11 вересня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Ткачука О.С.
суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,
Савченко В.О., Умнової О.В.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди за касаційною скаргою Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 липня 2013 року,
встановила:
У листопаді 2012 року Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди.
В обґрунтування позову посилалось на те, що 26 вересня 2012 року приміщення відділення пошти №26 м. Дніпропетровська було затоплене, чим завдано матеріальної шкоди.
Зазначало, що причиною залиття стало зняття старих батарей для їх подальшої заміни у квартирі АДРЕСА_1, власником якої є відповідач ОСОБА_3
Вказувало, що розмір завданого матеріального збитку складає 19 252,32 грн, які просило стягнути з відповідача.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 липня 2013 року, відмовлено в задоволенні позову.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що позивач не довів наявності вини відповідача у залитті.
Проте з таким висновком погодитися не можна.
Судом установлено, що 26 вересня 2012 року сталося залиття приміщення відділення пошти, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
З повідомлення комунального житлово-експлуатаційного підприємства №39 м. Дніпропетровськ (далі - КЖЕП №39 м. Дніпропетровська) вбачається, що квартира АДРЕСА_1 приватизована ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.45).
Згідно актів КЖЕП №39 м. Дніпропетровська від 9 жовтня 2012 року, залиття приміщення пошти відбулося 26 вересня 2012 року внаслідок зняття старих батарей для заміни на нові у вище розташованій квартири АДРЕСА_1 (а.с.15-16).
Вирішуючи спір, суд посилався на те, що батареї були замінені у липні 2012 року та 26 вересня 2012 року, а працівники позивача звернулися лише 9 жовтня 2010 року. Крім того, в актах житлового органу відсутнє посилання на причини залиття приміщення пошти.
Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.
У порушення вимог статей 214, 215 ЦПК України суд на зазначене уваги не звернув, у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин, не дав належної оцінки наданим позивачем доказам, не зазначив, якими доказами спростовано висновок комісії, а фактично поклав на позивача обов'язок доведення наявності вини відповідача в залитті й не навів мотивів та обставин, із огляду на які вважав спростованою презумпцію вини заподіювача шкоди.
При цьому суд обґрунтував відмову в задоволенні позову лише припущеннями.
Апеляційний суд у порушення вимог ст. 303 ЦПК України на вказані обставини уваги не звернув і належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги та залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Оскільки при ухваленні судом порушені норми процесуального права та не застосовані норми матеріального закону, які підлягали застосуванню, що призвело до неправильного вирішення справи, згідно ч.2 ст.338 ЦПК України ухвалені по справі рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» задовольнити.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 липня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.С. Ткачук
Судді: В.С. Висоцька
М.К. Гримич
В.О. Савченко
О.В. Умнова