Справа № 736/1039/13-а
Номер провадження 2-а/736/91/2013
08 серпня 2013 року м. Корюківка
Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого -судді Корха О.І.,
при секретарі -Александровій Н.Л., представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Корюківка у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Корюківської райдержадміністрації Чернігівської області про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за період за 2012 рік в розмірі 5615 грн.,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що він має статус особи, яка віднесена до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (посвідчення серії НОМЕР_1), має статус інваліда 1 групи, має право на відповідні соціальні гарантії та пенсійне забезпечення, згідно діючого законодавства України.
Управлінням праці та соціального населення Корюківської районної державної адміністрації 25 січня 2013 року була перерахована одноразова допомога за 2012 рік в сумі 120 гривень згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
24 травня позивач ОСОБА_2 звернувся із заявою до відповідача, в якій просив: провести нарахування та забезпечити виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік, відповідно до ч.4 ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку чотирьох мінімальних заробітних плат.
Однак листом від 28.05.2013 року, за підписом начальника Управління праці і соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Самсон Н.І. позивачу було відмовлено в нарахуванні та виплаті одноразової допомоги в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат згідно положень ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не уповноважено Кабінет Міністрів зменшувати конкретні суми компенсацій і допомоги, змінювати розмір допомоги на оздоровлення встановлений законом.
Частиною 1 статті ст.67 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій (передбачених цим Законом) підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч.3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод.
Враховуючи особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обумовлену цим необхідність їх адекватного соціального захисту, Верховна Рада України вже у 2006 році доповнила Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» статтею 71, в якій встановлено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону (Закон №231-V від 5.10.2006 р.)
Підпунктом 11 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року статтю 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення підпункту 11 пункту 28 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а статтею 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
Виплачений розмір допомоги в сумі 120 грн. не відповідає розміру, що встановлений безпосередньо ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і дії відповідача щодо виплати щорічної допомоги в розмірі 120 гривень є неправомірними, такими, що порушують Конституцію України. Статтею 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що позивачу, як інваліду 1 групи, повинна виплачуватись щомісячна допомога на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, при цьому розмір мінімальної заробітної плати за ч.7 даної статті - визначається на момент виплати.
Пунктом Прикінцевих положень ЗУ «Про державний бюджет на 2013 рік» визначено, зокрема, - установити, що у 2013 році норми і положення ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України на 2013 рік, якщо виявиться недостатність фінансових ресурсів, то дія положення ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» буде призупинена, коли Кабінетом Міністрів України буде видано правовий акт на виконання повноважень, що передбачені п.4 Прикінцевих положень.
Проте, після 01 січня 2013 року і до моменту виконання спірних відносин (січень 2013 року) вищезгаданий правовий акт Кабінетом Міністрів виданий не був, тобто як наслідок ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в січні 2013 року не мав додаткового правового регулювання Кабінетом Міністрів України. Аналогічна правова позиція висловлена Постановою Пленуму Вищого Адміністративного суду України «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням ст.ст. 39, 48, 50, 52, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Отже розмір допомоги (90 гривень), що виплачений в січні 2013 року не відповідає розміру щорічної допомоги на оздоровлення, що встановлений безпосередньо ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постанова КМУ від 12.07.2005 р №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яку застосував відповідач при спірних відносинах, видавалась в 2005 році, як наслідок не на виконання вимог п.4 Прикінцевих положень ЗУ «Про Державний бюджет України на 2013 рік» зокрема без врахування КМУ наявних фінансових ресурсів держбюджету на 2013 рік, а тому вказана Постанова КМУ застосована відповідачем неправомірно, встановлений в 2005 році розмір щорічної допомоги на оздоровлення не відповідає розміру встановленому законом і не змінювався з 2005 року, незважаючи на постійне збільшення мінімальної заробітної плати. Необхідно врахувати Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року №3-рп/2012, яким дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів.
До набрання чинності нормативно-правового акта КМУ прийнятого на виконання вимог п.4 Прикінцевих положень ЗУ «Про Державний бюджет України на 2013 рік» - відповідачем в січні 2013 року, підлягали застосуванню безпосередньо положення ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Розмір мінімальної заробітної плати в 2013 році передбачено ст.8 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2013 рік», а саме - з 01.01.2013 року 1147 гривень на місяць. Щорічна допомога на оздоровлення за 2012 рік в розмірі встановленому законом складає 5735 (1147.00 грн.х5) гривень, недоплачена щорічна допомога на оздоровлення позивачу складає 5615 гривень (5735 грн. - 120 грн.).
Згідно з ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Як вбачається з вищенаведеного, позивач ОСОБА_2 дізнався про порушення свого права на соціальні виплати тільки після 25 січня 2013 року, коли були перераховані на пенсійний картковий рахунок кошти в сумі 120 гривень. До суду із позовом за захистом своїх прав ОСОБА_2 звернувся 18 липня 2013 року. Отже, шестимісячний строк дотримано позивачем щодо позовних вимог, зазначених в даному адміністративному позові.
За таких обставин, право на отримання компенсаційних виплат у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за 2012 рік порушено, а відтак, на думку позивача, його позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись вищевикладеним позивач ОСОБА_2 просив суд : визнати дії Управління праці та соціального захисту населення неправомірними, щодо виплати в січні 2013 року щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік в розмірі 120 гривень; стягнути шляхом безспірного списання органом державної казначейської служби, відповідно до ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» з Управління ПСЗН Корюківської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік в розмірі 5615 грн., яка була виплачена в січні 2013 року частково тільки в сумі 120 грн.; допустити негайне виконання постанови суду в межах суми за один місяць - січень 2013 року, в розмірі 5615 грн..
В судове засідання позивач не з'явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, свої позовні вимоги підтримує.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, заперечує в задоволенні позову та просить суд відмовити в задоволенні позову позивача.
Представник третьої соби на боці позивача органів казначейської служби в особі управління Державної казначейської служби України в Корюківському районі в судове засідання не з»явився подано письмову заяву про розгляд справи без їх участі, в рішенні покладаються на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити за наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом до Управління праці і соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації про визнання дій відповідача протиправними та просив суд: визнати дії Управління праці та соціального захисту населення неправомірними, щодо виплати в січні 2013 року щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік в розмірі 120 гривень; стягнути шляхом безспірного списання органом державної казначейської служби, відповідно до ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» з Управління ПСЗН Корюківської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік в розмірі 5615 грн., яка була виплачена в січні 2013 року частково тільки в сумі 120 грн.; допустити негайне виконання постанови суду в межах суми за один місяць - січень 2013 року, в розмірі 5615 грн., посилаючись на те, що він має статус особи, яка віднесена до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (посвідчення серії НОМЕР_1), має статус інваліда 1 групи, має право на відповідні соціальні гарантії та пенсійне забезпечення, згідно діючого законодавства України.
Управлінням праці та соціального населення Корюківської районної державної адміністрації 25 січня 2013 року була перерахована одноразова допомога за 2012 рік в сумі 120 гривень згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
24 травня позивач ОСОБА_2 звернувся із заявою до відповідача, в якій просив: провести нарахування та забезпечити виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік, відповідно до ч.4 ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку чотирьох мінімальних заробітних плат.
Однак листом від 28.05.2013 року, за підписом начальника Управління праці і соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Самсон Н.І. позивачу було відмовлено в нарахуванні та виплаті одноразової допомоги в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат згідно положень ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України ограни державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС інвалідам першої та другої групи - у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, інвалідам третьої групи - в розмірі 4 мінімальних заробітних плат.
Згідно частини 7 статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати для обчислення щорічної допомоги на оздоровлення визначається на момент виплати.
Відповідно до п.3 «Прикінцевих положень» Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» встановлено, що у 2012 році положення ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
В 2012 році Кабінет Міністрів України окремої постанови щодо визначення розмірів допомоги на оздоровлення не приймав, а застосування постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було розраховано на бюджетний період 2005 року.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що виплата відповідачем позивачу ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і відмова у здійсненні перерахунку зазначеної допомоги та виплаті її в розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є неправомірними.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» в січні 2013 року (на момент виплати) встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1147 гривень.
Враховуючи викладене, дії відповідача стосовно відмови у здійсненні перерахунку та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік в розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" слід визнати неправомірними і стягнути шляхом безспірного списання органом державної казначейської служби, відповідно ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік як інваліду першої групи в розмірі 5 мінімальних заробітних плат з урахуванням виплаченої суми в розмірі 5615 гривень (1147гривень х 5 - 120 гривень).
Згідно ст. 94 КАС України суд вважає, що судові витрати слід віднести на рахунок держави.
На підставі ст. 19 Конституції України, ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п.3 «Прикінцевих положень» Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», керуючись ст. ст. 6, 86, 94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення щорічної допомоги на оздоровлення - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Корюківської РДА щодо виплати в січні 2013 року ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік в розмірі 120 гривень, що встановлений постановою КМУ від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Стягнути шляхом безспірного списання органом державної казначейської служби, відповідно ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» з Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік в розмірі 5615 гривень.
Звільнити сторони від сплати судового збору відповідно законодавства і ці витрати віднести на рахунок держави.
Копію рішення направити сторонам до відому.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня оголошення постанови апеляційної скарги до Корюківського районного суду.
Суддя О. І. Корх
Постанову складено в повному обсязі та підписано 13.08.13 р.