номер провадження справи 8/76/13
05.09.2013 Справа № 908/2413/13
за позовом Прокурора Василівського району Запорізької області (71600, Запорізька область, м.Василівка, вул.. Приморська, 32) в інтересах держави Україна
до відповідача-1 Приморської сільської ради Василівського району Запорізької області (71610, Запорізька область, Василівський район, с. Приморське, вул. 50 років Жовтня, 219)
до відповідача-2 Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мир" (71610, Запорізька область, Василівський район, с. Приморське, вул.. Східна, 178)
про визнання недійсним та скасування п. 5 рішення Приморської сільської ради № 18 від 28.09.2006 р., визнання недійсним договору оренди землі від 03.03.2008 р., укладеного відповідачами та зареєстрованого 03.03.2008 р. за № 040826600005, зобов'язання відповідача-2 повернути державі в особі Головного управління Держземагенства у Запорізькій області шляхом підписання актів прийому-передачі земельну ділянку (кадастровий номер земельної ділянки 2320985501:08:064:0029)
Суддя І. А. Попова
Представники:
Позивача (прокурора) - Красних О.О., посвід. № 013462 від 03.12.2012 р.
Відповідача-1 - не з'явився
Відповідача-2 - не з'явився
Розглядаються позовні вимоги про визнання недійсним та скасування п. 5 рішення Приморської сільської ради № 18 від 28.09.2006 р., визнання недійсним договору оренди землі від 03.03.2008 р., укладеного відповідачами та зареєстрованого 03.03.2008 р. за № 040826600005, зобов'язання відповідача-2 повернути державі в особі Головного управління Держземагенства у Запорізькій області шляхом підписання актів прийому-передачі земельну ділянку (кадастровий номер земельної ділянки 2320985501:08:064:0029).
Розгляд справи, призначений на 19.08.2013 р., відкладався до 05.09.2013 р.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено судовому засіданні 05.09.2013 р.
Прокурор підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст.. ст.. 15, 16, 21, 203, 215, 216 ЦК України. В обґрунтування вимог зазначив, що в ході проведеної прокуратурою Василівського району перевірки додержання органом місцевого самоврядування вимог законодавства при розпорядженні земельними ділянками виявлено, що 28.09.2006 р. четвертою сесією п'ятого скликання Приморської сільської радоиприйнято рішення №18 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання їх для обслуговування корівника СВК "МИР" за адресою: с. Приморське, вул. Східна, 192 на території Приморської сільської ради". Пунктом 5 рішення передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,3531 га для обслуговування корівника терміном на 49 років. На виконання п. 5 вказаного рішення між Приморською сільською радою та СВК "МИР" було укладено договір оренди земельної ділянки від 03.03.2008 р., який зареєстровано в ДП "Центр ДЗК" при Держкомземі України 03.03.2008 р. за №040826600005 (кадастровий номер земельної ділянки 2320985501:08:064:0029). Спірне рішення прийнято з порушенням вимог Земельного законодавства України, оскільки Приморською сільською радою перевищені повноваження при розпорядженні зазначеною земельною ділянкою, яка розташована за межами населеного пункту. Прокурор просить визнати недійсним та скасувати п. 5 рішення Приморської сільської ради № 18 від 28.09.2006 р., визнати недійсним договір оренди землі від 03.03.2008 р., укладений відповідачами та зареєстрований 03.03.2008 р. за № 040826600005, зобов'язати відповідача-2 повернути державі в особі Головного управління Держземагенства у Запорізькій області шляхом підписання актів прийому-передачі земельну ділянку (кадастровий номер 2320985501:08:064:0029).
Через канцелярію господарського суду Запорізької області від прокуратури Василівського району Запорізької області надійшло клопотання № 73-3223-13 від 04.09.2013р. (вх. № 09-06/17601 від 05.09.2013 р.) про залучення до участі у справі в якості позивача-2 Головне управління Держземагенства у Запорізькій області. В обґрунтування клопотання вказано, що згідно ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України зі змінами на теперішній час, повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення віднесено до центрального органу виконавчої влади та його територіальних органів, яким є Головне управління держземагенства у Запорізькій області. Відповідно, земельна ділянка повинна бути передана Головному управлінню держземагенства у Запорізькій області.
