ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
28 серпня 2013 року 13:50 № 826/8762/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі
головуючого судді Шулежка В.П.,
при секретарі судового засідання Пасічнюк С.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрбудресурси» до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось публічне акціонерне товариство «Укрбудресурси (далі-позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «У» від 18.01.2013 р. № 0000742260.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм податкового законодавства України, прийняте протиправне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу неправомірно визначено до сплати суму грошового зобов'язання за порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (пеня за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД), що призвело до порушення його прав та законних інтересів.
Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, винесеним на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
У судове засідання, призначене на 16.08.2013 р. представник відповідача не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити.
Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справу у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.
На підставі наказу від 03.12.2012 р. № 1825/2260 та направлення від 03.12.2012 р. № 7141/22-02, згідно пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України, відповідачем проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог діючого валютного законодавства України при здійсненні експортних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності за Контрактом від 17.01.2011 р. № 17/01/11 за період з 17.01.2011 р. по 01.12.2012 р.
Перевірка проводилась на підставі листа-повідомлення ПуАТ КБ «Акордбанк» від 04.01.2012 р. № 04-2-26/03 щодо порушення позивачем термінів розрахунків у сфері ЗЕД за договором (контрактом) від 17.01.2011 р. № 17/01/11.
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 21.12.2012 р. №2231/2260/04648809, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем вимог валютного законодавства, а саме: ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що призвело до ненаходження коштів в іноземній валюті на загальну суму 106 250,00 дол. США.
Не погоджуючись з такими висновками акту перевірки, позивачем, у порядку п.86.7. ст.86 Податкового кодексу України, подавалися відповідачу заперечення до акту перевірки, за результатами розгляду яких, висновки акту перевірки - залишені без змін, a заперечення - без задоволення.
У зв'язку з виявленими порушеннями, зафіксованими в акті перевірки від 21.12.2012р. №2231/2260/04648809, відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «У» від 18.01.2013 р. № 0000742260, яким позивачу неправомірно визначено до сплати суму грошового зобов'язання (пеня за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД) в розмірі 122 236,00 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення, за правилами ст.56 Податкового кодексу України, оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку до ДПС у м. Києві та ДПС України, за результатами якого, оскаржуване рішення - залишене без змін, а скарги - без задоволення, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Як вбачається з акту перевірки позивача від 21.12.2012 р. №2231/2260/04648809, в перевіряємому періоді, позивач здійснював експортні операції по контракту від 17.01.2011 р. № 17/01/11, за яким позивач як продавець продав, а контрагент-нерезидент - ТОВ «GOLD CHICKEN HOUSE» (Республіка Узбекистан) як покупець купив товар - кукурудзу для кормових потреб на загальну суму 425 000,00 дол. США.
Згідно наданої до перевірки вантажно-митної декларації від 25.06.2011 р. №010001 позивачем експортовано на користь нерезидента товар (кукурудзу фуражну) на загальну суму 106 250,00дол. США (фактурна вартість товару в перерахунку по курсу НБУ склала 847 131,25 грн.). Граничний термін надходження товару по імпорту - 22.12.2011 р.
В той же час, у періоді, що перевірявся, документи підтверджуючі надходження коштів від експорт товару по Контракту від 17.01.2011 р. №17/01/11 до перевірки позивачем не надавалися.
Таким чином, відповідачем надано оцінку викладеному та зроблено висновок, що позивачем при здійсненні розрахунків за контрактом від 17.01.2011 р. № 17/01/11 допущено порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у зв'язку з чим позивачу нарахована пеня в загальній сумі 122 236,00 грн.
В результаті проведення вищезазначених розрахунків за контрактом утворилась дебіторська заборгованість в розмірі 106 250,00 дол. США, з метою погашення якої, позивач подав 08.02.2012 р. до Господарського суду м. Києва позов від 06.02.2012 р. про стягнення з нерезидента заборгованості в розмірі 106 250,00 дол. США.
Отже, відповідач дійшов висновку про те, що з урахуванням вимог ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД передбачено за період з 23.12.2011 р. по 08.02.2012 р.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2012 р. у справі № 5011-45/1510-2012 за позовом публічного акціонерного товариства «Укрбудресурси» до товариства з обмеженою відповідальністю «GOLD CHICKEN HOUSE» про стягнення 106 250,00 дол. США позов задоволено повністю та стягнуто з нерезидента відповідну заборгованість.
При цьому, позивач стверджує, що вперше ним подавалась позовна заява 23.01.2012р., але повернута йому Господарським судом міста Києва, тому вважає, що нарахування пені повинно було бути припинене саме з 23.01.2013 р., тобто з дати першого звернення позивача до господарського суду.
Враховуючи зазначене, позивач вважає протиправним нарахування відповідачем відносно нього пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Спірні правовідносини, зокрема, регулюються Податковим кодексом України (далі-Кодекс) та Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі-Закон).
Так, Кодекс, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.265. пункту 14.1. статті 14 Кодексу визначено, що штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно пп.14.1.162. п.14.1. ст.14 Кодексу пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Відповідно до п.129.1. ст.129 Кодексу, пеня нараховується:
пп.129.1.1. після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
129.1.2. у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
129.1.3. у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.
Пунктом 129.3. ст.129 Кодексу встановлено, що нарахування пені закінчується:
у день зарахування коптів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;
у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;
у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);
при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).
Відповідно до ст.1 Закону, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Згідно ч.1 ст.4 Закону, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
З матеріалів справи вбачається, що позивач не заперечує та належними доказами не спростовує допущення порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Частиною 2 та 3 статті 4 Закону визначено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.
У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом (ч.4 ст.4 Закону).
Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею (ч.4 ст.4 Закону).
Як вбачається з матеріалів справи, позов позивача про стягнення з нерезидента заборгованості за контрактом, прийнятий Господарським судом міста Києва до розгляду 09.02.2012 р. шляхом постановлення ухвали про порушення провадження по справі № 5011-45/1510-2012 за позовом публічного акціонерного товариства «Укрбудресурси» до товариства з обмеженою відповідальністю «GOLD CHICKEN HOUSE» про стягнення 106 250,00 дол. США позов задоволено повністю та стягнуто з нерезидента відповідну заборгованість.
Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача, що нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД передбачено за період з 23.12.2011 р. по 08.02.2012 р.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що вперше ним подавалась позовна заява 23.01.2012р., але повернута йому Господарським судом міста Києва, що вимагає припинення нарахування відповідачем пені саме з 23.01.2013 р., оскільки, як передбачено вищезазначеними законодавчими нормами, пеня не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом, тобто фактично з дати порушення провадження по справі.
Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми «У» від 18.01.2013 р. №0000742260.
Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи свідчить про те, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Укрбудресурси» відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.П. Шулежко