2/604/265/13
09 вересня 2013 року сел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого - судді Сидорак Г.Б.
за участю секретаря судового засідання - Теренди А.С.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про розірвання шлюбу, в якій зазначає, що вона перебуває з ним у зареєстрованому шлюбі з 25 лютого 2005 року. Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_3. На протязі останніх років сімейне життя між ними з відповідачем поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення сімейних відносин. Вважає, що сенсу підтримувати сімейні відносини не має, а тому просить розірвати шлюб, прізвище після розірвання шлюбу змінити на дошлюбне не бажає, сина залишити на її вихованні.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала повністю, дала пояснення аналогічні висловленим у позовній заяві, проти надання терміну для примирення категоричено заперечила.
Відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим про дату і час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі, встановив такі факти.
Зі свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1, виданого 25 лютого 2005 року Іванівською сільською радою Підволочиського району, вбачається, що 25 лютого 2005 року одружились ОСОБА_2 та ОСОБА_1, після одруження дружині присвоєно прізвище - «ОСОБА_1».
Від шлюбу сторони мають одного спільного неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданим 24 березня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Підволочиського районного управління юстиції Тернопільської області.
Згідно із ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб має ґрунтуватись на вільній згоді жінки та чоловіка. При цьому, відповідно до ч.ч. 3 та 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування подружжя до припинення шлюбних стосунків чи їх збереження є неприпустимим і є порушенням права на свободу та особисту недоторканість.
Судом встановлено, що відносини між сторонами не склалися, сімейні відносини між ними відсутні. Позивач, як і відповідач, не мають бажання зберегти сім'ю та подальше перебувати у шлюбі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з огляду на вказані обставини подальше застосування будь-яких заходів щодо примирення подружжя є недоцільним та неефективним і суперечить інтересам сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України суд може розірвати шлюб за позовом одного із подружжя.
Отже, встановивши об'єктивні підстави для розірвання шлюбу, передбачені ст. 112 СК України, а саме те, що примирення між подружжям неможливе через втрату почуття взаємної любові, фактичне припинення спільних зобов'язань щодо піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, дружби, взаємодопомоги, утвердження в сім'ї взаємоповаги, втрату почуття відповідальності, як того вимагає ст. 55 СК України, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що має важливе значення, бажання зберегти сім'ю відсутнє, що є підставою для розірвання між ними шлюбу, оскільки перешкод, передбачених ч. 2 ст. 110 СК України, для цього не встановлено.
Керуючись ст.ст. 5, 6, 10, 107, 130, 169, 208, 212-215, 224 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 113, 160 Сімейного кодексу України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований Іванівськю сільською радою Підволочиського району Тернопільської області 25 лютого 2005 року, актовий запис №2.
Неповнолітнього сина сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, після розірвання шлюбу залишити на виховання матері - ОСОБА_1.
Після розірвання шлюбу громадянці ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище - «ОСОБА_1».
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя