Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Тельнікової І.Г., Франтовської Т.І.,
за участю прокурора Шевченко О.О.
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 5 вересня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Автономної Республіки Крим на постанову Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 грудня 2012 року щодо ОСОБА_1
Постановою Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 грудня 2012 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, раніше не судимого,
на підставі ст. 47 КК України передано на поруки трудовому колективу, а провадження у кримінальній справі за ч. 1 ст. 175 КК України закрито.
В апеляційному порядку постанова не переглядалася.
За постановою суду ОСОБА_1, будучи директором ДКП «Пілігрим», у порушення ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», навмисно, безпідставно не виплатив заробітну плату працівникам підприємства в період з 1.08.2010 року по 31.07.2011 року на загальну суму 38278,27 грн.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись істотні порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, ставить питання про скасування оскаржуваної постанови та направлення справи на новий судовий розгляд. Зазначає, що у порушення вимог закону, суд у вступній частині постанови не зазначив анкетні дані ОСОБА_1, а в мотивувальній частині - вказав злочинні дії, які встановлені в ході досудового слідства, а не в ході судового слідства, що є порушенням вимог ст. 334 КПК України. Наголошує, що суд приймаючи рішення про передачу ОСОБА_1 на поруки трудовому колективу не з'ясував, чи буде трудовий колектив здатний вживати щодо свого директора заходи виховного характеру та не обговорив доцільність застосування такого виду звільнення від кримінальної відповідальності. Повідомляє, що у порушення вимог закону, у резолютивній частині постанови суд не вказав чи звільняє ОСОБА_1 від відповідальності.
ОСОБА_1 у своїх письмових запереченнях просить відмовити прокурору у задоволенні касаційних вимог.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 47 КК України та роз'яснень, що містяться в п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро розкаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що ця особа протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку. Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК України можливе лише за клопотанням про передачу на поруки колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа.
При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також , що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України.
Проте суд, приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України всупереч вимогам закону у своєму рішенні привів лише пред'явлене органами досудового слідства обвинувачення та не навів висновки про те, що діяння, яке містить склад злочину мало місце і особа винна в його вчиненні.
Крім того, як вбачається з постанови суду, за клопотанням підсудного ОСОБА_1 його передано на поруки трудовому колективу підприємства. Однак, суд не звернув уваги на те, що відсутнє клопотання трудового колективу, яке б відповідало вимогам ст. 47 КК України, у зборах, відповідно до наданого протоколу, брало участь дві особи, крім самого підсудного, що позбавляло можливості дати належну оцінку тому чи зможе трудовий колектив вжити належні заходи виховного характеру щодо ОСОБА_1 з огляду на те, що він являється керівником ДКП «Пілігрім».
Наведені порушення свідчать про неправильне застосування судом ст. 47 КК України та істотне порушення вимог ст. 10 КПК України, які відповідно до вимог ст. ст. 370, 371, 398 КПК України тягнуть за собою скасування судового рішення з направленням матеріалів кримінальної справи на новий судовий розгляд.
Під час нового судового розгляду слід врахувати викладене та з урахуванням інших доводів касаційної скарги прокурора прийняти у справі законне і обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394-396 КПК України від 28 грудня 1960 року № 10-0105 (в редакції Закону від 18 вересня 2012 року № 5290-VI), п. п. 11, 15 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI, колегія суддів,
Касаційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.
Постанову Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 грудня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Судді :
М.М.Лагнюк І.Г.Тельнікова Т.І.Франтовська