Судом відхилено клопотання внаслідок наступного: статтею 29 ГПК України передбачено, що прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди. Відповідно до ст.. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Статтею 22 ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових позовних вимог» т.п. У разі звернення позивача з заявою про уточнення позовних вимог без посилання на ст.. 22 ГПК України господарський суд має виходити з ретельного дослідження змісту поданої заяви та співвідношення такого змісту з раніше заявленими позовними вимогами. У наведеній ситуації згадана заява прокурора по своїй суті не є власне заявою про збільшення або зменшення розміру позовних вимог, об'єднання позовних вимог чи зміну предмета або підстав позову. Фактично йдеться про залучення позивача-2 по справі. Відповідна процесуальна дія Господарським процесуальним кодексом України не передбачена. Клопотання прокурора про залучення до участі у справі позивача-2 відхилено судом.
Відповідач-1 та відповідач-2 письмовий відзив на позов суду не надали, своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не сповістили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. В разі, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто, адресою, зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи. Ухвала суду від 09.07.2013 р. про порушення провадження по даній справі, яка направлялася на адресу відповідачів з повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції не повернута органом зв'язку, тому з урахуванням обставин справи вважається належним виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 05.09.2013 року за відсутності представників відповідача-1 та відповідача-2.
Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
Заслухавши прокурора, вивчивши матеріали справи, суд встановив:
Рішенням Приморської сільської ради Василівського району Запорізької області №18 від 28.09.2006 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок СВК «МИР» для обслуговування корівників за адресами: с.Примосрьке, вул.. Східна, 180, вул.. Східна, 182, вул.. Східна, 184, вул.. Східна, 192 на території Приморської сільської ради. Пунктом 5 вказаного рішення передано СВК «Мир» земельну ділянку загальною площею 0,3531 га для обслуговування корівника в оренду терміном на 49 років за адресою с.Приморське, вул.. Східна, 192 за рахунок земель запасу Приморської сільської ради.
Приморською сільською радою (орендодавець) та СВК «Мир» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець на підставі рішення Приморської сільської ради від 28.09.2006 р. № 18 передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, що знаходиться на території Приморської сільської ради за адресою: с.Приморське, вул.. Східна, 192 для обслуговування корівника. Василівським відділом Запорізької регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 03.03.2008 р. за №040826600005 зареєстровано вказаний договір оренди земельної ділянки.
Згідно з п. п. 2, 3 Договору оренди в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3531 га для обслуговування корівника, на земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна - будівля корівника. Відповідно до кадастрового плану земельної ділянки кадастровим номером земельної ділянки є: № 2320985501:08:064:0029.
Згідно з п. 7 Договору оренди його укладено на строк 49 років, починаючи з моменту реєстрації у Василівському районному відділі ЗРФ Центру ДЗК. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Розмір орендної плати встановлено в розділі "Орендна плата".
У п. 39 Договору встановлено, що невід'ємними частинами договору є: план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання - передачі об'єкта оренди та проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених законом.
В обґрунтування позову, заявленого в інтересах держави, про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, прокурор вказує на перевищення повноважень Приморською сільською радою при розпорядження земельною ділянкою, яка розташована за межами населеного пункту.
За змістом статей 13, 14 Конституції України, статті 11 ЦК України, статей 123, 124, 127, 128 ЗК України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог ЗК України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності).
Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно з п. 12 розділу "Перехідні положення" Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час винесення спірного рішення) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. До повноважень районних державних адміністрацій належить передача земельних ділянок із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.
Районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:
а) сільськогосподарського використання;
б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті;
в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.
Як свідчать вивчені матеріали, відповідно до викопіювання з оновленого картографічного матеріалу (додаток до листа № 06-14/1126 від 30.05.2013р.) щодо встановлення території Приморської сільської ради від 09.08.2013 р., акту обстеження земельної ділянки від 16.08.2013 р., проекту встановлення меж населених пунктів Приморської сільської ради, затвердженого розпорядженням представника Президента України 28.05.1993р., земельна ділянка площею 0,3531 га, кадастровий номер земельної ділянки - 2320985501:08:064:0029, знаходиться поза межами с. Приморське Василівського району Запорізької області.
Згідно листа Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області від 17.03.2013 р. №1769, фактичне розташування об'єктів нерухомого майна СВК "МИР" на визначених ситуаційних планах до договорів оренди та проекту встановлення меж населеного пункту Приморської сільської ради - за межами населеного пункту.
