ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"10" вересня 2013 р. Справа № 809/1651/13-a
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді М.І.Кишинського
за участю секретаря судового засідання М.М.Дякун
за участю представників сторін:
від позивача М.М.Говзан, Ю.М.Голубінка
від відповідача В.М.Григорів
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Біг СіТі ЛТД"
до відповідача: Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000082201 та №0000132201 від 11 січня 2013 року,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Біг СіТі ЛТД" (надалі-позивач) звернулося в суд з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську (надалі-відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000082201 та №0000132201 від 11 січня 2013 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем всупереч вимогам податкового законодавства, оскільки у позивача були всі необхідні первинні документи, які підтверджують правильність формування валових витрат та віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з обставин викладених в позовній заяві підтримав в повному обсязі та пояснив суду, що при здійсненні між позивачем та його контрагентом ТзОВ «Вітрила Колор» господарських операцій, позивачем надавались податковому органу всі підтверджуючі документи здійснення таких господарських операцій, в тому числі акти виконаних робіт та податкові накладні, до яких у податкового органу не було жодних зауважень, а правильність складання яких, відповідає вимогам законодавства. За таких обставин представник позивача вважає, що позивачем правомірно віднесено відповідні суми до валових витрат та включено їх до складу податкового кредиту з податку на додану вартість. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив суду, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом правомірно, оскільки при проведенні перевірки позивачем не було надано податковому органу договорів поставки, товарно-транспортних накладних та інших підтверджуючих документів при здійсненні господарських операцій з ТзОВ «Вітрила Колор», в зв'язку з чим не підтверджено реальності здійснення господарських операцій із зазначеним контрагентом, а також не підтверджено правомірності віднесення відповідних сум до складу валових витрат та включення їх до складу податкового кредиту з податку на додану вартість. За таких обставин за результатами проведеної перевірки встановлено заниження позивачем валових витрат та податкового кредиту. Просив в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши позовну заяву та заперечення, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне.
Позивач по справі зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в м.Івано-Франківську.
Відповідачем, 26 грудня 2012 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Біг СіТі ЛТД" з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ТзОВ «Вітрила Колор» за період з 01 вересня 2011 року по 31 грудня 2012 року, якою встановлено порушення вимог підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.4, підпункту 138.8.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 117243,00 грн., а також встановлено порушення вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 100440,00 грн.
За наслідками вказаної перевірки складено акт №14147/22-135765310 від 26 грудня 2012 року (далі-акт перевірки), на підставі якого відповідачем, 11 січня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000082201, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 117243,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000132201, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість 150660,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 100440,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 50220,00 грн.
Суд погоджується з такими висновками відповідача та збільшенням грошових зобов'язань виходячи з наступного.
Відповідно до частин 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 даного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
За змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
За приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг та дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Як зазначено в акті перевірки, у рядку 05.1 податкової декларації з податку на прибуток підприємства відображених «собівартість придбаних та реалізованих товарів за період з 01 вересня 2011 року по 31 грудня 2011 року та встановлено, що одним із постачальників позивача в період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2012 року було товариство з обмеженою відповідальністю «Вітрила Колор».
Предметом поставки були товарно-матеріальні цінності (будматеріали), після виробнича до обробка товарно-матеріальних цінностей, виготовлення поліграфії та суборенда складу.
Відповідачем направлено лист від 04 вересня 2012 року №15110/10/22-145/7686 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрила Колор» та отримано відповідь від 18 грудня 2012 року №7/12, у якій позивачем надано засвідчені копії видаткових та податкових накладних, і актів виконаних робіт виписаних товариством з обмеженою відповідальністю «Вітрила Колор», а також зазначено, що по господарських операціях за період з 01 вересня 2011 року по 31 грудня 2011 року позивач по справі не є кінцевим споживачем товарно-матеріальних цінностей та послуг, за винятком поліграфічної продукції.
Однак, на відповідь податкового органу копій договорів поставки, товарно-транспортних накладних та інших підтверджуючих документів здійснення господарських операцій, позивачем не надано.
Державною податковою інспекцією в Печерському районі м.Києва направлено акт №344/22-4/37264131 від 19 березня 2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрила Колор» з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період вересень-жовтень 2011 року. У даному акті зазначено, що на товариство з обмеженою відповідальністю «Вітрила Колор» були направлені запити про надання документів щодо формування податкового кредиту за період вересень-жовтень 2011 року. Однак, на момент проведення перевірки у товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрила Колор» такі документи були відсутні. За юридичною адресою вказане підприємство відсутнє, місцезнаходження посадових осіб відсутнє. Свідоцтво платника ПДВ товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрила Колор» 16 грудня 2011 року анульовано, в зв'язку з відсутністю поставок та подання податкових декларацій. Остання декларація з податку на прибуток була подана за 2-3 квартали 2011 року за підписом керівника та головного бухгалтера підприємства М.Б.Піменової. За даними поданої декларації основні фонди на підприємстві відсутні.
Податкові декларації товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрила Колор» з податку на додану вартість за 2011 рік та з податку на додану вартість за 4 квартал 2011 року до Державної податкової інспекції в Печерському районі м.Києва не подані.
Як встановлено в судовому засіданні, на товаристві з обмеженою відповідальністю «Вітрила Колор» працювала лише одна особа.
У зв'язку із вище наведеним, перевіркою встановлено, що задекларований товариством з обмеженою відповідальністю «Вітрила Колор» податковий кредит з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з його контрагентами за вересень-жовтень 2011 року сформований неправомірно та перевіркою не підтверджується.
Таким чином, перевіркою встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Вітрила Колор» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, а також перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій за період вересень-жовтень 2011 року.
За таких обставин, встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на доданук вартість та податком на прибуток при придбанні та продажі товарів.
Враховуючи те, що в ході проведення перевірки та на момент розгляду даної адміністративної справи не підтверджено у товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрила Колор» об'єктів оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях здійснених з іншими контрагентами, а також неподання останнім Державній податковій інспекції в Печерському районі м.Києва і анулювання його платником податків в зв'язку з відсутністю поставок, то суд вважає, що дані обставини вплинули на правильність формування обсягів придбання товарів та визначення позивачем сум податку на додану вартість у відповідних звітних періодах, а також вплинули на правильність формування обсягів придбання товарів та визначення позивачем об'єктом оподаткування податком на прибуток.
Таким чином, за наслідками перевірки правомірно встановлено заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість.
Підпунктом 54.3.2 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Підсумовуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позивачем ні на момент перевірки, а ні на момент розгляду даної адміністративної справи не підтверджено реальності факту придбання товарів чи послуг, тому суми на їх придбання не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту податком на додану вартість, в зв'язку з чим прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є правомірними, тому в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: М.І.Кишинський
Постанова складена в повному обсязі 16 вересня 2013 року.