Справа № 529/1079/13-ц
13 вересня 2013 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Новака Д. І.
при секретарі Бурлига Н. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Диканька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства 'Полтавська птахофабрика' про стягнення заборгованої індексації по заробітній платі, -
Позивачка звернулася до суду із вищевказаним позовом.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що в період часу із 27 травня 2008 року по 22 жовтня 2012 року вона працювала у ПАТ "Полтавська птахофабрика" Диканського району / далі по тексту ПАТ "ППФ"/ , який з 27 травня 2008 року і по день її звільнення з роботи при виплаті заробітної плати не нараховував та не виплачував встановлену законодавством індексацію грошових доходів населення.
Вказані протизаконні дії відповідача стали наслідком недоплати їй за період із 27 травня 2008 року по день звільнення з роботи індексації по заробітній платі. Вказує, що ця індексація є невід"ємною частиною заробітної плати, а звернення за її стягненням будь-яким строком не обмежено. Враховуючи, що відповідач добровільно відмовляється сплатити належну їй суму індексації, позивачка звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути із відповідача заборгованість по індексації зарплати у розмірі, розрахованому відповідачем згідно Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.2003 року та постанови КМ України від 17.07.2003 року №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення".
До розгляду справи судом позивачка подала суду письмову заяву, в якій вказала, що позовні вимоги уточнює, підтримуючи їх в сумі 7 011 грн. 47 коп., яку визначено в розрахунку індексації її зарплати, проведеної їй відповідачем за період із 27 травня 2008 року по день її звільнення з роботи, яку просить стягти їй з відповідача, розглянувши справу у її відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, а у своїй письмовій заяві до суду просив розглянути справу без його участі, а у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених ним у поданому суду письмовому запереченні на позов через пропуск позивачем трьохмісячного строку звернення з позовом до суду.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд приходить до переконання, що уточнені позовні вимоги підлягають повному задоволенню, виходячи із наступних підстав.
Як вбачається з документів, поданих суду , представник відповідача позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, хоча не заперечує, що позивачка дійсно працювала на ПАТ "ППФ" із 27 травня 2008 року по 22 жовтня 2012 року , цій позивачці протягом 2008 - 2012 років в переважній більшості нарахування індексації заробітної плати не проводилося, а тому ця індексація і не виплачувалася. Також з досліджених судом матеріалів справи вбачається, що відповідачем за вказаний вище період проведено розрахунок індексації, яка підлягає виплаті позивачці, і ця сума становить 7 011 грн. 47 коп. , яка правильно обрахована, але протягом роботи позивачці їй дійсно не виплачена повністю з цієї підстави.
Згідно записів у трудовій книжці позивачки, довідок та копій наказів про прийом та звільнення з роботи видно, що позивачка ОСОБА_1 працювала у ПАТ "ППФ" із 27 травня 2008 року по 22 жовтня 2012 року і була звільнена з роботи за п.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
Згідно ст. 2 ЗУ України " Про оплату праці" структуру зарплати становить основна та додаткова зарплата, яка включає в себе доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством тощо. З приписів п. 1.3 Розділу 1, п. 2.2.7 Розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики № 5 від 13 січня 2004 року, вбачається, що суми виплат, пов'язаних з індексацію заробітної плати, входять до структури заробітної плати.
Таким чином, індексаційні нарахування на грошові доходи позивачки є складовою частиною її заробітної плати.
Згідно ст. 33 вищевказаного закону в періоди між переглядами розміру заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.2003 року та постанови КМ України від 17.07.2003 року №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи населення (заробітна плата) у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення, і проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
З дослідженої в судовому засіданні постанови судді від 09 листопада 2011 року вбачається, що перевіркою Територіальної Державної інспекції праці Полтавської області діяльності ПАТ "Полтавська птахофабрика" було встановлено численні порушення трудового законодавства щодо оплати праці, в тому числі і в частині невиплати працівникам цього підприємства протягом значного проміжку часу індексації заробітної плати, за що до керівника цього підприємства вжито відповідних заходів і судом притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Наявність фактів порушення трудового законодавства в тому числі і в частині невиплати працівникам відповідача індексації заробітної плати , також вбачається із наданого суду відповідачем по справі розрахуноку індексації грошових сум зарплати позивачці ОСОБА_1 з 27 травня 2008 року по 22 жовтня 2012 року , що свідчить про те, що сам відповідач визнав факт наявної у нього перед позивачкою заборгованості по індексації зарплати позивача.
Згідно із вказаним розрахунком розмір заборгованої індексації зарплати позивачці ОСОБА_1 за вказаний вище період часу становить 7 011 грн. 47 коп.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ця сума невиплаченої індексації зарплати позивачки виникла з вини відповідача через порушення ним законодавства про оплату праці, вимога про звернення до суду за стягненням якої у позивача відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України будь-яким строком не обмежена.
Враховуючи, що позивачка уточнила позовні вимоги і підтримала їх у розмірі, як це обрахував у своєму рохрахунку індексації на зарплату сам відповідач, тобто в сумі 7 011 грн. 47 коп. за період з 27 травня 2008 року по 22 жовтня 2012 року , правильність визначення цієї суми і те, що саме така сума індексації підлягала виплаті позивачці підтверджується довідкою з підписами посадових осіб з печаткою ПАТ "ППФ", суд визнає зазначену суму заборгованості встановленою і такою, що підлягає стягненню з відповідача.
Вирішуючи питання, зазначене в запереченні відповідача щодо застосування судом до вказаних правовідносин визначеного ч. 1 ст. 233 КЗпП трьохмісячного строку позовної давності у три місяці, суд виходить із наступного.
Згідно ч.2 ст. 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому
заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Враховуючи, що нарахування індексації на заробітну плату позивача є згідно чинного законодавства складовою частиною заробітної плати, у відповідача наявна заборгованість по цій індексації перед позивачем, що є заборгованістю по зарплаті, що визнав сам відповідач, з приводу неї виник спір , який є трудовим спором з приводу невиплати заборгованості по зарплаті, то на цей спір не поширюється положення закону про тримісячний термін звернення позивача до суду, а відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України, яка є спеціальною нормою у цьому випадку, позивач має право звернення з позовом до суду про стягнення вказаної вище заборгованості по зарплаті у вигляді її індексації без обмеження будь-яким строком такого звернення.
Безпідставним є посилання відповідача і на рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року у справі щодо офіційного тлумачення положень ст. 233 КЗпП України у взаємозв"язку з положеннями ст. 117, 237-2 КЗпП України виходячи з наступного. Це рішення Конституційного Суду України стосується правовідносин, які виникли при зверненні працівника до суду із заявою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди, перебіг якого дійсно починається з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник чи уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних працівнику при звільненні сум, фактично з ним розрахувався. У спорі ж позивача з відповідачем по справі предметом спору є стягнення заборгованості з індексації зарплати, звернення до суду з позовом про стягнення якої згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України не обмежено будь-яким строком.
Згідно ст. 238 КЗпП при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.
Враховуючи фактичні обставини справи та положення вказаних нормативних актів, суд не вбачає підстав застосовувати до вказних правовідносин положення ч.1 ст. 233 КЗпП та відмови у задоволенні позову з цієї підстави і вважає безпідставним твердження представника відповідача, що позивач пропустив строк звернення з позовом до суду про стягнення заборгованої зарплати у виді невиплачених сум її індексації.
Разом з тим, виходячи з того, що згідно вищевказаних положень нормативних актів індексація на заробітну плату входить до структури заробітної плати, з якої проводяться відрахування податків та обов'язкових платежів як з заробітної плати, а в наданому відповідачем розрахунку індексації, що підлягає виплаті позивачці ОСОБА_1 не зазначені суми відповідних
відрахувань податків і обов'язкових платежів, то суд вважає, що при виплаті відповідачем присуджених для позивача сум відповідачу по справі необхідно утримати з них передбачені законом податки та обов'язкові платежі.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, та Закону України "Про судовий збір" з відповідача на користь держави підлягають стягненню судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп., від сплати якого згідно закону звільнена позивачка.
Керуючись Законом України "Про індексацію грошових доходів населення", Законом України "Про оплату праці", ст. 95, 232, 233, 238 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 88,209 ч.3, 213, 215 ЦПК України, суд, -
Уточнені позовні вимоги задовольнити.
Стягти з Публічного акціонерного товариства " Полтавська птахофабрика" Диканського району, розрахунковий рахунок № 26007170009069 в ГРУ КБ "Приватбанк" м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 00845743, на користь ОСОБА_1 заборговану індексацію на заробітну плату за період з 27 травня 2008 року по 22 жовтня 2012 року в сумі 7 011 грн. 47 коп. з утриманням з цієї суми при її виплаті позивачу відповідачем по справі передбачених законодавством податків та обов"язкових платежів.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика" Диканського району, р/р № 26007170009069 в ГРУ КБ "Приватбанк" м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 00845743, в доход держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Диканський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції, а особами, які брали участь у справі, але були відсутні в судовому засіданні під час проголошення рішення , в той же строк з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: