справа № 278/2157/13-ц
10 вересня 2013 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О., секретаря Максименко М.С., розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ТОВ "РОСАВТО" та ТОВ "АВТОТОРІНО" про захист прав споживача, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог інспекція з питань захисту прав споживачів у м. Києві, --
Позивач звернувся із зазначеною заявою, яку в судовому засіданні повністю підтримав належний представник та просив суд її задовольнити та розірвати договір купівлі продажу автомобіля, стягнути з ТОВ "РОСАВТО" "(далі за текстом скорочено відповідач 1) сплачені за автомобіль кошти, стягнути з відповідачів моральну шкоду та судові витрати за розгляд даної справи і пов'язані із наданням правової допомоги. Заявлені вимоги представник позивача обґрунтовував тим, що відповідач не виконав умови укладених договорів купівлі-продажу автомобіля та гарантійного зобов'язання, що вимагає задовольнити зазначені позовні вимоги.
Представник ТОВ "РОСАВТО" в судовому засіданні вимог не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні адже саме позивачем не виконувались умови зазначених правочинів.
Сам позивач був двічі повідомлений належним чином та завчасно про дату час та місце слухання справи за адресою вказаною в позові і жодного до суду разу не з'явився. В зв'язку із наявністю представника такої сторони слухання справи було вирішено продовжувати у відсутності позивача.
Інші учасники справи були належним чином та завчасно повідомлені про дату час та місце слухання справи однак в засідання не з'явились і жодного клопотання або заяви з приводу даної справи на адресу суду не направляли. Присутні в судовому засіданні представники сторін не наполягали на обов'язковій участі інших представників учасників розгляду, що не з'явились, а так само не наполягали на обов'язковій участі самого позивача.
За такими обставинами судом було постановлено ухвалу про проведення слухання справи у відсутність представників сторін що не з'явились та самого позивача.
Заслухавши пояснення представників сторін та проаналізувавши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини справи.
9 березня 2011 року між позивачем та відповідачем № 1 було укладено договір купівлі-продажу автомобіля марки "FIAT Doblo 1.3" реєстраційний номер "НОМЕР_1". Позивач посилався на порушення відповідачами наступних положень даного правочину, і які, в свою чергу, є підставою для задоволення позову, а саме. У випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за укладеним правочином сторона, яка допустила порушення зобов'язання, відшкодовує іншій стороні завдані цим збитки при наявності своєї вини (6.1); сторони зобов'язуються ужити всіх можливих заходів з метою спорів, що можуть виникнути між ними з приводу даного правочину (7.1); у випадку неможливості досягнення згоди між сторонами шляхом переговорів та консультацій, спір передається на розгляд суду в порядку, передбаченому чинним законодавством (7.2).
9 березня 2011 року між позивачем та відповідачем 1 був укладений договір про гарантійні зобов'язання (а.с.18). За посиланнями представника позивача, відповідачем 1 були порушені наступні положення даного правочину, а саме. Покупець зобов'язаний своєчасно звертатись до дилерського підприємства і надавати товар для планового технічного обслуговування. Термін планового технічного обслуговування товару встановлений в інтервалах часу або пробігу (3.7); при виконанні планового технічного обслуговування, дилерське підприємство зобов'язано видати покупцю наряд-замовлення на проведені роботи, використані матеріали та встановлені запасні частини, а також лист вхідного контролю. Термін зберігання покупцем наряд замовлення та листу вихідного контролю встановить три роки (п.3.8); усі вимоги покупця розглядаються після пред'явлення останнім наступних документів: оригіналу сервісної книжки на товар, корпія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копії паспорту (копії сторінок паспорту, де зазначено прізвище ім'я та по батькові та адреса проживання покупця) або юридичні реквізити покупця, копія свідоцтва платника податків як для юридичних так і для фізичних осіб (4.2); датою звернення покупця з вимогою, вважається дата передачі дилерському підприємству оформленої належним чином заяви з додаванням документів згідно п. 4.2 даної угоди. У випадку, коли покупець не надав дилерському підприємству оформлену належним чином заяву та комплект документів звернення покупця є недійсним (4.3); при виявленні істотного недоліку товару в гарантійний термін, покупець має право вимагати від продавця, заміну товару на аналогічний, або відповідного зменшення купівельної вартості товару, або заміни на такий же товар іншої марки з відповідним перерахуванням купівельної ціни, розірвання договору купівлі-продажу товару (4.12).
14 вересня 2011 року позивач звернувся до відповідача 1 із заявою (а.с.31), якою просить розглянути питання якості товару та замінити автомобіль на інший або повернути кошти. Недоліки товар за направленою заявою полягали у наступному. Під капотом на підкрилку з права наявна іржа; задні розпашні двері мають недоліки лакофарбового покриття; в бокових зсувних дверях, з боку водія, зламана ручка відчинення дверей; бокові розпашні двері в місцях дотику з передніми мають пошкодження лакофарбового покриття з обох сторін; ущільнювач між крилом та стійкою лобового скла встановлений з дефектом і не виконує свою функцію (з боку пасажира).
26 вересня 2011 року позивачу було направлено листа (а.с.32), яким відповідач 1 повідомив, що з приводу звернення від 14 вересня 2011 року, відповідач звернувся до ТОВ "АВТОТОРІНО", тобто до офіційного імпортера автомобіля в Україні і при отриманні відповіді позивача буде повідомлено додатково.
11 жовтня 2011 року позивачу відповідач 1 направив листа (а.с.33) яким повідомив, що всі перелічені недоліки підлягають гарантійному ремонту, адже не є істотними і запропоновано з'явитись до дилерської станції технічного обслуговування (далі за текстом скорочено сто) для усунення зазначених недоліків.
3 листопада 2011 року позивач з'явився до станції технічного обслуговування відповідача 1 для огляду в ході якого виявлені і підтверджені комісією недоліки лакофарбового покриття автомобіля і запропоновано провести гарантійний ремонт. Даний рекламаційний акт було підписано позивачем без зауважень (а.с.30). Що найменше представником позивача не було доведено суду інше. Таким чином, суд вважає, позивач погодився про наявність лише одного недоліку, а саме лакофарбового покриття.
4 листопада 2011 року позивач отримав від відповідача лист (а.с.35) про необхідність явитись в дилерське сто для гарантійного обслуговування. Позивач проігнорував дану пропозицію та не з'являвся на сто та не направляв жодних звернень щодо даного факту. Знову ж таки іншого не було доведено представником позивача в судовому засіданні.
3 лютого 2012 року позивач надав автомобіль на сто відповідача 1 із недоліками паливної системи (підтікання палива під форсункою № 1). Стосовно недоліків лакофарбового покриття не повідомляв і не вимагав їх усувати.
23 лютого 2012 року позивач з'явився на сто та забрав автомобіль. В акті прийому передачі зазначив, що автомобіль не відремонтовано, недоліки не усунені та крім цього пошкоджені й інші. Зокрема з'явилось підтікання під форсункою № 2, пошкоджено іншу деталь та зламано під'єднувач форсунки № 2. Особа відповідальна за видачу автомобіля зазначила, що експлуатація автомобіля заборонена, підтікання палива з форсунок двигуна. Ремонтні роботи не виконані (а.с.37).
Твердження позивача про допущені додаткові пошкодження під час ремонту не були підтверджені актом позивача та крім цього, суд приймає до уваги, ту обставину, що ремонт автомобіля закінчений не був.
19 грудня 2012 року позивач звернувся із скаргою на дії відповідач 1 до державної інспекції України з питань захисту прав споживачів (а.с.42) та отримав проміжну відповідь (а.с.45) якою повідомлено, що відповідь на заяву буде направлена держспоживінспекцією. Остання в свою чергу листом від 17 січня 2013 року повідомила позивача, що після складання рекламаційного акту від 3 листопада 2011 року та акту прийому передачі на діагностику від 3.02.21012 року від позивача не надходило будь-яких заяв щодо усунення виявленого недоліку або незгоди із результативною частиною рекламаційного акту. За таких обставин в діях підприємства не вбачається відмови від гарантійних зобов'язань (а.с.46).
26 березня 2013 року на адресу відповідача 1, від позивача надійшов лист, датований 18 березня 2013 року якою автор просив усунути дефект лакофарбового покриття шляхом заміни пошкодженої деталі (кузову), а в разі неможливості провести ремонт та відшкодувати різницю вартості автомобіля на вторинному ринку (а.с.48).
