 2453, в тому числі перехідного віку, визначеного у другому реченні цієї частини для суддів-чоловіків, які народилися до 31 грудня 1955 року.
Отже, змінивши вік, після досягнення якого судді мають можливість реалізувати право на вибір матеріального забезпечення, а саме одержувати пенсію державних службовців або за їх вибором щомісячне довічне грошове утримання, Верховна Рада України здійснила свої конституційні повноваження, не порушивши при цьому положення статті 126 Конституції України щодо граничного віку працюючого судді та гарантій незалежності суддів, положення частин першої, другої статті 138 №2453 узгоджуються з Конституцією України.
З 1 січня 2011 року стаття 43 Закону України «Про статус суддів» та Постанова Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів» у відповідності з пункту другого Прикінцевих та Перехідних Положень до Закону України № 2453 втратили свою чинність, однак, відповідно до його норм, із внесеними до нього змінами, які діють з 1 жовтня 2011 року, положення щодо визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, аналогічні положенню колишнього Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року, відповідають частині 3 статті 138 вказаного вище Закону 2453.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці прямо залежить від розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.
Оскільки положеннями статті 43 Закону України «Про статус суддів» в редакції 1992 року, так і положенням Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці встановлений від відсотків грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді, то розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці повинен збільшуватися в разі підвищення заробітної плати працюючого судді.
У зв'язку з тим, що заробітна плата працюючого на відповідній посаді судді змінилася у бік підвищення, відповідач зобов'язаний провести позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з довідки №98 від 11.07.2013 року ТУ ДСАУ в Луганській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, встановленої частинами третьою та четвертою статті 129 Закону України № 2453.
Згідно частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання".
Відповідно до частини 4 статті 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», у разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. За нормами частини п'ятою цієї статті довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Разом з тим, стаття 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» регулюючи порядок здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України, не містить підстав, що забороняють перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці судів загальної юрисдикції, господарських судів, спеціалізованих судів тощо.
Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 3 червня 2013 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті другої, абзацу другого пункту 2 розділу другого «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» права щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) було встановлено, що частина третя статті 138 Закону України №2453 до внесених Законом №3668 змін передбачала: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання». Таким чином, визначений Законом 2453 порядок нарахування щомісячного довічного грошового утримання було змінено Законом 3668. внаслідок чого зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів. Залишивши незмінним зміст права на щомісячне довічне грошове утримання суддів, Закон №3668 вузив обсяг цього права, встановивши обмежену базу для нарахування суддям щомісячного довічного грошового утримання, та скасував право суддів на одержання щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру, чим знизив і досягнутий рівень гарантій незалежності суддів. Отже, частина третя статті 138 Закону України №2453 не узгоджується з конституційним положенням про недопустимість звуження змісту чи обсягу гарантій незалежності суддів, а тому суперечить статті 126 Основного Закону України. Цим же рішенням Конституційного Суду України встановлено порядок його виконання, а саме: - підлягають застосуванню частини перша, друга статті 138 Закону №2453 у редакції Закону №3668 як такі, що не суперечать Конституції України; частина третя статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону України №3668, яка суперечить Конституції України не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з Дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Натомість підлягає застосуванню частина третя статті 138 Закону України № 2453 в редакції до змін, внесених Законом №3668 а саме: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Перше, друге, трете речення частини п'ятої статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668, що суперечать Конституції України, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Проте підлягають застосуванню перше речення частини п'ятої статті 138 Закону №2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668, а саме: „Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку", та четверте речення частини п'ятої статті 138 Закону №2453 зі змінами, внесеними Законом №3668, а саме: „Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Дія статті 2 Закону № 3668 не поширюється на Закон №2453. Дія абзацу другого пункту 2 розділу її „Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3668 не поширюється на правовідносини щодо виплати суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання).».
Виходячи з вищенаведених положень закону, обчислення щомісячного довічного утримання суддів у відставці повинно здійснюватися у відсотковому відношення до розміру грошового утримання працюючих суддів, тому, у разі зміни розміру грошового утримання суддів, що працюють на відповідній посаді, органи Пенсійного фонду здійснюють відповідний перерахунок раніше призначеного грошового утримання судді у відставці.
