29 серпня 2013 року Справа № 9104/181704/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючої - судді Большакової О.О.,
суддів Макарика В.Я., Глушка І.В.,
з участю:
секретаря судових засідань Омеляновська Л.В.,
позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Перейми О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги Турійської районної державної адміністрації Волинської області, ОСОБА_2, на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2012 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Турійської районної державної адміністрації Волинської області про визнання незаконними і скасування розпорядження № 9 від 29 липня 2010 року про накладення дисциплінарного стягнення, розпорядження № 39-ос від 26 серпня 2010 року про звільнення з посади, поновлення на публічній службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
23 березня 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Турійської районної державної адміністрації (далі по тексту Турійська РДА) про визнання незаконними і скасування розпорядження №9 від 29 липня 2010 року про накладення дисциплінарного стягнення, розпорядження №39-ос від 26 серпня 2010 року про звільнення з посади, поновлення на публічній службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2012 року позов було задоволено. Визнано протиправними та скасувано розпорядження № 9 від 29 липня 2010 року «Про дисциплінарне стягнення», № 39-ос від 26 серпня 2010 року «Про звільнення з посади ОСОБА_2». Поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника відділу освіти Турійської районної державної адміністрації Волинської області з 26 серпня 2010 року. Стягнуто з Турійської районної державної адміністрації Волинської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 18900 гривень. Постанову в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника відділу освіти Турійської районної державної адміністрації Волинської області з 26 серпня 2010 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 1625 гривень 40 копійок звернуто до негайного виконання.
Не погодившись з таким судовим рішенням, його оскаржили позивач і відповідач.
В апеляційній скарзі Турійська РДА зазначила, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, при вирішенні справи суд порушив норми процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому просила скасувати оскаржену постанову та прийняту нову, якою відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності й звільнено з посади на законних підставах. Так, ОСОБА_2, працюючи начальником відділу освіти районної державної адміністрації, не виконала розпорядження голови районної ради від 30 червня 2010 року №36р, внаслідок чого питання про хід виконання Комплексної програми переходу закладів освіти на профільне навчання на період 2007 -2010 років не було розглянуто на спільному засіданні постійних комісій районної ради 22 липня 2010 року. ОСОБА_2 була відсутня на засіданні. Також 23 липня 2010 року позивач без поважних причин не з»явилася на засідання колегії райдержадміністрації. Було виявлено недоліки в роботі відділу, який очолювала ОСОБА_2, що підтверджено рішенням колегії РДА від 23 липня 2010 року №6/3 «Про підготовку закладів осіти до роботи в новому 2010-2011 навчальному році та роботи в зимових умовах», зокрема не забезпечено проведення робіт по демонтажу котлів, де заплановано їх заміну, що підтверджено поясненнями директорів цих шкіл. Мало місце використання позивачем службового телефону для міжміських розмов для особистих потреб. Враховуючи ці факти апелянт вважає що вина позивача у вчиненні проступку доведена й догану їй було оголошено підставно, а висновки суду першої інстанції про протиправність наказу є необгрунтованими. Щодо наказу про звільнення позивача з посади, то Турійська РДА наполягає на тому, що таке відбулося з дотриманням вимог, встановлених чинним законодавством, враховуючи невиконання у встановлений строк розпорядження голови та застосовані до неї заходи дисциплінарного стягнення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначила, що суд першої інстанції правильно вирішив спір по суті щодо поновлення її на роботі, однак безпідставно стягнув не всю суму заробітної плати за вимушений прогул, обмеживши її одним роком без законних підстав. Тому просила скасувати постанову суду в цій частині, винести нову та стягнути на її користь 42487 гривень.
У судовому засіданні сторони підтримали доводи, викладені у власних апеляційних скаргах, та заперечували щодо задоволення інших апеляційних скарг.
Представник Турійської районної державної адміністрації також пояснила, що факти порушення позивачем посадових обов»язків, трудової дисципліни зафіксовані належним чином та підтверджуються належними доказами, які суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги, що призвело до неправильного вирішення спави.
ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначила, що суд першої інстанції правильно вирішив спір, у відповідності до ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 серпня 2012 року за наслідками розгляду цієї справи. Однак, стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу в меншій сумі, ніж це передбачено законом, в той час як з її боку не було фактів неявки в судові засідання.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення ОСОБА_2, представника Турійської РДА, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 працювала на посаді начальника відділу освіти Турійської РДА.
Розпорядженням голови Турійської РДА від 29.07.2010 року № 9 відповідно до статтей 147, 149 КЗпП України, статті 14 Закону України «Про державну службу» оголошено догану начальнику відділу освіти ОСОБА_2 за порушення фінансової та трудової дисципліни, нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів на міжміські розмови у відділі освіти райдержадміністрації.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про його незаконність, виходячи з наступного.
Як вбачається з тексту оскарженого розпорядження, підставою його прийняття були: рішення колегії районної державної адміністрації від 23.07.2010 року № 6/3, акт від 29.07.2010 року, доповідна записка заступника голови райдержадміністрації ОСОБА_4.
Згідно рішення колегії Турійської РДА від 23.07.2010 року № 6/3 були виявлені недоліки в підготовці закладів освіти до нового навчального року та до роботи в зимових умовах. Зокрема, не забезпечено проведення робіт по демонтажу котлів у тих школах, де буде проводитись заміна котлів, не виконується доручення голови райдержадміністрації щодо проведення ремонтів внутрішніх туалетів загальноосвітніх шкіл I-III ступенів району (крім школи в с. Кульчин). Викликає занепокоєння питання раціонального та ефективного використання бюджетних коштів, зокрема, на придбання твердого палива, продуктів харчування, використання службового телефону для особистих потреб. Так, у відділі освіти протягом місяця в середньому використовується на міжміські розмови 1 200 гривень, в тому числі на розмови з ближнім та дальнім зарубіжжям, населеними пунктами за межами області, дуже багато розмов на номери мобільних телефонів різних операторів. Роботу відділу освіти по підготовці закладів освіти до роботи в новому навчальному році та до роботи в зимових умовах визнано незадовільною. Рекомендовано голові райдержадміністрації накласти на начальника відділу освіти ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у виді догани за порушення трудової дисципліни.
Відповідно до розпорядження Турійської РДА від 29.07.2010 року № 229, виданого на підставі зазначеного рішення зобов'язано відділ освіти до 20.08.2010 року: завершити підготовку закладів освіти до нового навчального року; оформити акти готовності навчальних закладів; забезпечити функціонування внутрішніх туалетів у всіх загальноосвітніх школах I-III ступенів району (крім шкіл в смт. Луків, с. Кульчин); до 01.10.2010 року: забезпечити монтаж котлів та роботу котелень загальноосвітніх шкіл I-III ступенів в селах Туропин, Бобли, Новий Двір, загальноосвітніх шкіл I-II ступенів в селах Осьмиговичі і Тагачин; забезпечити проведення закупівлі вугілля, торфобрикету, безкоштовну заготівлю відходів деревини (щепи); до 10 жовтня: завершити комплекс робіт по підготовці котелень закладів та установ освіти до опалювального сезону. Контроль за виконанням даного рішення колегії покладався на заступника голови райдержадміністрації і начальника відділу освіти ОСОБА_2.
Посадові обов'язки позивача визначені посадовою інструкцією начальника відділу освіти, затверджених головою райдержадміністрації 16.08.2007 року.
До посадових обов»язків ОСОБА_2 належало здійснення керівництва та контролю за підготовкою навчальних закладів до нового навчального року (т.1а.с.9-10).
Із протоколу № 18 наради в райдержадміністрації від 01.06.2010 року вбачається, що головою райдержадміністрації було дане доручення заступнику начальника відділу освіти до 20.08.2010 року забезпечити функціонування внутрішніх туалетів у всіх загальноосвітніх школах району.
03.08.2010 року ОСОБА_2 надіслана відповідь відповідачеві про можливість виконання робіт по функціонуванню внутрішніх туалетів при умові додаткового фінансування.
На засідання колегії позивачем була подана доповідна записка «Про підготовку закладів освіти до роботи в новому 2010-2011 навчальному році та до роботи в зимових умовах», в якій зазначалося, що в школах сіл Тагачин, Осьмиговичі, Новий Двір, Туропин, Бобли проведені роботи по демонтажу старих котлів та проводяться роботи по підготовці приміщень котелень для встановлення нових. Проведено ряд робіт по відновленню внутрішніх туалетів в загальноосвітніх школах I-III ступенів сіл Кульчин, Перевали, Бобли, Дуліби, школі I-II ступенів села Новосілки. В доповідній записці не зазначалося про неможливість виконання робіт по функціонуванню внутрішніх туалетів. Вказано, що завдяки наданню допомоги у проведенні ремонтних робіт групою централізованого господарського обслуговування відділу освіти є можливість виконати роботи при мінімальних затратах.
Таким чином роботи по підготовці закладів освіти до нового навчального року та до зими виконувались згідно плану заходів відділу освіти у відповідності до кошторисних призначень. Щодо посилань відповідача про незабезпечення демонтажу котлів в школах, то це не входить до обов»язків відділу освіти та його керівника.
Крім того, згідно інформації начальника групи центрального газового опалення ОСОБА_5 від 20 липня 2010 року було проведено демонтаж котлів у школах в с. Тагачин, с.Новий Двір, Туротин, Бобли, Осьмиговичі (т.1 а.с.142).
Слід зазначити, що наказом заступника начальника відділу освіти Турійської РДА від 15 травня 2010 року № 112-ОД на виконання наказу обласного управління освіти і науки №249 від 12 травня 2010 року «Про підготовку матеріально-технічної бази навчально-виховних закладів та установ осіти і науки до роботи в новому 2010 та 2011 році та осінньо-зимовий період» було покладено персональну відповідальність за стан підготовки закладів та установ освіти на керівників закладів освіти. При цьому встановлення котлів у школах згідно графіку необхідно було забезпечити до 15 жовтня 2010 року (т.1 а.с.233-240).
Враховуючи викладене, відповідач не довів порушення позивачем своїх посадових обов»язків при здійсненні контролю за підготовкою навчальних закладів до нового навчального року.
Доводи апелянта про подання ОСОБА_2 керівнику неправдивої інформації щодо демонтажу котлів у липні 2010 року колегія суддів відхиляє, оскільки згідно доповідної записки № 110/01-10 від 15 липня 2010 року позивач повідомила голову колегії РДА про проведення робіт щодо демонтажу котлів в школах (т.1 а.с.18-20) і ця інформація підтверджена поясненнями інженера відділу освіти Турійської РДА ОСОБА_6 (т.4 а.с.76). У письмових поясненнях директорів шкіл, на які посилається апелянт, зазначено про здійснення робіт по порізці котлів також у липні 2010 року (т.4 а.с.77, 78) .
Висновки про відсутність порушень ОСОБА_2 посадових обов»язків при здійсненні закупівель продуктів за державні кошти є вірними, оскільки такі рішення нею одноособово не приймалися, а товари закуповувались на підставі рішень тендерного комітету відповідно до Положення та головні функції тендерного комітету щодо організації та проведення процедур закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти.
Щодо порушення позивачкою правил користування зв»язком, суд першої інстанції правильно відхилив їх, оскільки позивачем 11 червня 2010 року було винесено наказ №75 ос щодо здійснення контролю за використанням бюджетних коштів на користування службовим телефоном працівників відділу освіти, яким визначено головного бухгалтера відділу відповідальною за здійснення контролю. Працівниками відділу були внесені кошти в касу для покриття витрат на особисті розмови, що підтверджено доповідною запискою головного бухгалтера та прибутково-касовими одерами (т.1 а.с. 160, 172-174).
Також є безпідставними доводи апелянта про порушення ОСОБА_2 трудової дисципліни через відсутність на спільному засіданні постійних комісій районної ради 22 липня 2010 року та засіданні колегії райдержадміністрації, оскільки в матеріалах справи відсутні докази її повідомлення про час та місце проведення цих заходів та необхідність участі позивача.
Щодо посилань апелянта на порушення ОСОБА_2 трудової дисципліни через відсутність на робочому місці 21 - 23 липня 2010 року, то такі не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджені належними доказами (актами, тощо).
Суд першої інстанції правильно вказав про протиправність оскаржуваного розпорядження щодо оголошення позивачу догани, оскільки в ньому не зазначено жодного пункту посадової інструкції, які були порушені ОСОБА_2, відсутнє посилання на конкретні порушення трудової дисципліни чи неналежне виконання посадових обов'язків , а також періоди, коли це мало місце.
