Постанова від 03.09.2013 по справі 163/2009/13-а

Справа № 163/2009/13-а

Провадження № 2-а/163/41/13

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року Любомльський районний суд Волинської області

у складі: головуючої - судді Гайдук А.Л.

при секретарі Федчишин Г.В.

за участю представників позивача: ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної інспекції сільського господарства України у Волинській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до держземінспектора Держземінспекції у Волинській області Грицюка М.С. в якому просив скасувати постанову № 54 від 21.09.2010 року про накладення на нього за ст. 188-5 КУпАП стягнення у вигляді 170 гривень штрафу та провадження у даній справі закрити. Вважає дану постанову необґрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП та винесеною з перевищенням компетенції суб'єкта владних повноважень. Вказав, що під час її винесення відповідачем не було дотримано вимог статей 245, 280 КУпАП щодо завдання провадження у справах про адміністративні правопорушення, не було з'ясовано і доведено обставин, які б свідчили про наявність в його діях ознак проступку за який встановлено адміністративну відповідальність та не було враховано його особистих пояснень. Зазначив, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06.09.2010 року, складений старшим інспектором управління Держкомзему у Любомльському районі Грицюком М.С. за участю спеціаліста по земельних відносинах Любомльської міської ради Давидюка О.Є., був надісланий позивачу без підпису Давидюка О.Є., про що він вказував 14.09.2010 року в службовому кабінеті Грицюка М.С. Тоді ж надав письмові пояснення щодо даної справи про адміністративне правопорушення та просив призупинити виконання приписів до вирішення вимог рішення міської ради Любомльської міської ради від 30.07.2010 року №41/23. В протоколі про адміністративне правопорушення від 14.09.2010 року № 001572 не відображено, що він особисто надав пояснення по даній справі на окремому аркуші і тому при постановлені оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення від 21.09.2010 року № 54 їх не було враховано. З викладених підстав вважає постанову інспектора незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 06.10.2010 року зазначений адміністративний позов був залишений без розгляду за пропуском строку звернення до суду.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 року зазначену ухвалу від 06.10.2010 року скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Ухвалою від 23 липня 2013 року провадження у справі відкрито.

01 серпня 2013 року судом постановлено ухвалу, якою допущено заміну відповідача -державного інспектора управління Держкомзему у Любомльському районі Грицюка М.С. на Державну інспекцію сільського господарства України у Волинській області.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні, викладені у позові вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 600 кв.м. була виділена позивачу в безстрокове користування для будівництва житлового будинку на праві особистої власності на законних підставах відповідно до рішення виконкому Любомльської міської ради від 27.05.1986 року № 126, що також стверджується архівною випискою архівного відділу Любомльської районної державної адміністрації Волинської області від 11.12.2007 року № 265/1-13. В червні 1986 року проведено виділ в натурі даної земельної ділянки, про що складено відповідний акт, а згідно висновку відділу містобудування, архітектури та житлового комунального господарства Любомльської районної державної адміністрації від 07.04.2011 року № 173, на вказану земельну ділянку відділ архітектури та містобудування райдержадміністрації обмежень, обтяжень не встановлює. Також є генеральний план забудови. Вважає, що позивачем будівництво проведено в межах наданої йому земельної ділянки, а самовільного зайняття земель міської ради (дороги) не допущено. З викладених підстав просив позов задовольнити та скасувати постанову від 21.09.2010 року № 54 про накладення на позивача за ст. 188-5 КУпАП стягнення у вигляді 170 гривень штрафу.

Представник позивача ОСОБА_2 повністю підтримав доводи представника ОСОБА_1 та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подавши в канцелярію суду письмове клопотання про розгляд справи у його відсутності. Не погоджуючись із заявленими позивачем позовними вимогами відповідач подав суду письмові заперечення, які обґрунтовує наступним. На виконання листа Любомльської міської ради № 251 від 21.06.2010 року щодо самовільного зайняття земельної ділянки по АДРЕСА_1 23 червня 2013 старшим державним інспектором управління Держкомзему у Любомльському районі Грицюком М.С. проведено позапланову перевірку, в результаті якої встановлено, що при проведенні будівництва житлового будинку громадянин ОСОБА_3 самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,002 га. на землях житлової та громадської забудови, оскільки на день проведення перевірки процедура державної реєстрації права власності проведена не була та у позивача відсутній державний акт на земельну ділянку. Факт самовільного зайняття позивачем земельної ділянки площею 0,002 га. на землях житлової та громадської забудови, а саме дороги, стверджується планом-схемою земельної ділянки. З метою проведення неупередженої, повної та всебічної перевірки дотримання вимог земельного законодавства управлінням Держкомзему у Любомльському районі було залучено провідного спеціаліста Любомльської міської ради Загуру В.І. Державним інспектором управління Держкомзему у Любомльському районі Грицюком М.С. досліджені усі обставини, які підлягають з'ясуванню відповідно до підпункту 4.3. пункту 4 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 312 від 12.12.2003 року (далі - Порядок). Твердження позивача про те, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06.09.2010 року надісланий без підпису Давидюка О.Є., в присутності якого здійснювався захід державного нагляду (контролю), є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України, оскільки відповідно до ч.6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства складає акт, який повинен містити визначені зазначеним Законом відомості, та в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом, а тому підпис спеціаліста по земельних відносинах Любомльської міської ради Давидюка О.Є. не є обов'язковою умовою при складанні акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства. З метою усунення наслідків виявленого порушення 24 червня 2010 року державним інспектором видано припис, яким зобов'язано громадянина ОСОБА_3 у термін визначений законодавством, який не може перевищувати 30-денного строку, усунути виявлене порушення земельного законодавства. У відповідності до ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» припис винесений уповноваженою на те особою та з дотримання порядку, передбаченого ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», в зв'язку із чим припис відповідає вимогам чинного земельного законодавства. Оскільки позивачем у визначені строки припис виконаний не був, тому відповідно до пункту 6.4. вищевказаного Порядку державним інспектором управління Держкомзему у Любомльському районі Семенюком В.А. 14 липня 2010 року було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Вважає, що дана постанова винесена інспектором з дотриманням вимог земельного законодавства, а зазначення в постанові відомостей щодо пояснень порушника не передбачене законом як обов'язкове, проте вони взяті до уваги при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно позивача. 06 вересня 2010 року управлінням Держкомзему у Любомльському районі відповідно до пункту 3.3. Порядку проведена перевірка стану виконання раніше виданого припису, в результаті якої встановлено, що громадянин ОСОБА_3 не виконав припис № 050 від 23.06.2010 року про усунення допущеного порушення земельного законодавства, чим порушив вимоги ст. 188-5 КУпАП. З викладених підстав старшим державним інспектором Грицюком М.С. видано повторний припис на усунення порушень вимог земельного законодавства, який позивачем також проігноровано, на що управлінням Дерожкомзему у Любомльському районі складено протокол про адміністративне правопорушення від 14.09.2010 року № 001572, винесено постанову від 21.09.2010 року № 54 про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. Оскільки порушення залишилось не усунутим, а управління Держкомзему у Любомльському районі вичерпало свої повноваження щодо усунення виявлених порушень, керуючись п «б» ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» міському голові Любомльської міської ради направлено клопотання про припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону. З вищенаведених підстав відповідач вважає позовні вимоги ОСОБА_3 безпідставними і необґрунтованими та просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є безпідставним та задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З копії акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 23.06.2010 року, складеного старшим державним інспектором управління Держкомзему у Любомльському районі Грицюком М.С., за участю провідного спеціаліста Любомльської міської ради Загури В.І., у присутності громадянина ОСОБА_2 (сина позивача ОСОБА_3) встановлено, що відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» проведено позапланову перевірку з питання виконання листа Любомльської міської ради № 251 від 21.06.2010 року щодо самовільного зайняття земель по вул. Кутузова. В результаті перевірки встановлено, що при проведенні будівництва жилого будинку самовільно зайнято земельну ділянку площею 0,002 га. на землях житлової та громадської забудови (землі загального користування - дорога по вул. Кутузова), чим порушено вимоги статей 125, 126 Земельного Кодексу України та статтю 53-1 КУпАП. У даному акті наведено План-схему земельної ділянки із зазначенням площі самовільно зайнятої земельної ділянки. Один примірник акту проведеної перевірки скеровано ОСОБА_3 поштою.

На підставі складеного вищевказаного акта старшим державним інспектором управління Держкомзему у Любомльському районі Грицюком М.С. винесено припис від 24 червня 2010 року за № 050, відповідно до якого, при перевірці додержання вимог земельного законодавства по АДРЕСА_1 встановлено, що громадянином ОСОБА_3 при проведенні будівництва житлового будинку самовільно зайнято земельну ділянку площею 0,002 га. на землях житлової та громадської забудови Любомльської міської ради, в зв'язку із чим громадянину ОСОБА_3 приписано у термін, визначений законодавством, усунути порушення земельного законодавства. Про виконання припису повідомити управління Держкомзему у Любомльському районі в термін до 24 липня 2010 року. Одночасно ОСОБА_3 попереджено, що даний припис належить до обов'язкового виконання, а у разі невиконання припису він буде притягнутий до відповідальності за ст.188-5 КУпАП. Винесений припис відправлено на адресу ОСОБА_3 поштою.

14 липня 2010 року державним інспектором управління Держкомзему у Любомльському районі Семенюком В.А. складено протокол про адміністративне правопорушення від 14 липня 2010 року № 001544 про те, що громадянин ОСОБА_3 самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,002 га. на землях житлової та громадської забудови (землі загального користування вулиці Кутузова) Любомльської міської ради, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України та статті 53-1 КУпАП. Громадянин ОСОБА_3 від підпису у складеному протоколі та від отримання його копії відмовився. 14 липня 2010 року на адресу позивача скеровано повідомлення із зазначенням часу та місця розгляду справи за даним протоколом.

30 липня 2010 року державним інспектором управління Держкомзему у Любомльському районі Семенюком В.А., з участю громадянина ОСОБА_3, розглянуто вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення та встановлено, що останній самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,002 га. на землях житлової та громадської забудови Любомльської міської ради, за що громадянина ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до відповідальності за статтею 53-1 КУпАП із накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень. Зазначену постанову вручено ОСОБА_3 під розписку.

Винесену інспектором управління Держкомзему у Любомльському районі Семенюком В.А. постанову про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП останній оскаржив до адміністративного суду. З оглянутих матеріалів адміністративної справи Любомльського районного суду Волинської області № 2-а-74/10 встановлено, що ухвалою суду від 06.10.2010 року ОСОБА_3 відмовлено у поновленні строку звернення до суду, а його адміністративний позов до державного інспектора управління Держкомзему у Любомльському районі Грицюка М.С. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 37 від 30.07.2010 року залишено без розгляду за пропуском строку звернення до суду. ОСОБА_3 оскаржив дану ухвалу в апеляційному порядку, однак ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2013 року її залишено без змін.

Таким чином, постанова державного інспектора управління Держкомзему у Любомльському районі Семенюка В.А. від 30.07.2010 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП, не скасована та набрала законної сили, що має юридичне значення та наслідки і засвідчує факт самовільного зайняття позивачем земельної ділянки площею 0,002 га. на землях житлової та громадської забудови Любомльської міської ради.

Доводи представника позивача ОСОБА_1 стосуються саме вищевказаної постанови інспектора від 30.07.2013 року № 37, а тому суд до уваги їх не приймає, оскільки дана постанова не є предметом оскарження в адміністративній справі, що розглядається.

06 вересня 2010 року старшим державним інспектором управління Держкомзему у Любомльському районі Грицюком М.С., з участю спеціаліста по земельних відносинах Любомльської міської ради Давидюка О.Є., проведено оперативну перевірку з питання виконання припису за № 050 від 23.06.2010 року громадянином ОСОБА_3, в результаті якої встановлено, що останній не виконав вимоги зазначеного припису щодо усунення допущеного правопорушення земельного законодавства по АДРЕСА_1, чим порушив статтю 188 Земельного Кодексу Україну та статтю188-5 КУпАП, про що складено відповідний акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06.09.2010 року, який відправлено громадянину ОСОБА_3 поштою.

На підставі складеного акта перевірки старшим державним інспектором управління Держкомзему у Любомльському районі Грицюком М.С. винесено припис від 06.09.2013 року за № 066, відповідно до якого при перевірці додержання вимог земельного законодавства громадянином ОСОБА_3 по АДРЕСА_1, землі житлової та громадської забудови Любомльської міської ради встановлено, що громадянин ОСОБА_3 не виконав припис за № 050 від 23.06.2010 року щодо усунення допущеного правопорушення земельного законодавства. З викладених підстав громадянину ОСОБА_3 приписано у термін, визначений законодавством, усунути порушення земельного законодавства та про виконання припису повідомити в термін до 06 жовтня 2010 року. Також попереджено, що даний припис належить до обов'язкового виконання, а у разі його невиконання він буде притягнутий до відповідальності за ст.188-5 КУпАП та матеріали будуть передані у відповідні державні органи. Винесений припис відправлено на адресу ОСОБА_3 поштою.

14 вересня 2010 року старшим державним інспектором управління Держкомзему у Любомльському районі Грицюком М.С. складено протокол про адміністративне правопорушення № 001572 про те, що при перевірці дотримання вимог земельного законодавства громадянином ОСОБА_3 06 вересня 2010 року встановлено, що останній не виконав припис за № 050 від 23.06.2010 року щодо усунення допущеного правопорушення земельного законодавства по АДРЕСА_1, що є порушенням статті 188 Земельного кодексу України та статті 188-5 КУпАП. Громадянин ОСОБА_3 відмовився від підпису у складеному протоколі та від отримання його копії. 14 вересня 2010 року на адресу позивача скеровано повідомлення із зазначенням часу та місця розгляду справи за складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення.

21 вересня 2010 року старшим державним інспектором управління Держкомзему у Любомльському районі Грицюком М.С. розглянуто вищевказаний протокол від 14.09.2010 року та винесено постанову за № 54 з якої слідує, що громадянин ОСОБА_3 порушив вимоги статті 188 Земельного Кодексу України та статті 188-5 КУпАП, а саме: не виконав припис за № 050 від 23.06.2013 року щодо усунення допущеного правопорушення земельного законодавства по АДРЕСА_1, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. Зазначену постанову відправлено ОСОБА_3 поштою 21.09.2010 року (квитанція № 5075 від 21.09.2010 року).

Відповідно до статті 188 Земельного кодексу України, в редакції чинної на день винесення оскаржуваної постанови, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначені Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» №963-ІV від 19 червня 2003 року (далі - за текстом - Закон України № 963), який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Відповідно до приписів статті 2 даного Закону України № 963, основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України, запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Статтею 10 Закону України № 963 передбачено, що державним інспекторам у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель надано право:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Викладена норма Закону свідчить про те, що старший державний інспектор управління Держкомзему у Любомльському районі Грицюк М.С. виніс припис від 06.09.2013 року за № 066 щодо усунення допущеного позивачем правопорушення земельного законодавства в межах наданих йому повноважень.

Як уже було вказано вище, факт допущення позивачем земельного законодавства, а саме самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,002 га. на землях житлової та громадської забудови Любомльської міської ради, встановлено постановою інспектора управління Держкомзему у Любомльському районі Семенюка В.А. від 30.07.2010 року № 37, яка набрала законної сили та є обов'язковою до виконання.

Судом встановлено, що винесений старшим інспектором припис позивачем до виконання не взятий та порушення земельного законодавства у визначений приписом строк (до 06 жовтня 2010 року) ОСОБА_3 не усунув, чого не заперечено також представниками позивача в суді.

Зі змісту диспозиції статті 188-5 КУпАП вбачається, що складом правопорушення, передбаченого цією статтею є невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків.

У відповідності до вимог статті 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-19 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Разом з тим, згідно статті 238-1 КУпАП, чинної на день винесення оскаржуваної постанови, органи державного контролю за використанням та охороною земель розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель (статті 52 - 53-4, 54 - 56 та 188-5 цього Кодексу). Від імені органів, зазначених у цій статті, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Головний державний інспектор України з контролю за використанням та охороною земель і його заступники, головні державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і їх заступники, старші державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель і державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель відповідних територій.

Зазначені норми спростовують доводи позивача щодо винесення суб'єктом владних повноважень (старшим державним інспектором управління Держкомзему у Любомльському районі Грицюком М.С.) оскаржуваної постанови від 21.09.2010 року № 54 з перевищенням наданої йому компетенції.

Також не заслуговує на увагу твердження позивача про те, що надісланий на його адресу акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06.09.2010 року без підпису Давидюка О.Є., в присутності якого здійснювався захід державного нагляду, оскільки надана суду відповідачем копія зазначеного акта містить підпис спеціаліста по земельним відносинам Любомльської міської ради Давидюка О.Є. Разом з тим, відповідно до ч.6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в разі виявлення порушень вимог земельного законодавства посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, два примірники якого в останній день перевірки підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Таким чином, враховуючи те, що спеціаліст по земельним відносинам Любомльської міської ради Давидюк О.Є. не є посадовою особою органу державного нагляду (контролю) та лише був присутнім під час проведення перевірки в якості фахівця в даній галузі, а тому його підпис не є обов'язковою умовою та вимогою, що ставляться до оформлення акта перевірки.

Відповідно до статті 279 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважений орган (посадова особа) оголошує протокол про адміністративне правопорушення та досліджує докази, приєднанні до матеріалів справи.

З огляду на зазначену норму КУпАП посилання позивача на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 14.09.2010 року № 001572 не відображено його пояснень, в зв'язку із чим вони не були враховані при постановлені оскаржуваної постанови від 21.09.2010 року № 54, спростовуються тими ж самими доводами позивача, наведеними в позовній заяві, про те, що він свої особисті пояснення виклав на окремому аркуші.

Окрім цього, судом встановлено, що на підставі складеного акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 23.06.2010 року, старшим державним інспектором управління Держкомзему у Любомльському районі Грицюком М.С. винесено припис від 24 червня 2010 року за № 050, який по усіх інших документах значиться із датою « 23 червня 2010 року». Допущену помилку у даті припису за № 050 суд розцінює як формальність, яка не вливає на суть справи та вчиненого позивачем правопорушення, а також не оспорюється самим позивачем.

Згідно частин 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 71 КАС України докази правомірності притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП відповідачем надано в повному обсязі.

Таким чином, системний аналіз наведених норм матеріального і процесуального права та встановлених фактичних обставин справи дає суду підстави зробити висновок про те, що справа про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності розглянута старшим державним інспектором управління Держкомзему у Любомльському районі Грицюком М.С. з дотриманням вимог статей 245, 280 КУпАП, а винесена за наслідками розгляду протоколу постанова від 21.09.2010 року № 54 ґрунтується на належних та допустимих доказах у відповідності до статті 251 КУпАП, в зв'язку із чим підстав для задоволення позову ОСОБА_3 немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 17, 71, 86, 159, 160, 163, ч.2 ст. 171-2 КАС України, ст.ст. 2, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" № 963-ІV від 19 червня 2003 року (в редакції чинної з 08.12.2009 року), суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Державної інспекції сільського господарства України у Волинській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Постанова остаточна і апеляційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 06 вересня 2013 року.

Головуюча: суддя А.Л. Гайдук

Попередній документ
33607654
Наступний документ
33607656
Інформація про рішення:
№ рішення: 33607655
№ справи: 163/2009/13-а
Дата рішення: 03.09.2013
Дата публікації: 18.11.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Любомльський районний суд Волинської області
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі: