264/5625/13-ц
2/264/2094/2013
"11" вересня 2013 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Харитонової Г. Л., при секретарі Степаненко Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-я особа: служба у справах дітей Іллічівської райадміністрації Маріупольської міської Ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення порядку спілкування, -
26 липня 2013 року до Іллічівського районного суду м. Маріуполя звернулися ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-я особа: служба у справах дітей Іллічівської райадміністрації Маріупольської міської Ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення порядку спілкування, де зазначили, що 27 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та відповідачкою було укладено шлюб. Від шлюбу мають малолітню доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. 18 червня 2012 року шлюб між ними було розірвано рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя. Позивач - ОСОБА_1 надає матеріальну допомогу на утримання дитини, яка проживає разом з відповідачкою, проти чого він - ОСОБА_1, не заперечував. За час з травня 2012 року по червень 2013року вони постійно спілкувалися з дитиною, цікавились її здоров'ям. Дитина з радістю спілкувалася з ними. 23 червні 2013 року вони не мали змоги поздоровити дитину з днем народження, оскільки на той час знаходились за межами України. Після повернення до України , вони приїхали до відповідачки побачитися з дитиною, але вона заявила,що малолітня ОСОБА_4 знаходиться у її батьків та в подальшому ми будемо спілкуватися з дитиною тільки за рішенням суду. Оскільки відповідачка не дозволяє їм спілкуватися з дитиною та перешкоджає в цьому, вони вимушені звернутися до суду за захистом своїх прав як батька та бабусі на участь у спілкуванні з дитиною та її вихованні. Просили суд зобов'язати відповідачку не перешкоджати їм у спілкуванні з малолітньою дитиною - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановивши наступний порядок здійснення ними батьківських прав: надати їм змогу спілкуватися з дитиною першу та третю неділю місяця з 10-00 год. до 16-00 год. за їх місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 без присутності відповідачки та інших родичів; закріпити за ними право забирати малолітню ОСОБА_4 у наступні дні після святкових днів та її дня народження: щорічно 2 січня, 9 березня, Великдень, 24 червня; зобов'язати відповідачку надавати дитину з адреси її фактичного проживання: АДРЕСА_2, зобов'язати відповідачку не чинити їм перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною. (а.с.3-5, 24).
В судовому засіданні позивачі підтримали свої позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Відповідачка позов визнала частково та пояснила, що з ОСОБА_1 вона перебувала у шлюбі з жовтня 2007 року. В червня 2012 року їх шлюб було розірвано,та вони з донькою проживає окремо за адресою: АДРЕСА_3. Вона ніколи не заперечувала спілкуватися з дитиною позивачам, вони постійно приїздили та бачились з дитиною за її місцем проживання. Донька дуже прив'язана до батька, любить та сумує за ним, також любить і бабусю. Між тим, оскільки донька хвора на дитячий аутизм, не розмовляє, тільки вона може розуміти її, тому просила задовольнити позов частково, та дозволити позивачам спілкуватися з дитиною за її адресою проживання: АДРЕСА_3 у її присутності. Вона заперечує проти того, щоб дитина без неї відвідувала місце проживання позивачів, вона також не бажає відвідувати їх місце проживання.
Представник відповідачки - адвокат ОСОБА_5 підтримав доводи відповідачки та просив позов задовольнити частково, відмовивши в праві позивачам спілкуватися з дитиною за їх місцем проживання без присутності відповідачки.
Представник третьої особи - служби у справах дітей Іллічівської райадміністрації Маріупольської міської Ради Бартош Н.О. в судовому засіданні пояснила, що можливо встановити такий порядок спілкування позивачів з малолітньою ОСОБА_4, як у першу та третю неділю місяця та 2 січня, 9 березня, Великдень, 24 червня з 9 до 13-00 за адресою проживання батька: АДРЕСА_1 без присутності матері.