Колегія суддів апеляційного суду також вважає безпідставними доводи апелянта Турійської РДА про законність розпорядження голови Турійської РДА №39-ос від 26.08.2010 року «Про звільнення з посади ОСОБА_2» на підставі пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України договір може бути розірваний власником підприємства (установи, організації) або уповноваженим ним органом у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до цього працівника застосовувались заходи дисциплінарного стягнення або громадського стягнення у встановленому для цього порядку.
З огляду на це, при звільненні працівника на підставі пункту 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України організація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання вказаних обов'язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які і коли проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнень.
Крім того, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Підставою для винесення розпорядження про звільнення позивача з роботи стало невиконання начальником відділу освіти Турійської РДА розпорядження Турійської РДА Волинської області від 29.07.2010 року № 229 «Про підготовку закладів освіти до роботи в новому 2010-2011 навчальному році та до роботи в зимових умовах» та не оформлення актів готовності у строк до 20.08. 2010 року.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, перевірка готовності навчальних закладів до нового навчального року здійснювалася комісією у складі 6 чоловік, яку очолювала заступник голови РДА ОСОБА_4.
У матеріалах справи містяться копії актів прийому готовності навчальних закладів до нового 2010-2011 навчального року, які підписані комісійно, із заначенням дат складання з 17, 18, 19, 20 серпня 2010 року (т.3 а.с.1-76) .
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність законних підстав для звільнення позивача з посади.
Тому апеляційна скарга Турійської РДА є безпідставною й задоволенню не підлягає.
Разом з тим, суд припустився помилки при вирішенні питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 (далі - Порядок).
З урахуванням цих норм, зокрема абз. 3 п. 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.
Ураховуючи, що звільнення ОСОБА_2 відбулося 26 серпня 2010 року, середня заробітна плата за день згідно довідки Турійської РДА від 8 квітня 2011 року №10 (т.1 а.с.181) становить 92,87 грн..
Період вимушеного прогулу ОСОБА_2 становить 561 день (з 27 серпня 2010 року по 16 листопада 2010 року).
Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП оплата середнього заробітку за весь час понад один рік провадиться за вимушений прогул і за умови, що заява про поновлення на роботі розглядалась більше одного року і в цьому не було вини працівника. При частковій вині працівника оплата вимушеного прогулу за період понад один рік може бути відповідно зменшена. Висновок суду про наявність вини працівника (не з'являвся на виклик суду, вчиняв інші дії по зволіканню розгляду справи) або її відсутність, про межі зменшення розміру виплати має бути мотивованим.
У постанові Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2012 року висновок суду про стягнення на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах одного року не мотивовано. При цьому з матеріалів справи вбачається, що спір про поновлення її на посаді розглядався судом більше одного року не з вини позивача, оскільки вона з»являлась в судові засідання за викликом суду.
Середній заробіток за період з дня звільнення позивача по день поновлення її судом становить 52100, 07 грн. (92,87 грн. х 561день).
Разом з тим, оскільки позивач після звільнення з посади у 2010-2012 роках працювала та отримувала дохід в інших установах, до суми заробітної плати за час вимушеного прогулу слід зарахувати заробіток за місцем нової роботи, який вона мала в цей час.
Згідно наданих позивачем довідок про доходи цей заробіток становив 10791,18 грн.
Таким чином, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу , що підлягала стягненню на користь позивача, складає 41308,89 грн. (52100,07 грн. - 10791,18 грн.).
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив спір по суті, але неправильно застосував норми матеріального права при визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Тому апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити частково й відповідно до п.1 ч.1 ст.200 КАС України змінити постанову суду в частині визначення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 201, 205, 207 КАС України,
Апеляційну скаргу Турійської районної державної адміністрації відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2012 року змінити та викласти п»ятий абзац резолютивної частини постанови в наступній редакції.
Стягнути з Турійської районної державної адміністрації Волинської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 41308 (сорок одну тисячу триста вісім) гривень 89 (вісімдесят дев»ять) копійок.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді В.Я. Макарик
І.В. Глушко
Повний текст підписано 4 вересня 2013 року.