донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.09.2013 р. справа №905/4672/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддівТатенко В.М. Зубченко І.В., Ломовцева Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_4 довіреність
від відповідача:Лисенко Н.Ю. довіреність
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Єнакієве Донецька область
на рішення господарського судуДонецької області
від23.07.2013р.
по справі№ 905/4672/13 (суддя: Забарющий М.І.)
за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Єнакієве Донецька область
до Державного підприємства "Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств""Донвуглереструктуризація" в особі Горлівської виконавчої дирекції з ліквідації шахт м. Горлівка
простягнення 35' 774,35грн.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_6, м. Єнакієве Донецька область (далі - «Позивач») звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств""Донвуглереструктуризація" в особі Горлівської виконавчої дирекції з ліквідації шахт м. Горлівка (далі - «Відповідач») 35' 774,35грн. заборгованості.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.07.2013 року у справі № 905/4672/13 у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Віжмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд послався на недоведеність правонаступницьтва Позивача щодо боргів Державного підприємства «Укрвуглеторфреструктуризація» та доказів заборгованості.
Не погодившись з прийнятим рішенням Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, наполягає на тому, що судом надана неправильна оцінка доказам, зібраним по справі.
Сторони були апеляційним судом належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Представник Позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.
Представник Відповідача відзив не надав, усно пояснила, що у відзиві наданому суду першої інстанції підприємство визнало суму заборгованості у розмірі 35' 774,35грн..
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним порушенням норм матеріального права; а апеляційну скаргу - такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 20.06.2008р. між Позивачем та Державним підприємством "Укрвуглеторфреструктуризація" був підписаний договір № 43с/08 про надання послуг з перевезення вантажів неспеціалізованим автомобільним транспортом (далі - «Договір перевезення»), згідно з яким Перевізник (позивач) зобов'язався надати за дорученням Замовника (ДП "Укрвуглеторфреструктуризація") послуги з перевезення вугілля автотранспортом по вугільному складу шахти "Червоний Профінтерн" за ціною 60090 грн. (9692 км пробігу, 6,20 грн. за 1 км) (п.1.1 договору).
Відповідно п.п.5.1 п.5 Договору перевезення, оплата проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Перевізника після виконання послуг згідно рахунку та акта наданих послуг, талонів і транспортних накладних.
Джерелом фінансування ДП "Укрвуглеторфреструктуризація" є кошти державного бюджету, спрямовані на реструктуризацію шахт; оплата буде проводитися по мірі надходження коштів з державного бюджету України, протягом 90 календарних днів (п.5.2).
Договір набуває сили з дати підписання і діє до 31.12.2008р. (п.11.1).
02.04.2010р. Міністерством вугільної промисловості України було видало наказ № 99 "Про припинення діяльності ДП "Укрвуглеторфреструктуризація".
З наказу вбачається, що з метою підвищення ефективності управління державним майном - припинити діяльність ДП "Укрвуглеторфреструктуризація" шляхом реорганізації поділу на Державне підприємство "Донвуглереструктуризація" м. Макіївка та інші підприємства.
Пункт 9 цього ж наказу встановлено, що ДП "Донвуглереструктуризація" - є правонаступником усіх прав та обов'язків пов'язаних з діяльністю ДП "Укрвуглеторфреструктуризація" згідно розподільчого балансу.
01.07.2013р. сторонами укладений та підписаний акт звірки розрахунків, яким встановлена заборгованість Відповідача перед Позивачем у розмірі 35' 774,35 грн. за послуги надані за Договором перевезення.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на належне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, тобто, в порядку, обсягах та на умовах узгоджених сторонами.
Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Приписи статті 11 ЦК України, передбачають, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Матеріалами справи підтверджена наявність боргу у Відповідача перед Позивачем у сумі 35' 774,35 грн. за послуги, надані останнім згідно Договору перевезення.
За ч. 5 ст. 22 ГПК України Відповідач має право визнати позов повністю або частково. Частина 6 цієї ж статті встановлює право суду не приймати визнання позову Відповідачем лише якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання Відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову. Виключеннім з цього правила є лише те, що такі дії Відповідача суперечать законодавству або порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
За ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно відзиву на позовну заяву (а.с. 35), Відповідач визнав наявність у нього боргу у спірній сумі перед Позивачем. Відтак - визнав позовні вимоги Позивача.
З матеріалів справи не вбачається та місцевим судом не обгрунтовано, що зазначене визнання Відповідачем позову будь-яким чином суперечить діючому законодавству та/або порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб.
За таких обставин місцевий господаорський суд, керуючись приписами ст. 19 Конституції України та ст. ст. 22, 78 ГПК України, мав задовольнити позовні вимоги. Втім, на порушення зазначеної норми - безпідставно відмовив у задоволенні вимог Позивача. Місцевий господарський суд у рішенні взагалі не дав жодної правової оцінки діям Відповідача щодо визнання позову.
Таке порушення норми процесуального права призвело до прийняття неправильного рішння, що згідно приписів ч. 2 ст. 104 ГПК України є підставою для скасування рішення.
Стосовно відшкодування витрат на послуги адвоката судова колегія виходить з наступного.
Згідно з ч.2 ст.59 Конституції України для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Матеріалами справи підтверджується, як повноваження адвоката, так і факт надання відповідних послуг адвокатом позивачу.
Статтею 12 Закону України „Про адвокатуру" зазначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між юридичною особою і адвокатом.
Положеннями пункту 33 Правил адвокатської етики, затверджених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року (протокол від 1-2 жовтня 1999 року № 6/VI) зазначено, що гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути розумно обґрунтованим за розміром. Аналогічні положення містяться і в пункті 3.4.1 Загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства, прийнятого делегацією дванадцяти країн-учасниць на пленарному засіданні у Страсбурзі в жовтні 1988 року.
При цьому, до факторів, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, відносяться обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення, ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення, вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі, необхідність виїзду у відрядження, професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката тощо.
З огляду на вищевикладене, колегія апеляційного господарського суду вважає розумно обґрунтованим розміром за виконану роботу щодо надання правової допомоги суму у розмірі 2' 000,00 грн.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Єнакієве - задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 23.07.2013 року у справі № 905/4672/13 - скасувати і прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств""Донвуглереструктуризація" (код ЄДРПОУ 3242610) в особі Горлівської виконавчої дирекції з ліквідації шахт, м. Горлівка (код ЄДРПОУ 37112097) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Єнакієве (ІНН НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 35'774,35грн., витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 2' 000,00 грн., судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1' 720,50 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 860,25 грн..
Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ про примусове виконання Постанови Донецького апеляційного господарського суду від 11.09.2013р., оформивши їх у відповідності до приписів Закону України «Про виконавче провадження».
Головуючий суддя: В.М. Татенко
Судді: І.В. Зубченко
Н.В. Ломовцева
Надруковано примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - у справу; 1 - ГСДО; 1 - ДАГС