05 вересня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Леванчука А.О., Макарчука М.А., Писаної Т.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Груп ІФ» про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги, за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Груп ІФ» до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору про надання поворотної фінансової допомоги, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Груп ІФ» на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 квітня 2013 року,
У травні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він, будучи директором, надав підприємству поворотну фінансову допомогу у розмірі 110 тис. грн терміном на три місяці, що підтверджується договором від 01 лютого 2012 року. Факт внесення готівки підтверджується відповідними заявками та переказами готівки. Оскільки у встановлений термін ТОВ «Бетон Груп ІФ» взяті на себе зобов'язання виконало частково, то він змушений звернутися до суду. Крім того, внаслідок неправомірних дій підприємства, йому завдано моральну шкоду.
Заперечуючи проти вказаних вимог, ТОВ «Бетон Груп ІФ» подало до суду зустрічний позов до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору про надання поворотної фінансової допомоги від 01 лютого 2012 року, посилаючись на те, що даний правочин суперечить вимогам ч. 1 ст. 626 ЦК України, оскільки укладений між директором ТОВ «Бетон Груп ІФ» - ОСОБА_4 з одного боку та від імені фізичної особи - засновника ТОВ «Бетон Груп ІФ» ОСОБА_4 з іншого боку. Крім того, вказує, що відповідно до статуту підприємства директор не уповноважений на підписання таких договорів.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 05 березня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 квітня 013 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Бетон Груп ІФ» на користь ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 73 000 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. У задоволені зустрічного позову ТОВ «Бетон Груп ІФ» відмовлено.
У касаційній скарзі директор ТОВ «Бетон Груп ІФ», посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить вказані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.
У поданих до суду запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_4 зазначає, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, у процесі розгляду справи судами не порушені норми матеріального та процесуального права, а тому ці рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - відхилити.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Доводи касаційної скарги директора ТОВ «Бетон Груп ІФ» не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Задовольняючи позов ОСОБА_4 та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Бетон Груп ІФ», суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що хоча спірний договір і був укладений позивачем від імені товариства із перевищенням визначених статутом повноважень, однак такі дії були товариством схвалені, оскільки поворотна фінансова допомога згідно з спірним договором на підставі відповідних квитанцій була отримана товариством. Отримання коштів та часткове повернення коштів у розмірі 37 000 грн товариством не спростовано. Товариством також не спростовано виконання ОСОБА_4 обов'язків директора товариства на момент укладення спірного договору та не зазначено обставин, які свідчать про порушення прав товариства внаслідок укладення цього договору та настання негативних наслідків. На підставі вказаного відмова відповідача у поверненні у повному об'ємі ОСОБА_4 належних йому коштів, які позивач згідно з умовами договору вніс у касу товариства, є безпідставною.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Отже, оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому їх слід залишити без змін, а касаційну скаргу - відхилити.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Груп ІФ» відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
А.О. Леванчук М.А. Макарчук Т.О. Писана