В зв'язку з зазначеним та вищевикладеним, відмова відповідача у проведенні перерахунку розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці є неправомірною, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Порядок видачі документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, органами Пенсійного Фонду України, затвердженого Правлінцям Пенсійного Фонду України 25 січня 2008 року не можуть регулювати порядок знаходження судді у відставці і обмежувати права осіб, які отримали право на відставку та перерахунок щомісячного довічного грошового утримання раніше, оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8 має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, то Управління Пенсійний Фонд України в Артемівському районі м. Луганська зобов'язаний керуватися Конституцією України як актом прямої дії.
Виходячи з норм статті 58 Конституції України та висновків, викладених у рішеннях Конституційного суду України від 22 травня 2008 року і від 03 червня 2013 р №3-рп-2013 випливає висновок, що матеріальні та соціальні гарантії судді у відставці, які були встановлені на час виходу у відставку не можуть бути обмежені або скасовані, а ні новим законом, а ні внесенням змін до чинного Закону. Оскільки на день виходу позивача у відставку, умови призначення, виплати та перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, були визначені статтею 43 Закону України «Про статус суддів» та Постановою Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України Про статус суддів», вимоги позивача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді без обмеження розміру грошового утримання, є законними і обґрунтованими. Пропорційність розміру має визначатись пропорційності дії норми права у часі.
З матеріалів справи вбачається, що відносини публічної служби виникли раніше, тобто до набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року зі змінами, що набрали чинності з 1 жовтня 2011 року. Щомісячне довічне грошове утримання позивачу призначено і визначено на підставі чинного на той період Закону України «Про статус суддів», згідно якого йому надавалося право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у разі підвищення заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.
Суд враховує той факт, що відповідно до пункту другого розділу другого Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної реформи» обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне, довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом з дня набрання Рішенням Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року законної сили, а саме з 5 червня 2013 року.
Суддівська заробітна плата, з якої підлягає обчислення пенсії, визначена на законодавчому рівні та встановлена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Доводи відповідача щодо відсутності нормативного документу, який би встановлював механізм здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, та як наслідок відсутності підстав для проведення такого перерахунку є безпідставним. Законом України «Про судоустрій і статус суддів» встановлена гарантія матеріального забезпечення судді у відставці, яка не може бути знівельована в зв'язку з тим, що органи влади України не встановили порядку, за яким зазначена гарантія повинна бути дотримана.
Право на виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді врегульовано пунктом 8 Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року у справі № 1-2/2013, і виникає з 5 червня 2013 року.
Враховуючи те, що відповідно до довідки №98 від 11.07.2013 року ТУ ДСАУ в Луганській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2013 р. становить - 19499.00 грн., вимоги позивача є цілком обґрунтованими, оскільки діючим законодавством чітко визначено, що розмір довічного утримання, який призначено та виплачується судді у відставці розраховується із розміру грошового утримання працюючого судді, тому у разі збільшення розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, повинен збільшуватися і розмір довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження максимального розміру грошового довічного утримання судді у відставці, визначеного ч.5 ст.138 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів".
Враховуючи, що призначення і розрахунок пенсії за законом віднесено до компетенції відповідних відділень Пенсійного фонду України, суд не має права перебирати на себе функції даного державного органу по здійсненню конкретних розрахунків, тому відсутні підстави для обчислення у рішенні суду конкретного розміру пенсії і виниклої заборгованості. Позов підлягає задоволенню в частині визнання дій відповідача неправомірними, і в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії у відповідності з даним Законом.
Задля повного захисту прав позивача, керуючись ст.11 КАСУ, суд не вбачає підстав для зазначення у постанові суду кінцевої дати проведення перерахунку, як просить позивач, вважаючи за необхідне зазначити, з якої дати відповідачу слід зробити перерахунок і виплатити нараховані суми.
Що стосується судових витрат, то згідно ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України ( або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). За таких обставин, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України..
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 19, 22, 24, 41, 46, 126, 130 Конституції України, ст.ст. 129, 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року, пп.3,4,5 Рішення Конституційного Суду України №3-рп/2013 від 03.06.2013 року, ст. ст. 5, 6, 71, 160, 161-163 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у Артемівському районі м. Луганська від 18.07.2013 року в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, виходячи зі зміни розміру заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді з 05.06.2013 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Артемівському районі м. Луганська провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 виходячи зі змін розміру заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді починаючи з 05.06.2013 року в розмірі 90% заробітної плати судді Апеляційного суду Луганської області, що працює на відповідній посаді, на підставі довідки №98 від 11.07.2013 року ТУ ДСАУ в Луганській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше проведених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 34.41 гривень.
Повний текст викладено 04.09.2013 року
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.
Суддя: М.В. Зорік