Ухвала від 05.09.2013 по справі К/9991/14367/11-С

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/14367/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),

Мойсюка М.І.,

Олексієнка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Інспектора третього взводу ДПС ОДДЗ м. Житомира Павленка Сергія Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 16 червня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Інспектора третього взводу ДПС ОДДЗ м. Житомира Павленка Сергія Володимировича, у якому просив скасувати постанову серії АМ № 150888 від 16 квітня 2010 року у справі про адміністративне правопорушення.

Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 16 червня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року, відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а в справі ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 квітня 2010 року Інспектором третього взводу ДПС ОДДЗ м. Житомира Павленком С.В. було винесено постанову серії АМ № 150888 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3

Відповідно до оскаржуваної постанови, позивач, 16 квітня 2010 року керуючи автомобілем БМВ, д/н НОМЕР_1 на 196 км автодороги Київ-Чоп, перевищив встановлену швидкість руху на 26 км /год, і тим самим порушив п.п «б» п. 12.9 ПДР України.

Зазначеною постановою ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 260 грн.

Дане правопорушення було зафіксовано за допомогою приладу «Візир», серійний номер 0812435, свідоцтво про повірку № 22-2/1020963, чинне до 15 березня 2011 року (а. с. 12).

Частиною 1 статті 122 КУпАП встановлена відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину у вигляді накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники транспортних засобів. За наявності обставин, які свідчать про вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про ці обставини орган, що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до пункту 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 листопада 2006 року № 1111, (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до роботи зі спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Перевірка знань правил, експлуатації спеціальних технічних засобів здійснюється щокварталу.

Згідно пункту 3 частини 2 статті 222 КУпАП від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право, зокрема, за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, четвертою і п'ятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою і другою статті 122, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126, частинами першою і другою статті 127, частинами третьою, восьмою і дев'ятою статті 133-1 цього Кодексу, - працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.

Проте, зазначені обставини судами попередніх інстанцій не досліджувались. Так, судами не витребувано відповідне розпорядження відповідача про допущення до роботи з прибором "Візир" Інспектора третього взводу ДПС ОДДЗ м. Житомира Павленка С.В.

Згідно пункту 13.4 Інструкції на кожний засіб вимірювання заводиться журнал обліку роботи технічних засобів вимірювання, що заповнюється працівником ДПС ДАІ, що застосовував прилад при нагляді за дорожнім рухом.

Суди попередніх інстанцій не дослідили копію такого журналу обліку роботи технічних засобів вимірювань та не з'ясували законність перебування Інспектора третього взводу ДПС ОДДЗ м. Житомира Павленка С.В. на певній ділянці дороги, що суттєво впливає на вирішення справи по суті.

Крім того, відповідач не надав суду доказів того, що на момент скоєння правопорушення, яке інкримінується позивачу, спеціальний технічний засіб "Візир" № 0812435 працював не у автоматичному режимі, а доданий до постанови фотознімок взагалі не містить прізвища відповідальної особи, яка отримала цю інформацію. Також, з доданого до матеріалів справи фотознімку неможливо достовірно встановити, що саме позивач керував автомобілем, чи це була інша особа; де саме скоєне правопорушення та які дорожні знаки встановлені в цьому місці.

Відповідно до частини 2 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

З врахуванням того, що у справі необхідно досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені у судових рішеннях, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, вірно застосувати норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтею 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 16 червня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Попередній документ
33432134
Наступний документ
33432136
Інформація про рішення:
№ рішення: 33432135
№ справи: К/9991/14367/11-С
Дата рішення: 05.09.2013
Дата публікації: 13.09.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів