09 вересня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого: Висоцької В.С.,
суддів: Гончара В.П., Гримич М.К., Савченко В.О., Фаловської І.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи: Львівська міська рада, Львівське міське управління земельних ресурсів, про встановлення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
У грудні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи: Львівська міська рада, Львівське міське управління земельних ресурсів, про встановлення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. На обґрунтування позову зазначала, що являється власницею 27/50 ідеальних частин будинку по АДРЕСА_1, а ОСОБА_1- власницею 23/50 ідеальних частин, просила встановити порядок користування земельною ділянкою площею 600 кв. м, що відведена за будинком попередньому власнику. Оскільки відповідач заперечувала проти будь-яких варіантів встановлення порядку користування земельною ділянкою, позивачка просила визначити такий порядок за першим варіантом судової будівельно-технічної експертизи та зобов'язати ОСОБА_1 та осіб, які діють від її імені, не чинити перешкод у користуванні будинком та виділеною земельною ділянкою.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 06 вересня 2012 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Встановлено порядок користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, між сторонами згідно з висновком №2436/2437/2438 судової будівельно-технічної експертизи від 31 травня 2012 року, що вказаний у таблиці №13 додатку №2 висновку: ОСОБА_2 надано у користування земельну ділянку з такими розмірами по периметру в метрах: 21,40; 14,73; 9,56; (по житловому будинку); 6,12 та 10,18 - площею 271,70 кв. м (зелений колір табл. №13 додатку №2 до висновку). ОСОБА_1 надано у користування земельну ділянку з такими розмірами по периметру в метрах: 12,27; 23,10; 16,20; 6,12 (по стінах житлового будинку) та 9,56 - площею 223,70 кв. м (синій колір табл. №13 додатку №2 до висновку). З метою періодичного огляду та ремонту своїх частин житлового будинку, конструктивних елементів даху та покрівлі, згідно зі ст. ст. 98, 99 (п. «ж») ЗК України, сторонам виділено біля будинку право земельного сервітуту на ділянку шириною 1 м з наступними розмірами по периметру в метрах: 1,0; 12,12;12,05; 11,09; 3,55; 1,03; 1,0; 2,03; 3,55; 9,09; 10,05; та 11,12 площею 37,80 кв. м (фіолетовий колір табл. №13 додатку №2 до висновку). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 03 грудня 2012 року, рішення Залізничного районного суду м. Львова від 06 вересня 2012 року змінено, замінено в другій, третій його частинах резолютивної частини рішення слово «надати» на слово «залишити». Частину четверту резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: залишено у спільному користуванні сторін земельну ділянку шириною 1 м по периметру будинку в метрах: 1,0; 12,12; 12,05;11,09; 3,55; 1,03; 1,0; 2,03; 3,55; 9,09; 10,05 та 11,12 площею 37,8 кв. м. В частині розподілу між сторонами судових витрат рішення суду змінено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати: в сумі 1 880 грн. частину оплати судової будівельно-технічної експертизи та 42,50 грн. судового збору. В решті рішення суду залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 березня 2013 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 відхилено. Рішення апеляційного суду Львівської області від 03 грудня 2012 року, залишено без змін.
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 березня 2013 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема ч.ч. 1,2 ст. 364, ст. ст. 356, 358, 367 ЦК України.
Одночасно, ОСОБА_1 просить поновити строк подання заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 березня 2013 року, оскільки нею несвоєчасно було отримано ухвалу суду касаційної інстанції.
За змістом положень ст. ст. 73, 360 ЦПК України питання про поновлення строку на подання вказаної заяви має вирішуватись колегією суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення підлягає задоволенню, з огляду на зазначені заявником обставини, які свідчать про поважність причини його пропуску.
Як приклад неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник наводить ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 травня 2013 року у справі про поділ будинку, що є об'єктом спільної часткової власності та встановлення порядку користування прибудинковою земельною ділянкою, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 травня 2013 року у справі про виділ частки з майна, що є у спільній частковій власності; ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 липня 2013 року у справі про визначення порядку користування земельною ділянкою, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 травня 2013 року у справі про виділ частки домоволодіння в натурі, визнання права власності та визначення порядку користування земельною ділянкою, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 березня 2013 року у справі про виділ в натурі частки житлового будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Згідно п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 30 вересня 2011 року «Про судову практику застосування статей 353-360 ЦПК України» заява про перегляд судових рішень у цивільних справах із підстави, передбаченої п. 1 ч.1 статті 355 ЦПК, може бути подана за сукупності таких умов: судом (судами) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права; справи стосуються спорів, які виникли з подібних правовідносин; має місце ухвалення різних за змістом судових рішень судом (судами) касаційної інстанції.
Неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права полягає, зокрема: у різному тлумаченні судами змісту і сутності правових норм, що призвело до різних висновків про наявність чи відсутність суб'єктивних прав та обов'язків учасників відповідних правовідносин; у різному застосуванні правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням юридичної сили цих правових норм, а також їх дії у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню; у різному визначенні предмета регулювання правових норм, зокрема застосуванні різних правових норм для регулювання одних і тих самих правовідносин або поширенні дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосуванні цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню; у різному застосуванні правил аналогії права чи закону у подібних правовідносинах.
Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Ухвалення різних за змістом судових рішень означає, що суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ за подібних правовідносин при однаковому їх матеріально-правовому регулюванні дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків.
Судова колегія вважає, що зі змісту доданих до заяви ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, на які заявник посилається на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, не вбачається, що при розгляді вказаних справ встановлені судами фактичні обставини, які мають значення для вирішення спорів, є тотожними у порівнянні зі справою в якій постановлена ухвала про перегляд якої подано заяву, а, відповідно, правовідносини між сторонами, які брали участь у розгляді справ подібні, і мало місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом рішень.
Само по собі посилання заявника на неправильне застосування норм матеріального права при відсутності рішень суду (судів) касаційної інстанції в яких має місце неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах не може бути підставою для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 354, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 березня 2013 року.
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи: Львівська міська рада, Львівське міське управління земельних ресурсів, про встановлення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 березня 2013 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.С. Висоцька
Судді: В.П. Гончар
М.К. Гримич
В.О. Савченко
І.М. Фаловська