Ухвала
іменем україни
11 вересня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого: Ткачука О.С.,
суддів: Гримич М.К., Савченко В.О., Умнової О.В., Фаловської І.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Донбасантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Княгинівська» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 28 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 15 квітня 2013 року,
У січні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства «Донбасантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Княгинівська» (далі - ДП «Донбасантрацит» в особі ВП «Шахта «Княгинівська») про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 31 794 грн. 18 коп., посилаючись на те, що тривалий час не виконується рішення суду про його поновлення на роботі, унаслідок чого він перебуває у вимушеному прогулі й не отримує заробітну плату.
Рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області від 28 лютого 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 15 квітня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалені у справі судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з відсутності вини відповідача у затримці виконання судового рішення, а тому позивач не перебував у вимушеному прогулі й відповідно не підлягає стягненню на його користь середній заробіток за вказаний період.
Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Таким вимогам закону ухвалені у справі судові рішення не відповідають.
Судом установлено, що позивач перебував з відповідачем у трудових відносинах з 2001 року до 2005 року.
Рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області від 16 січня 2006 року ОСОБА_1 поновлено на посаді виконуючого обов'язки директора ДВАТ «Шахта «Княгинівська» ДП ДХК «Донбасантрацит», рішення допущено до негайного виконання. Рішення набрало законної сили. Данні про виконання судового рішення відсутні.
Рішенням апеляційного суду Луганської області від 30 червня 2011 року, стягнуто з ДП «Донбасантрацит» в особі «Шахта Княгинівська» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 52 142,73 грн.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 серпня 2012 року, рішення апеляційного суду Луганської області від 30 червня 2011 року змінено в частині розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу та збільшено розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнутого з ДП «Донбасантрацит» в особі «Шахта Княгинівська» на користь ОСОБА_1 з 52 142,73 грн. до 65 711,02 грн.
Наказом №6 від 11 січня 2010 року ВДВС Краснолуцького МУЮ експертною комісією для проведення знищення виконавчих проваджень ВДВС Краснолуцького МУЮ за 2006 рік, виконавче провадження за виконавчим листом позивача знищено, про що складено відповідний акт.
Ухвалою Краснолуцького міського суду Луганської області від 08 серпня 2011 року позов ОСОБА_1 до ДП «Донбасантрацит» в особі «Шахта Княгинівська» задоволено про видачу дублікату виконавчого листа та поновлено пропущений строк для надання виконавчого документу для виконання.
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 30 червня 2011 року, ухвалу Краснолуцького міського суду Луганської області від 08 серпня 2011 року скасовано та постановлено нову ухвалу, якою відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні вимог про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для надання виконавчого документу для виконання.
Відповідно до вимог ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Таким чином, посилання суду першої інстанції на те, що вина відповідача у затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі відсутня внаслідок чого він не повинен нести відповідальності, у даному випадку щодо сплати середнього заробітку позивачеві, є необґрунтованим, оскільки ст. 236 КЗпП України визначено обов'язок, а не право підприємства виконати рішення суду, яке звернуто до негайного виконання. Про бажання позивача бути поновленим на роботі свідчить його звернення, тому, в даному випадку, відсутні будь-які поважні причини, які б унеможливлювали виконати рішення суду добровільно.
Апеляційний суд на порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України на зазначене уваги також не звернув, не перевірив належним чином доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретних обставин і фактів, що спростовують такі доводи, та залишив рішення суду першої інстанції без змін.
За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що постановленні з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з передачею даної справи на новий розгляд до суду першої інстанції, з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України.
Керуючись ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 28 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 15 квітня 2013 року скасувати.
Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий : О.С. Ткачук
Судді: М.К. Гримич
В.О.Савченко
О.В. Умнова
І.М. Фаловська