Справа № 22 -9362 /2013р. Головуючий у І інстанції Таран Н.Г.
Доповідач Котула Л.Г.
10 вересня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - судді Котули Л.Г.
Суддів: Волошиної В.М., Слюсар Т.А.
При секретарі Круглик В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 травня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю " Ринок -1 " про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20 травня 2013 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю " Ринок - 1 " про захист прав споживачів, відшкодування майнової та моральної шкоди відмовлено.
У апеляційної скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його вимог , оскільки висновки суду не відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, викладених у ній, представника відповідача ГорбачВ.М., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги , вказуючи на те , що суд обґрунтовано відмовив у задоволені позову, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Судом встановлено , що 01.08.2004 року між СПД ОСОБА_1 та ТОВ " Ринок - 1" був укладений договір оренди № н - 45 торгівельного місця, за умовами якого останній передає , а позивач приймає в користування торгове місце АДРЕСА_1( а.с.26).
Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.06.2006 року , яке постановою Київського апеляційного господарського суду залишено без змін, ОСОБА_1 відмовлено у задоволені позову про поновлення договору оренди з тих підстав , що договір від 01.08.2004 укладений між позивачем та відповідачем на час розгляду справи є чинним.(а.с.27).
Після ухвалення судового рішення , як встановлено судом , позивач продовжував працювати на ринку .
Суд правильно не взяв до уваги посилання позивача на ст. 22 Закону України " Про захист прав споживачів ", оскільки спірні правовідносини не регулюються нормами зазначеного Закону , так як позивач на час виникнення спірних правовідносин був підприємцем.
В силу ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі( ч.1 ст. 11 ЦПК України ).
Проаналізувавши зібрані у справі докази , суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав до задоволення позову , оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів в підтвердження своїх вимог.
Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону , а тому посилання в апеляційній скарзі на невідповідність висновків суду вимогам закону та обставинам справи є необґрунтованим.
Беручи до уваги наведене, колегія суддів не знаходить підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст.. 303,304,307,308,315 ЦПК України , колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий
Судді: