Єдиний унікальний номер 340/674/13-а
Номер провадження №2-а/340/48/13
17 вересня 2013 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючий суддя Данилюк М. П.
секретаря Фурманюк В.М.
представника відповідача Коземчук М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина Верховинського району Івано-Франківської області адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі про визнання протиправними дії УПФ щодо зменшення розміру пенсії, скасування розпорядження та рішення комісії, здійснити перерахунок пенсії, -
Позивачка звернулася до суду із зазначеним адміністративним позовом до відповідача.
Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до протоколу управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі № 1/481 від 30.11.2001 р. їй призначено пенсію за віком на загальних умовах.
Розмір нарахованої пенсії збільшувався відповідно до проведених управлінням Пенсійного фонду України у Верховинському районі індексацій та перерахунків.
У травні 2000 р. та у грудні 2007 р. позивачка подала до УПФУ у Верховинському районі документи про роботу у Верховинському хлібозаводі Верховинського районного споживчого товариства, правонаступником якого є кооперативне торгове підприємство "Говерла", на підставі яких їй було проведено перерахунок розміру пенсії. Щомісячний розмір призначеної позивачці пенсії з 23.05.2012 року становив 2286,85 грн.
Листом від 20.05.2013 року № 1736/03 УПФУ у Верховинському районі позивачку повідомлено, що у зв'язку із поданими нею документами на перерахунок пенсії 06.12.2007 року, у неї утворилася переплата пенсії та розмір пенсії станом на червень 2013 р. становитиме 1278,11 грн. Головним спеціалістом по контролю за призначенням пенсії ОСОБА_3 на підставі наказу УПФУ у Верховинському районі № 194 від 31.08.2012 року проведено зустрічну перевірку у Верховинському РСТ, за результатами якої складено акт № 46 від 14.05.2013 року, в ході якої виявлено, що видані позивачці довідки про заробітню плату не відповідають дійсності. У зв'язку із розпорядженням УПФУ у Верховинському районі № 108819 від 15.05.2013 року позивачці перераховано розмір пенсії - зменшено з 2286,85 грн. до 1278,11 грн.
Крім цього, відповідно до наданого позивачці рішення про стягнення сум пенсії виплачених надміру від 22.07.2013 року № 11, УПФУ у Верховинському районі вирішено, що за період з 01.12.2007 року по 31.05.2013 року утворилася переплата в розмірі 52299,11 грн, дана сума підлягає поверненню та стягується із пенсії позивачки у розмірі 20% щомісячно аж до повного погашення переплати.
Такі дії і рішення відповідача вважає незаконними з наступних причин. Призначення пенсії згідно протоколу управління ПФУ у Верховинському районі від 30.11.2001 р. позивачці проведено відповідно до виданої КТП "Говерла" в установленому законом порядку та відповідної форми довідки про заробітню плату у Верховинському ССТ. Акт зустрічної перевірки нарахування заробітньої плати підписаний керівником Верховинського районного споживчого товариства Бощуком О. А. та головним бухгалтером ОСОБА_2, що вказує на те, що Верховинське районне споживче товариство є правонаступником КТП "Говерла" та Верховинського хлібозаводу.
Видана КТП "Говерла" довідка про заробітну плату для обчислення пенсії відповідає дійсності, будь-якої арефметичної помилки не встановлено та недобросовісність з її боку не доведена, тому правових підстав для перерахунку пенсії та утримання пенсії в сумі 52299,11 грн. в управлінні Пенсійного фонду України у Верховинському районі не було.
З актом зустрічної перевірки позивачку не було ознайомлено, її доводи до уваги не взято.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Всупереч вимогам цієї норми Конституції, законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про пенсійне забезпечення", Положенння про Пенсійний фонд України, затвердженого наказом Президента України від 06.04.2011 р. № 384/2011, листом від 06.06.2013 р. № 1994/03 позивачку повідомлено про те, що комісією по розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) пенсій управління ПФУ у Верховинському районі зроблено висновок про фіктивність наданих нею довідок про заробітню плату, оскільки Пенсійний фонд України та його територіальні управління не наділені такими повноваженнями. На комісію позивачка не запрошувалась, її доводи до уваги не взято, чим грубо порушено її конституційні права.