Встановлені обставини дають підстави вважати, що п. 5 рішення № 18 від 28.09.2006 р. не відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Частиною 1 ст. 207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Вирішуючи спір про визнання угоди або її частини недійсною, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди (її частини) недійсною і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.
Згідно приписів чинного законодавства підставою для надання в оренду земельної ділянки державної або комунальної власності та передумовою укладення відповідного договору є рішення особи, яка здійснює розпорядження нею від імені власника.
Договір оренди земельної ділянки укладений відповідачами по справі (зареєстрований 03.03.2008 р. за №040826600005) на підставі рішення Приморської сільської ради № 18 від 28.09.2006 р. За умови визнання недійсним п. 5 вказаного рішення органу місцевого самоврядування, оспорюваний договір оренди земельної ділянки визнається судом недійсним.
В постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. зазначено, що договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою. Оспорюваний договір оренди земельної ділянки, укладений відповідачами по справі, припиняється на майбутнє.
Вимоги про зобов'язання відповідача-2 повернути державі в особі Головного управління Держземагенства у Запорізькій області шляхом підписання актів прийому-передачі земельну ділянку (кадастровий номер земельної ділянки 2320985501:08:064:0029) суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, внаслідок наступного:
По-перше, згідно з матеріалами справи за відповідачем-2 зареєстровано право власності на об'єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Приморське, вул.. Східна, 192, яке останній набув за договором купівлі-продажу від 30.08.2002 р.
За змістом статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). З огляду на приписи статті 182, частини другої статті 331, статті 657 ЦК України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно. У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.
Таким чином, неоформлення належним чином права користування земельною ділянкою під об'єктом нерухомості не є підставою для зобов'язання передати (повернути) земельну ділянку під об'єктом нерухомості відповідному органу, оскільки таке користування не визначається законодавцем, як самовільне.
По-друге, суд вважає безпідставними посилання прокурора на ст. 216 ЦК України. Зазначеною статтею передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Згідно з ст..34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
З аналізу вищезазначених статей вбачається, що наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню стосовно сторін даного правочину.
Згідно частини 4. ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. В даному випадку територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин є Головне управління Держземагентства у Запорізькій області.
Головне управління Держземагентства у Запорізькій області, як орган державної влади, якому чинним законодавством надані повноваження розпоряджатися земельними ділянками державної власності, має право на реалізацію своїх повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою в порядку, визначеному чинним законодавством.
Позовні вимоги задовольняються частково.
Судовий збір за вимогами про визнання недійсним п. 5 рішення Приморської сільської ради № 18 від 28.09.2006 р. покладається на відповідача-1. Судовий збір за вимогами про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, покладається на відповідачів порівну.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати недійсним пункт 5 рішення №18 від 28.09.2006р. четвертої сесії п'ятого скликання Приморської сільської ради Василівського району Запорізької області "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання їх для обслуговування корівників СВК "Мир" за адресами: с. Приморське вул.Східна,180, вул.Східна,182, вул.Східна,184, вул.Східна,192 Приморської сільської ради Василівського району", в частині надання Сільськогосподарському виробничому кооперативу "МИР" земельної ділянки загальною площею 0,3531 га в оренду для обслуговування корівника, терміном на 49 років за адресою: с. Приморське, вул. Східна, 192, за рахунок земель запасу Приморської сільської ради.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 03.03.2008 р. площею 0,3531га, кадастровий номер земельної ділянки 2320985501:08:064:0029, укладений Приморською сільською радою Василівського району Запорізької області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "МИР", зареєстрований 03.03.2008 р. у Василівському відділі Запорізької регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" за № 040826600005.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Приморської сільської ради Василівського району Запорізької області (71610, Запорізька область, Василівський район, с. Приморське, вул. 50 років Жовтня, 219, код ЄДРПОУ 04352032) в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), банк одержувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), р/р 31215206783007, МФО 813015, код ЄДР 38025409, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності 206) суму 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.
Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "МИР" (71610, с. Приморське, Василівський район, Запорізька область, вул. Східна, 178, код ЄДРПОУ 30887310) в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), банк одержувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), р/р 31215206783007, МФО 813015, код ЄДР 38025409, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності 206) суму 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне рішення складено 10 вересня 2013 року.
Суддя І.А. Попова