"05" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/8658/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),
Мойсюка М.І.,
Олексієнка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області в особі ВДАІ з обслуговування адміністративної території Котовського району та АТІУДАІ ГУМВС України в Одеській області, Державного казначейства України про визнання дій неправомірними, стягнення моральної шкоди, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області на постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 27 березня 2008 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2010 року, -
У січні 2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області в особі ВДАІ з обслуговування адміністративної території Котовського району та АТІУДАІ ГУМВС України в Одеській області, Державного казначейства України, в якому просили зобов'язати відповідача повернути ОСОБА_3 транспортний засіб мотоцикл НОМЕР_1, 1988 року випуску, зі спецмайданчика ДАІ та стягнути на користь позивачів 5000 грн. відшкодування моральної шкоди.
Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 27 березня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2010 року було скасовано постанову суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди та прийнято в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області звернулось з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти в справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до вимог статті 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з ч. 3 ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з доводами якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов до висновку, що своїми протиправними діями по утриманню транспортного засобу позивачів на спецмайданчику та неповерненню його безоплатно позивачам, відповідач грубо порушив їхні права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24 серпня 2006 року, о 15:00, на перехресті вул. Черняхівського та Калініна в м. Котовську Одеської області сталося ДТП, внаслідок чого ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_6 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження. За даним фактом 01 вересня 2006 року було порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ч. І ст. 286 КК України, а потерпілим у справі визнано ОСОБА_4 Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу мотоцикл КМЗ «Дніпро-11» належить ОСОБА_3.
Мотоцикл «Дніпро-11», на якому ОСОБА_4 потрапив у ДТП, було забрано на штрафний майданчик як речовий доказ у справі.
На неодноразові звернення ОСОБА_4 до правоохоронних органів посадові особи Котовського МВ УМВС України транспортний засіб позивачам і по теперішній час не повернуто.
Пунктом 46 частини 4 «Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року N 341, передбачено, що Державтоінспекція відповідно до покладених на неї завдань створює, утримує та ліквідує спеціальні майданчики чи стоянки для тимчасового зберігання транспортних засобів, затриманих підрозділами Державтоінспекції відповідно до законодавства; приймає працівників для роботи на спеціальних майданчиках чи стоянках та для надання інших платних послуг.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року N 556, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, було затверджено перелік платних послуг, що надаються підрозділами Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ та зобов'язано Міністерство внутрішніх справ разом з Міністерством фінансів та Міністерством економіки за погодженням з Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва і Антимонопольним комітетом визначити у місячний термін розміри плати за послуги, що надаються підрозділами Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ, та порядок її справляння.
Відповідно до пункту 35 до вказаного Переліку було включено таку послугу, як зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках Державтоінспекції.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 р. N 556 наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 16 липня 2001 року N 549/333/147 було затверджено «Порядок справляння плати за надання платних послуг підрозділами Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ» (чинний на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 2 цього Порядку, підрозділи Державної автомобільної інспекції у межах своєї компетенції та можливостей можуть надавати послуги згідно із затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року N 556 Переліком платних послуг, що надаються підрозділами Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ. Фізичним особам зазначені послуги надаються за письмовою заявою. У разі відсутності заяви плата за послуги не стягується і послуги не надаються.
Враховуючи викладене, а також те, що заяв про прийняття транспортного засобу на відповідальне зберігання позивачі не подавали, а тому позивачі не повинні відшкодовувати витрати, які за своєю суттю є витратами на проведення розслідування за кримінальною справою.
В частині відшкодування моральної шкоди, причиненої позивачам, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що посилання суду першої інстанції на положення Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» є безпідставним, оскільки не охоплюється поняттям моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню на підставі ст.1 зазначеного Закону.
Згідно до вимог частини З статті 2 КАС України, У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 71 КАС України, обов'язок доведення обґрунтованості прийнятого рішення покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що постанова суду першої інстанції частково скасована апеляційним судом, а в скасованій частині ухвалено нове законне рішення, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції у нескасованій частині та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки вони прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтею 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 27 березня 2008 року у нескасованій частині та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: