ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/12307/13 10.09.13
За позовомРегіонального відділення Фонду Державного майна України по місту Києву
До Фізичної особи-підприємця Верещака Олега Васильовича
Простягнення 23 783, 09 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача Чумаченко О.С. - за дов.
Від відповідача не з'явився
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету суму основної заборгованості по орендній платі в розмірі 22 395,83 грн., збитків від інфляції в розмір 26, 43 грн., пені в розмірі 687, 96 грн., 3% річних в розмірі 671, 87 грн., а всього 23 783, 00 грн. відповідно договору оренди № 6294 від 02.11.2012р.
Позивач через відділ діловодства суду надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути суму основної заборгованості по орендній платі в розмірі 25 940,42 грн., збитків від інфляції в розмір 14, 64 грн., пені в розмірі 1 369, 09 грн., 3% річних в розмірі 671, 87 грн., а всього 28 102, 36 грн. відповідно договору оренди № 6294 від 02.11.2012р.
Судом заява про збільшення розміру позовних вимог прийнята до розгляду, оскільки дана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.
Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема збільшити розмір позовних вимог.
Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.
Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.
Отже, позивач збільшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 28 102,36 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
Позивач у судові засідання не з'являвся, представників не направляв, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 01.07.2013 р. про порушення провадження у справі та ухвалою суду від 25.07.2013р. про відкладення розгляду справи не подав. Водночас, ухвали суду від 01.07.2013р. та від 25.07.2013р. направлені на адресу відповідача - Фізичної особи - підприємця Верещака Олега Васильовича : 03035, м. Київ, вул. Кудряшова, 7/Б кв. 142. Дані ухвали суду від 01.07.2013р. та від 25.07.2013 були повернуті суду поштою з зазначенням: „за закінченням встановленого строку зберігання " .
Тому повернення ухвал господарського суду від 01.07.2013р., 25.07.2013р. з зазначенням: „за закінченням встановленого строку зберігання " з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
За клопотанням Позивача, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, спір у даній справі вирішено у строк у відповідності п.3 ст.69 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
02.11.2012р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Фізичною особою-підприємцем Верещаком Олегом Васильовичем був укладений договорі оренди № 6294 нерухомого майна, що належить до державної власності.
Предметом договору є строкове платне користування державним нерухомим майном, а саме приміщення загальною площею 120, 00 кв. м. розміщене за адресою: м. Київ, пр.-т Перемоги, 44 на другому поверсі лабораторного корпусу, що перебуває на балансі Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка ».
02.11.2012р. Позивач разом з Відповідачем уклали Акт приймання-передачі орендованого майна, відповідно до якого Позивач як Орендодавець передав, а Відповідач як орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, що є предметом Договору.
Згідно п. 3.1. Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 року № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - вересень 2012 р. 6 432, 65 грн.
Орендна плата за перший місяць оренди листопад 2012 року встановлюється шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за жовтень, листопад місяць 2012 року.
Відповідно до умов Договору, а саме п. 3.6. - орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду , за який здійснюється платіж.
Умовами пункту 3.7. встановлено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоутримувача у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.
Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором у повному обсязі Відповідачем не виконано, в зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед Позивачем.
Позивач листом №30-05/4645 від 24.04.2013р. звертався до Відповідача, в якому повідомляв про наявність заборгованості по орендним платежам до державного бюджету України за оренду приміщення та поставив вимогу сплатити її у вказаний термін.
Однак вимоги Позивача були не виконанні Відповідачем.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:
02.11.2012р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Фізичною особою-підприємцем Верещаком Олегом Васильовичем укладений договорі оренди № 6294 нерухомого майна, що належить до державної власності.
Відповідно до п. 3.6. - орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду , за який здійснюється платіж.
Договір № 6294 нерухомого майна, що належить до державної власності є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів за період з листопада 2012р. по червень 2013р. Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 3.6. - орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів 3.6 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 10 числа наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач свого обов'язку зі сплати орендних платежів належним чином не виконав у зв'язку із чим заборгованість відповідача по орендній платі за період з листопада 2012р. по червень 2013р. склала 25 940,42грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.
Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Факт наявності боргу у Відповідача за договором оренди від 02.10.2012р. №6294 у сумі 25 940,42грн. за період з листопада 2012р. по червень 2013р. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3.7. договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.
Отже, порушення відповідачем строків оплати, передбачених п. 3.6. договору від 02.10.2012р. №6294, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.
Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.
Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 1369,09 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.
З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 778,21 грн. 3% річних та 14,64 грн. індексу інфляції, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 25 940,42грн., пені у сумі 1369,09 грн., 14,64 грн. індексу інфляції та 778,21грн. -3% річних.
В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Верещак Олега Васильовича (03035, м. Київ, вул. Кудряшова, 7/Б, кв. 142, Код 2818301574) до Державного бюджету України : одержувач - УДКСУ у Шевченківському районі м.Києва, код 37995466, банк одержувача -ГУ ДКСУ у м.Києві, р/р 31111094700011, МФО 820019, КЕКД 22080300, назва - плата за оренду іншого державного майна суму боргу в розмірі 25 940 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот сорок) грн. 42 коп., індекс інфляції в розмірі 14 (чотирнадцять) грн.. 64 коп., 3% річних в розмірі 778 (сімсот сімдесят вісім) грн.. 21 коп., пеню в розмірі 1 369 (одну тисячу триста шістдесят дев'ять) грн.. 09 коп.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Верещак Олега Васильовича (03035, м. Київ, вул. Кудряшова, 7/Б, кв. 142, Код 2818301574) на користь Регіонального відділення Фонду Державного майна України по місту Києву (01032, м.Київ, б.Т.Шевченко,50-Г, банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 19030825, МФО 820019, р/р 35219022000034) 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн.. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І.Борисенко
Повне рішення складено: 17.09.2013р.