Листом від 2 квітня 2013 року, який було отримано 12 квітня 2013 року, позивача було проінформовано про те, що виконати вимоги не представляється можливим через порушення позивачем вимог гарантійного зобов'язання, в зв'язку з чим останні втратили свою чинність. Про існування даного листа позивач не повідомляв і він був досліджений судом наданими запереченнями відповідача 1.
Зазначені відносини врегульовані наступними положеннями нормативно правових актів. Гарантійне зобов'язання припиняється на загальних підставах, передбачених Цивільним Кодексом України (ч. 8 ст. 7 Закону України "Про захист прав споживачів").
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати, в тому числі безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк (п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів").
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар (абзац 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів").
При пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк (ч. 9 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів").
У разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати від продавця безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця зменшення ціни; 4) відмовитись від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затверджений наказом Міністерства Промислової Політики України № 721 від 29 грудня 2004 року і зареєстрований в Міністерстві Юстиції України за № 72\10352 від 20 січня 2005 року. Даним порядком передбачено умови гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів (ДТЗ) та суб'єктами господарювання, в тому числі тими, що здійснюють роздрібну торгівлю ДТЗ, підприємствами-виробниками ДТЗ та виконавцями робіт із технічного обслуговування і гарантійного ремонту ДТЗ.
Даним порядком визначено, що істотний недолік, це такий недолік, що робить неможливим або недопустимим використання ДТЗ відповідно до його призначення, або такий, що може представляти загрозу для життя споживача чи інших людей або такий, для усунення якого необхідні великі витрати праці й часу та який проявляється неодноразово після усунення.
За таким порядком недоліком вважається окрема невідповідність ДТЗ вимогами нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до нього, а також інформації про ДТЗ, яка надана виробником (виконавцем, продавцем).
Гарантійні зобов'язання виробника (продавця), гарантійний термін експлуатації, а також умови, за яких вони втрачають силу, наводяться в експлуатаційній документації на ДТЗ або в сервісній книжці, якщо інше не визначено в договорі купівлі продажу. Дата початку робіт з технічного обслуговування узгоджується між споживачем і виконавцем, але не може бути пізніше 3-х днів після звернення споживача (п.15).
У разі виявлення у процесі експлуатації ДТЗ недоліку або істотного недоліку споживач має право звернутися до виконавця на один з пунктів сервісної мережі, зазначених у сервісній книжці, за власним вибором (п.20).
Підставою для розгляду вимоги споживача щодо виконання гарантійного ремонту ДТЗ є письмова заява споживача, що складається у довільній формі та має містити опис недоліку, з приводу якого звертається споживач, а також вимоги споживача. У разі ухилення або безпідставної чи необґрунтованої відмови виконавця від виконання гарантійного ремонту ДТЗ споживач має право звернутись безпосередньо до продавця або виробника для усунення цих недоліків і виконання гарантійного ремонту, або до уповноважених органів захисту прав споживачів. У разі ухилення або безпідставної чи необґрунтованої відмови продавця або виробника від виконання гарантійного ремонту ДТЗ споживач має право для захисту своїх прав звернутись до суду. Для виконання гарантійного ремонту ДТЗ доставляється споживачем на один із пунктів сервісної мережі з компенсацією виконавцем (продавцем, виробником) споживачу підтверджених витрат на транспортування ДТЗ. Недоліки усуваються шляхом ремонту комплектувального виробу, окремої складової частини або, в разі недоцільності такого ремонту, їх заміною, а також виконанням регулювальних робіт відповідно до вимог експлуатаційної документації та нормативних документів (п. 22).
Граничний термін виконання гарантійного ремонту ДТЗ - чотирнадцять днів. Інший термін має бути узгоджений сторонами. За кожен день затримки усунення недоліків понад граничний або узгоджений термін виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі, визначеному законом України "Про захист прав споживачів" або заздалегідь узгоджену сторонами (п. 23).
