"12" вересня 2013 р. м. Київ К/800/4109/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Пасічник С.С.
Головчук С.В.
Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16 січня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Джанкой про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій і державної адресної допомоги,
В грудні 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим звернулось до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Джанкой про стягнення з останнього на користь позивача 24545,59грн., з яких: 3903,14грн. - витрати на виплату пенсій, 44,90грн. - витрати на доставку пенсій, 20371,06грн. - державна адресна допомога та 226,49грн. - витрати на доставку державної адресної допомоги.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2012р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2012р., позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача невідшкодовані витрати на виплату основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 за липень-вересень 2011р. в сумі 3903,14грн. та поштовий збір в сумі 44,90грн.; в решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення з відповідача державної адресної допомоги та витрат на її доставку, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій в цій частині скасувати та прийняти нове рішення.
Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами підписано акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за липень-вересень 2011 року.
Згідно з таблицями розбіжностей до вказаних актів відповідачем не прийнято до заліку суми понесених позивачем витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності, яка настала внаслідок трудового каліцтва за липень-вересень 2011 року в загальній сумі 24545,59грн., з яких: 3903,14грн. - витрати на виплату пенсій, 44,90грн. - витрати на доставку пенсій, 20371,06грн. - державна адресна допомога та 226,49грн. - витрати на доставку державної адресної допомоги.
При розв'язанні спору в частині позовних вимог Управління ПФ про стягнення з Відділення Фонду витрат на виплату і доставку державної адресної допомоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що така допомога не входить до визначеного статтею 21 Закону №1105-ХІV переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються Фондом, тому відсутні підстави для покладення на Відділення Фонду обов'язку щодо відшкодування витрат, понесених Управлінням ПФ у зв'язку з виплатою адресної допомоги та підвищення до пенсії.
Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачено статтею 21 Закону № 1105-ХІV.
Відповідно до цієї норми Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.
Аналіз положень постанови Кабінету Міністрів України №265 від 26 березня 2008р. "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (далі - Постанова КМ №265), якою передбачено надання щомісячної державної адресної допомоги, дає підстави вважати, що така допомога як окремий вид соціальної допомоги, а також підвищення не входять до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 4 Постанови КМ №265 встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги та підвищення здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Вирішуючи питання чи здійснюються ці виплати за рахунок коштів Фонду, необхідно враховувати те, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів, які відповідно до статті 46 Закону №1105-ХІV не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.
Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд та його органи не можуть нести витрати на виплату державної адресної допомоги.
Отже, висновок судів про безпідставність вимог Управління ПФ щодо відшкодування за рахунок Відділення Фонду витрат, пов'язаних із виплатою та доставкою державної адресної допомоги, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та відповідає правовій позиції Верховного Суду України у справах цієї категорії, висловленій зокрема в постановах від 6 червня 2011 року №21-57а11, від 20 червня 2011 року №21-59а11 та №21-118а11, від 3 квітня 2012 року №21-343а11.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи ж касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, а тому підстав для скасування ухвалених судами попередніх інстанцій судових рішень колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.210,220,222,223,224,230,231 КАС України, колегія суддів
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16 січня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Пасічник С.С.
Головчук С.В.
Черпак Ю.К.