Київський районний суд м. Сімферополя
Справа № 123/9746/13-ц
Номер провадження 2/123/3278/2013
09.09.2013 року Київський районний суд м. Сімферополь у складі:
головуючого судді Тонкоголосюка О.В.,
при секретарі Селезньовій О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» про розірвання договору та стягнення грошових коштів,
ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом. Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 лютого 2008 року між сторонами по справі був укладений договір пайової участі в фінансуванні будівництва №079/62-361(р), відповідно до якого сторони без створення юридичної особи на підставі об'єднання своїх пайових внесків зобов'язалися спільно діяти для досягнення сумісної мети: отримання правовстановлюючих документів, проектування, будівництво та введення в експлуатацію бізнес центру з готельним комплексом «Восход» в м.Ялта. На виконання умов договору відповідач зобов'язався по закінченню будівництва виділити позивачу його частку в натурі у вигляді двохкімнатних апартаментів на шостому поверсі буд. НОМЕР_1, площею 49,87 кв.м. блоку Б, основного корпусу, а останній повинен був внести грошові кошти в якості свого внеску в сумі 124675 доларів США. Строк виділу частки в натурі встановлений 4 квартал 2010 року та закінчення будівництва 3 квартал 2010 року, згідно з п.п.1.2, 1.3 договору.
Позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі, сплатив грошові кошти в якості свого внеску в сумі 623630,05 грн., що дорівнює сумі 124675 доларів США, відповідач своїх зобов'язань не виконав.
Позивач, посилаючись на те, що відповідачем істотно порушені умови договору, будівництво не закінчено у встановлені договором строки, у зв'язку з чим він позбавлений можливості отримати те, на що розраховував при укладанні договору, просить розірвати вищевказаний договір пайової участі в будівництві, укладений з ТОВ фірма «Консоль ЛТД», та стягнути з відповідача суму паю в розмір 996527,28 грн., три відсотки річних у сумі 79285,34 грн., інфляційні збитки у сумі 44943,38 грн., всього 1120756 грн. та судові витрати покласти на відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач будучі належно повідомленим про дату та місце слухання справи в судове засідання не явився, причин неявки не повідомив.
Суд, зі згоди представника позивача, вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача по доказах, що є в наявності, шляхом ухвалення заочного рішення.
Вислухав представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що 22 лютого 2008 року в м. Ялта між ОСОБА_1 та ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» (Україна) в особі Генерального директора служби Заказника Коноваленко Г.І., яка діє на підставі довіреності ВЕА № 959523 від 18.08.2006 року, був укладений договір пайової участі в будівництві за № 079/62-361(р) ( ас. 7-9).
Предметом даного договору визначено, що Позивач та Відповідач, (далі Учасники) домовились спільно діяти без створення юридичної особи на підставі об'єднання своїх пайових внесків для досягнення спільної мети: отримання правовстановлюючих документів, проектування, будівництво та введення в експлуатацію бізнес центру з готельним комплексом «Восход» в м.Ялта.
Згідно п.3.1. вказаного договору до обов'язків позивача входило внесення грошових коштів (далі - Пай) загальна сума якого на дату укладання договору склала 124675 доларів США, яку передбачено внести в наступні строки: до 29.02.2008 року - 37000 доларів США, до завершення будівництва 85157 доларів США, щомісячно, рівними частками.
Відповідач, в свою чергу, зобов'язався по закінченню будівництва виділити позивачу його частку в натурі у вигляді двохкімнатних апартаментів на шостому поверсі буд. НОМЕР_1, площею 49,87 кв.м. блоку Б, основного корпусу та у відповідності до п.1.2., 1.3. завершити будівництво Об'єкту в третьому кварталі 2010 року, яким вважається дата затвердження Акту державної приймальної комісії.
Планований строк виділення частки в натурі (п.1.2., 3.6.1. Договору) - четвертий квартал 2010 року.
На підтвердження виконання взятих на себе зобов'язань по договору, щодо внесення грошових коштів ОСОБА_1 на депозитний рахунок відвідача було внесено 623630,05 грн., що підтверджується відповідними квитанціями (а.с. 10-11).
Проте, як стверджує позивач, відповідачем взяті на себе зобов'язання досі не виконані. Зворотного суду надано не було. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо в договорі передбачений строк його виконання, то він підлягає виконанню в цей строк.
Так, згідно зі ст. 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною: істотним порушенням є таке порушення, коли внаслідок заподіяної цим шкоди, інша сторона в значній мірі позбавляється того, на що розраховувала при укладанні договору.
Суд вважає, що порушення строків завершення будівництва об'єкту, коли кінцевий термін його завершення встановлений у четвертому кварталі 2010 року свідчить про те, що відповідачем дійсно порушені суттєві умови договору та, як слід, позивач має право вимагати його розірвання із вимогою повернення внесеної частки паю.
В зв'язку з неможливістю своєчасно закінчити будівництво оговореного в договорі від 22 лютого 2008 року за № 0798/62-361(р), відповідачем позивачу запропоновано уклали угоду від 16 серпня 2013 року, за умовами якої вважати договір пайової участі в фінансуванні будівництва №0798/62-361(р) від 22.02.2008 року розірваним зі всіма його умовами, та Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» зобов'язалося виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію частки в розмірі фактичного внесеного паю в розмірі 101545,01 доларів США. Вказана угода позивачем не була підписана оскільки Фірмою «Консоль ЛТД» не вказаний строк виконання зобов'язань по сплаті фактичного внесеного паю.
Відповідачем взяті на себе зобов'язання за договором пайової участі в фінансуванні будівництва №079/62-361(р) від 22.02.2008 року в повному об'ємі досі не виконані, позивачу не сплачено грошову компенсацію частки в розмірі фактичного внесеного паю в розмірі 101545,01 доларів США.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення суми боргу в примусовому порядку підлягають задоволенню в сумі 811649,26 грн., що станом на 09.09.2013 року еквівалентне 101545,01 доларів США, у відповідності курсу Національного банку України - 100 доларів складає 799,3 української гривні, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 524 ЦК України, зобов'язання має бути виконане у грошовій одиниці України - гривні. Крім того, ч. 2 ст. 533 ЦК України, передбачає, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Згідно із ч.2 ст.625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці, тобто зменшення купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.
Отже, визначення в договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, однак унеможливлює урахування розрахованого Державним комітетом статистики індексу інфляції для обґрунтування вимог, пов'язаних зі знеціненням боргу, визначеного в іноземній валюті.
Як убачається з матеріалів справи, договірні зобов'язання визначені у доларах США, тому при перерахунку суми боргу з іноземної валюти на національну судом був урахований офіційний курс гривні до долара, встановлений Національним банком на день винесення рішення. У зв'язку з викладеним при вирішенні питання про повернення боргу не може враховуватись індекс інфляції, який установлений відносно гривні, а не іноземної валюти.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції задоволенню не підлягають.
При цьому суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення 3% річних з суми боргу, що складає 64509,44 грн. (із розрахунку 811649,26 грн. х 3% за 2 роки 237 днів).
При стягненні судових витрат з відповідача суд приймає до уваги положення ст. 88 ЦПК України, за змістом якої стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, суд вважає, що вимоги про відшкодування судових витрат підлягають задоволенню в повному об'ємі.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 23,192,526,530,533,536,570,591,599, 625,651 ЦК України, керуючись ст.ст. 88,169, 213 - 215,224-226 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Договір пайової участі в будівництві за № 0798/62-361(р) від 22 лютого 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ фірма «КОНСОЛЬ ЛТД» - розірвати.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 811649,26 грн., три відсотки річних в розмірі 64509,44 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3441 грн., всього 879599 (вісімсот сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 70 копійок.
В інший частки позову відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом 10 днів з дня отримання його копії в Київський районний суд м. Сімферополя.
Позивачем на рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Київський районний суд міста Сімферополя протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Тонкоголосюк О. В.