Під час приймання ДТЗ на гарантійний ремонт виконавець у присутності споживача перевіряє споживчі властивості ДТЗ, його укомплектованість, наявність видимих пошкоджень чи дефектів на поверхні ДТЗ, заводський номер, дату виготовлення, наявність пломб виробника або виконавця (за дорученням виробника), свідоцтво про реєстрацію автомобіля або тимчасовий реєстраційний талон та сервісну книжку та встановлює наявність заявленого недоліку. За результатами огляду ДТЗ виконавець оформляє наряд-замовлення на виконання робіт, необхідних для усунення виявлених недоліків (п. 24).
Під час передавання споживачеві відремонтованого ДТЗ виконавець у присутності споживача проводить перевірку відповідності параметрів і споживчих властивостей ДТЗ вимогам нормативних документів, зазначених у експлуатаційній документації на ДТЗ, а також правильність внесення відповідних записів до сервісної книжки (п.27).
Претензії споживача щодо виявлених недоліків у ДТЗ подаються за вибором споживача на один із пунктів сервісної мережі, вказаний у сервісній книжці, виконавцю або продавцю з місцем купівлі ДТЗ, або виробнику (п.28).
Виконавець зобов'язаний протягом трьох діб розглянути претензію за участю споживача та скласти в двох примірниках рекламаційний акт, де зазначаються, серед іншого перелік заявлених власником ДТЗ недоліків в результативній частині рекламаційного акту повинно бути прийнято одне з таких рішень заявлений недолік підтверджується і підлягає усуненню у порядку, викладеному в розділі "процедура гарантійного ремонту ДТЗ" даного порядку (підпункт 1), а також заявлений власником ДТЗ недолік не підтверджується.
Якщо споживач і виконавець не дійшли згоди щодо причин виникнення недоліків у ДТЗ, споживач має право вимагати направлення ДТЗ на експертизу до випробувальних центрів та лабораторій, що акредитовані згідно із законодавством України (п. 30).
Проаналізувавши фактичні обставини справи та норми матеріального права, якими врегульовані зазначені правовідносини, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення позову на підставі наступного.
Дійсно, судом встановлено, в судовому засіданні та не спростовувалось представником відповідача 1, що ДТЗ мав недолік на час звернення із відповідною заявою. Такий недолік, відповідно до терміну визначеного законодавством, не є істотним і, відповідно, позивач не мав права на розірвання договору з поверненням сплачених коштів, відповідно до положень ст. 708 ЦК України; пункту 1 абзацу 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів"; Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затверджений наказом Міністерства Промислової Політики України № 721 від 29 грудня 2004 року.
Недолік лакофарбового покриття, який має на увазі суд під не істотним недоліком, міг бути усунутий в порядку гарантійного ремонту, адже, за визначенням є простим недоліком.
Разом з тим, позивач своїми діями не вжив заходів щодо їх усунення, адже не з'явився в дилерський сто взагалі щодо усунення недоліку лакофарбового покриття, в тому числі у строки визначені нормативними документами та умовами гарантійних зобов'язань. Зазначене було встановлено судом за зазначеними фактичними обставинами справи не спростованими представником позивача в судовому засіданні будь-якими, в тому числі належними та допустимими доказами. Так, як було встановлено, після направлення листа претензії від 14 вересня 2011 року із зазначенням недоліку кузова автомобіля (лакофарбового покриття) позивач з'явився до сто 3 листопада 2011 року, коли такий факт був офіційно встановлений та визнаний відповідачем 1. Однак після визнання недоліку відповідачем 1 позивач не звертався із письмовою заявою щодо усунення недоліку лакофарбового покриття кузову автомобіля як того вимагає положеннями пунктів 19 - 21 Порядку в тому числі не надавав відповідачу 1 автомобіль для проведення гарантійного ремонту виявленого недоліку. Такими діями, суд вважає, відповідач 1 не ухилявся та не відмовлявся, в тому числі необґрунтовано від виконання гарантійного ремонту. Навпаки від проведення гарантійного ремонту відмовився сам споживач, тобто позивач у даній справі. На підтвердження зазначеного існує і докази подані самим позивачем про те, що він звертався до відповідача 1 із вимогами усунення недоліків паливної системи. Під час такого звернення нічого, з приводу усунення недоліків лакофарбового покриття, не зазначав.