Вислухавши позивача, відповідачку, представника відповідачки, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 27 жовтня 2007 року позивач ОСОБА_1 та відповідачка перебували в зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають малолітню доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 18 червня 2012 року шлюб між ними було розірвано. (а.с.13,18). Після припинення шлюбних відносин сторони стали проживати окремо, та малолітню донька залишилася мешкати разом з відповідачкою за адресою: АДРЕСА_3. Після розірвання між сторонами шлюбу та до червня 2013 року позивачі спілкувалися без перешкод з дитиною, з липня 2013 року вони позбавлені такої можливості, оскільки не досягли з відповідачкою відповідної домовленості. В зв'язку з неможливістю у добровільному порядку узгодити з матір'ю малолітньої дитини - ОСОБА_4 порядок і спосіб участі батька та бабусі у спілкуванні та вихованні дитини, позивачі звернувся до суду з відповідним позовом.
Аналізуючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, суд приходить до наступного.
Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У відповідності зі ст.ст. 153 СК України, батько, мати і дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежено законом.
Відповідно до ст.157 СК України, питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. Той з батьків, що проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у його вихованні і має право на особисте спілкування з ним. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.
Згідно ст. 257 СК України бабка, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батька та інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення. Відповідно до ст. 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.
Згідно до ст. 159 ч.1, 2 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться за увагу ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Судом встановлено, що позивачі на місцем проживання характеризуються позитивно, як особи, що не зловживають спиртними напоями, громадський порядок не порушують, у побуті поводять скромний спосіб життя (а.с.11,12). За місцем роботи також характеризуються позитивно, позивач ОСОБА_1 в добровільному порядку надає ОСОБА_3 матеріальну допомогу на утримання їх малолітньої дитини ОСОБА_4. (а.с.16). Даних, щодо перебування позивачів на обліку у наркологічному або психіатричному відділеннях суду не надано. Позивачі проживають за адресою: АДРЕСА_4 у чотирикімнатній квартирі, згідно актів обстеження умов проживання, проведеного за цієї адресою комісією КСН «Центральний» м. Маріуполя, квартира знаходиться у задовільному стані, у квартирі є все необхідне та окрема кімната для дитини. (а.с.7, 9,10).
При таких обставинах суд вважає, що батько ОСОБА_1 та бабуся ОСОБА_2 мають право на спілкування з малолітньою дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Але при визначенні місця, часу та днів спілкування батька та бабусі з малолітньою дитиною, суд приймає до уваги вік дитини, враховує стан здоров'я, стосунки між батьками та їх поведінку, суд також враховує вплив кожного з батьків та бабусі на дитину, а також враховує конкретні обставини даної справи .
Комісія з питань захисту прав дитини Іллічівської районної адміністрації Маріупольської міської Ради вважає за можливе встановити такий порядок спілкування батька ОСОБА_1 з малолітньою ОСОБА_4, як: у першу та третю неділю місяця та 2 січня, 9 березня, Великдень, 24 червня з 9-00 до 13-00 за адресою проживання батька: АДРЕСА_1 без присутності матері (а.с. 32-34).
Психологом Іллічівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Маріупольської міської ради 8.08.02013 р. та 9.08.2013 р. було проведено психологічну діагностику та зроблено висновок, за яким виходячи з пріоритету дотримання законних прав та інтересів неповнолітніх в даній ситуації, а також профілактики розвитку в дитини тривожності, необхідно надати батькові та бабусі можливість зустрічей з дитиною кожної першої та третьої неділі місяця. Час зустрічей рекомендується додатково узгоджувати з матір'ю дитини, враховуючи рекомендації лікаря - психотерапевта, у якого лікується дитина, а також об'єктивний стан здоров'я та самопочуття дитини на момент відвідування. (а.с.40- 41).
Згідно відповіді №2110 від 10.08.2013 г. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , інвалід дитинства, знаходиться на обліку у психіатричній лікарні № 7 з приводу дитячого аутизму. Рекомендації та правила спілкування з ОСОБА_4 знаходяться зовні компетенції лікаря - психіатра.( а.с.39).
Заперечуючи проти позовних вимог в частині спілкування позивачів з дитиною без її - матері участі, відповідачка посилалась на те, що дитина хвора дитячим аутизмом, не розмовляє, їй треба приймати ліки у відповідні часи тричі на добу, тільки вона розуміє, що бажає донька, тому спілкування з дитиною без її участі може погано вплинути на самопочуття дитини.
Суд приймає до уваги ці доводи відповідачки та вважає,що час спілкування позивачів з дитиною в зв'язку з вищевикладеним неможливо визначити у конкретні часи доби, та визначає тривалість часу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною по домовленістю з матір'ю дитини враховуючи призначення з лікування лікаря-психіатра, у якого лікується дитина - у першу та третю неділю кожного місяця , але не менш чотирьох годин на кожний день.
Разом з тим, суд вважає можливим визначити спілкування з дитиною за адресою позивачів та без присутності матері, оскільки, як пояснювала сама відповідачка, донька дуже прив'язана до батька, любить батька та бабусю, особливо батька, та сумує за ними. Хвороба у дитини була визначена, коли їй було 1 рік 6 місяців та на той час батьки ОСОБА_4 проживали разом, фактично вони розлучилися, коли доньці було майже чотири роки та позивачі достатньо часу бачили дитину у такому стані, спілкувалися з нею та розуміли її. В зв'язку з цим суд вважає неспроможними доводи відповідачки у цій частині. Крім того, як вбачається з характеристики на ОСОБА_4, дитина відвідує дошкільний учбовий заклад № 101 «Журавушка» з 11.01.2013 р. та є адекватною у відносинах з рідними, однолітками, іншими людьми. (а.с.42).
У зв'язку з чим, суд вважає, що участь позивачів у спілкуванні та вихованні відповідає інтересам дитини, однак, з урахуванням віку, стану здоров'я та інтересів дитини суд позов задовольняє частково та вважає за доцільне визначити порядок спілкування батька ОСОБА_1 та бабусі ОСОБА_2 з малолітньою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за яким встановити порядок та тривалість спілкування першу та третю неділю місяця по домовленістю з матір'ю дитини враховуючи призначення з лікування лікаря-психіатра, у якого лікується дитина, але не менш 4- х часів на кожний день за місцем проживання батька та бабусі за адресою: АДРЕСА_1 без присутності матері ОСОБА_3; 2 січня, 9 березня, Великдень, 24 червня - по домовленості з матір'ю дитини, враховуючи призначення з лікування лікаря - психіатра, у якого лікується дитина, але не менш 3-х часів на кожний день за місцем проживання батька та бабусі за адресою: АДРЕСА_1 без присутності матері ОСОБА_3 .
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідачки надавати позивачам дитину з адреси її фактично проживання за адресою: АДРЕСА_3, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.
Позивачами не доведено, що у разі надання відповідачкою дитини з іншого, ніж місце проживання її та дитини, адресу, буде порушено їх право на спілкування та виховання малолітньої дитини.
За таких обставин, позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 61, 79, 88, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 153, 157, 159 Сімейного Кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-я особа: служба у справах дітей Іллічівської райадміністрації Маріупольської міської Ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення порядку спілкування - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_3 не здійснювати перешкоди у можливості спілкуватися та здійснювати свої права по вихованню доньки та онуки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 її батькові ОСОБА_1 та бабусі ОСОБА_2.
Встановити порядок та тривалість спілкування та участі батька ОСОБА_1 та бабусі ОСОБА_2 з малолітньою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 першу та третю неділю місяця по домовленістю з матір'ю дитини враховуючи призначення з лікування лікаря-психіатра, у якого лікується дитина, але не менш 4- х часів на кожний день за місцем проживання батька та бабусі за адресою: АДРЕСА_1 без присутності матері ОСОБА_3; 2 січня, 9 березня, Великдень, 24 червня - по домовленості з матір'ю дитини, враховуючи призначення з лікування лікаря - психіатра, у якого лікується дитина, але не менш 3-х часів на кожний день.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Г. Л. Харитонова