Позивачка просить визнати неправомірними дії управління ПФУ у Верховинському районі, скасувати рішення комісії, зобов'язати здійснити перерахунок пенсії , виплатити та продовжити виплачувати перераховану пенсію.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, до суду подала заяву в якій просить суд справу слухати без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.
Представник відповідача Коземчук М.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що спеціалістом по призначенню пенсій ОСОБА_3 проводилась перевірка поданих довідок позивачкою для нарахування пенсії і на його погляд в довідках є неточності, тому що позивачка не могла отримувати більшу заробітну плату ніж керівник організації, а також на деяких сторінках книг нарахування заробітної плати робітникам та службовцям по Верховинському районному споживчому товариству маються виправлення в сумах, хоча в основному представлені довідки позивачкою відповідають сумам в книгах, про що і відмічено в акті перевірки. Вважає, що підстав для задоволення позову немає, так як Пенсійний фонд зменшив розмір пенсії на законних підставах, тому просить в позові відмовити.
Суд, вивчивши матуали справи, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Відповідно до протоколу управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі № 1/481 від 30.11.2001 р. позивачці призначено пенсію за віком на загальних умовах.
Розмір нарахованої пенсії збільшувався відповідно до проведених управлінням Пенсійного фонду України у Верховинському районі індексацій та перерахунків.
У травні 2000 р. та в грудні 2007 р. позивачка подала до УПФУ у Верховинському районі документи про роботу у Верховинському хлібозаводі Верховинського районного споживчого товариства, правонаступником якого є кооперативне торгове підприємство "Говерла", на підставі яких їй було проведено перерахунок розміру пенсії. Щомісячний розмір призначеної позивачці пенсії з 23.05.2012 року становив 2286,85 грн.
Листом від 20.05.2013 року № 1736/03 УПФУ у Верховинському районі позивачку повідомлено, що у зв'язку із поданими нею документами на перерахунок пенсії 06.12.2007 року, у неї утворилася переплата пенсії та розмір пенсії станом на червень 2013 р. становитиме 1278,11 грн. Головним спеціалістом по контролю за призначенням пенсії ОСОБА_3 на підставі наказу УПФУ у Верховинському районі № 194 від 31.08.2012 року проведено зустрічну перевірку у Верховинському РСТ, за результатами якої складено акт № 46 від 14.05.2013 року, в ході якої виявлено, що видані позивачці довідки про заробітню плату не відповідають дійсності.
У зв'язку із розпорядженням УПФУ у Верховинському районі № 108819 від 15.05.2013 року позивачці перераховано розмір пенсії - зменшено з 2286,85 грн. до 1278,11 грн.
Крім цього, відповідно до наданого позивачці рішення про стягнення сум пенсії виплачених надміру від 22.07.2013 року № 11, УПФУ у Верховинському районі вирішено, що за період з 01.12.2007 року по 31.05.2013 року утворилася переплата в розмірі 52299,11 грн, дана сума підлягає поверненню та стягується із пенсії позивачки у розмірі 20% щомісячно аж до повного погашення переплати.
Суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає до часткового задоволення враховуючи наступне.
За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Відповідно до статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.
Виходячи зі змісту вище наведених норм, суд зазначає, що обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування, яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються з страхувальника.
Судом встановлено, а з боку відповідача не спростовано той факт, що жодних зловживань, які б призвели до виплати пенсій в більшому розмірі, з боку ОСОБА_2 не допущено, а отже й підстав для прийняття рішення щодо стягнення сум надміру виплаченої пенсії з пенсіонера, у суб'єкта владних повноважень не було.
Більше того, представником відповідача не подано доказів, які б підтверджували фіктивність виданих довідок в цілому. Та обставина, що окремі відомості зазначені в довідках не підтвердились при проведенні перевірки не може бути беззаперечною підставою для формування висновку щодо їх недостовірності та слугувати підставою для припинення виплати пенсії в такому розмірі (згідно статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"). Факт допущення зловживань з боку позивача ОСОБА_2 не підтверджено.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Відповідно до приписів ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, у тому числі щодо відшкодування збитків, є зобов'язання, яке виникає з угод або внаслідок заподіяної шкоди.
У ст. 1166 ЦК України міститься законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну, та підстави її виникнення. Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка заподіювача шкоди; 3) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; 4) вина. Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.
Враховуючи вищенаведене, відповідно до ст.1166 ЦК України, саме відповідач повинен був довести факт протиправної поведінки позивача, настання шкоди ( її розмір) та причинний зв'язок між ними.
З урахуванням того, що довідки про роботу та заробітну плату ОСОБА_2 №481 від 03.12.2007 р. та № 33 від 10.05.2013 р. відповідно, видані правонаступникм Верховинського ССТ коперативним торговим підприємством "Говерла" та за умови доведення відповідачем факту внесення до них недостовірних даних, суми надміру виплачених пенсій ОСОБА_2 повинно відшкодовувати підприємство, яке видало довідки.
Також, відповідно до п.1 ч.1 ст.1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб для існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Судом в судовому засіданні оглянуті книги нарахування заробітної плати робітникам та службовцям Верховинського районного споживчого товариства за період з 1986-1990рр. та 1987-1990 рр. включно, однак будь яких виправлень в книгах по виплаті заробітної плати позивачці не встановлено. Домисли перевіряючої ОСОБА_3, про те, що у позивачки не могла на той час бути більша заробітна плата, ніж у керівника організації, не заслуговують на увагу суду, адже нею у акті перевірки вказані недоліки ведення книг, які велися із помарками та виправленнями, однак це не вина позивачки, так як вона не вела книги обліку та нарахування, кожна із сторінок книг відповідає загальному підсумку нарахованої заробітної плати та до видачі, суми вказані в довідках відповідають сумам внесеним в книгах по заробітній платі, тому суд приймає до відома, що будь-яких дописувань в книгах по заробітній платі ОСОБА_2 немає.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що рішення комісії управління ПФУ у Верховинському районі від 22.07.2013 р. № 11 щодо утримання 20% із пенсії ОСОБА_2 до повного погашення переплати в сумі 52299,11 грн слід визнати протиправним та скасувати, а також зобов'язати відповідача виплатити позивачу суму утриманих коштів із її пенсії.
Крім цього в судовому засіданні доведено належними доказами факт роботи ОСОБА_2 в Верховинському ССТ в період з січня 1986 р. по грудень 1990 р. та нарахування їй протягом цього періоду заробітної плати, а тому суд вважає неправомірною відмову відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачці. Також підлягає скасуванню рішення відповідача № 108819 від 15.05.2013 року , відповідного до якого зменшено розмір пенсії позивачки, оскільки при визначенні цього розміру пенсії не враховано фактичний період роботи та заробітну плату ОСОБА_2 у Верховинському ССТ з 1986 по 1990 р.р.
В частині позовних вимог позивачки про зобов'язання відповідача продовжувати виплачувати пенсії в частині її первинного нарахування є передчасними і з цих підстав не підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст. 8, 19, 22, 124 Конституції України, ст.ст. 101,103, 104 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", ст. ст. 17,49, 50 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 1166, 1215 ЦК України, ст. ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити частково. Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_2. Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області № 11 від 22.07.2013 р. про щомісячне утримання 20 відсотків із пенсії ОСОБА_2 до повного погашення переплати в сумі 52299,11 грн.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі виплатити ОСОБА_2 суму утриманих коштів із її пенсії на підставі рішення комісії №108819 від 15.05.2013 р.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.06.2013 року із врахуванням періоду роботи в Верховинському ССТ з 1986 р. по 1990 р.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_2 34,41 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Верховинський районний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Головуючий: _______________ М.П. Данилюк
Повний текст рішення виготовлено 20.09.2013 р.