За положеннями Порядку та гарантійних зобов'язань передбачених правочином гарантійні зобов'язання припинили свою дію (пункт 5.1.2. гарантійних зобов'язань а.с.21).
Однак враховуючи події, що відбувались в подальшому, як було встановлено в судовому засіданні, гарантійні зобов'язання продовжували свою дію адже 3 лютого 2012 року автомобіль був прийнятий від позивача на гарантійний ремонт недоліків паливної системи (підтікання палива) (а.с.37).
Позивач і в даному випадку повторно не дотримався умов гарантійного зобов'язання та нормативних актів, які регулюють дані правовідносини і 23 лютого 2012 року забрав автомобіль з сто в той час коли ремонтні роботи не було закінчено і експлуатація автомобіля була заборонена. Позивач погодився із такими наслідками припинення ремонту і тим самим взяв на себе усі можливі наслідки даних дій. Крім цього позивачем не вчинялись дії щодо погодження часу ремонтних робіт або можливої компенсації за тривале їх невиконання (пункт 23 порядку, ч. 9 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" та пункт 4.7 гарантійних зобов'язань). Щонайменше на це вказують досліджені судом матеріали справи. Розбіжність в терміні виконання гарантійного ремонту не розглядається судом як підстава для задоволення позову адже не заявлялась позивачем та крім цього відсутні докази узгодження такої розбіжності між сторонами та не досягнення з цього приводу компромісу в позасудовому порядку.
Окремо слід зауважити, що рекламаційний акт, який був складений 3 листопада 2011 року відповідачем не повністю відповідає вимогам Порядку адже інші і заявлені вимоги позивача щодо недоліків автомобіля і відображені в заяві від 14 вересня 2011 року не були відображені взагалі в акті, однак мали бути відображені комісією і, у випадку не підтвердження їх наявності, мали бути зазначені такими. Однак акт такого не містить. Представник відповідача зазначав, що позивач нічого не зазначав з приводу претензій до рекламаційного акту, в тому числі не заносив зауважень чи скарг. Суд, оцінюючи дане порушення порядку, вважає необхідним зазначити наступне. Хоча рекламаційний акт і містить недоліки, однак повторно позивач не звертався до даного відповідача із тими вимогами. Крім цього не зауважував щодо залишення без розгляду його клопотання в цій частині ані окремо в судовому порядку ані під час складання самого рекламаційного акту. Таким чином недоліки рекламаційного акту, на переконання суду, не впливають на прийняття рішення у даній справі із заявленими вимогами тому судом до уваги не приймаються.
За таких обставин правочин не може бути розірваний судом і не може, відповідно, бути застосовано наслідки його розірвання заявлені позивачем як повернення сплачених коштів.
Інша і похідна позовна вимога щодо стягнення моральної шкоди також не підлягає до задоволення адже як було встановлено в судовому засіданні протиправних дій відповідача 1, як і інших відповідачів, щодо позивача, в тому числі винних та таких, що спричиняли моральну шкоду на чому наголошують положення ст. 1167 ЦК України, встановлено не було. Неточність складання рекламаційного акту, встановлена судом в ході розгляду справи, не може бути підставою для визнання дій протиправними та такими, що завдали будь-якої шкоди в тому числі моральної адже не було наведено позивачем та доведено належними та допустимими доказами наявність таких дій, їх протиправність, наявність негативних наслідків та причинний зв'язок між такими протиправними діями та негативними наслідками.
Не підлягає до задоволення заява представника відповідача 1 щодо застосування строків позовної давності адже позов не підлягає до задоволення як безпідставний.
Вирішуючи питання щодо судових витрат у даній справі і заявлених позивачем у вигляді витрат на правову допомогу, в даній частині суд вирішує також відмовити на підставі наступного. Положеннями ст. 88 ЦПК України передбачено, що судові витрати стягується із сторони не на користь якої ухвалено рішення. Враховуючи, що позов не підлягає до задоволенню, відповідно, судові витрати не підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1167, 708 ЦК України, ст. ст. 8, 9 Закону України "Про захист прав споживачів", Наказом Міністерства Промислової Політики України № 721 від 29 грудня 2004 року, ст. ст. 212 - 215 ЦПК України, суд, --
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду вступає в законну силу після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Є.О. Грубіян