05 вересня 2013 р. Справа № 9104/25883/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого-судді: Сапіги В.П.,
суддів: Хобор Р.Б., Яворського І.О.,
з участю секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.12.2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» до Залізничної дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» звернулося в суд з адміністративним позовом до Залізничної дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення з тимчасової втрати працездатності від 01.11.2011 року № 27.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до п. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 року № 2947-ІІІ, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Також, відповідно до ст.1 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» від 15.11.2001 року № 2789-ІІІ члени сім'ї це особи, які перебувають у шлюбі, проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, їхні діти; особи, які перебувають під опікою чи піклуванням, є родичами прямої або непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання. Тобто, спільність проживання та ведення спільного побуту ОСОБА_2, ОСОБА_3 підтверджується довідками про склад сім'ї, а взаємність прав та обов'язків передбачена ст.ст. 268, 270 СК України, згідно з якими, мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, неповнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, якщо мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.12.2013 року в позові відмовлено з тих підстав, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не є батьками, опікунами чи піклувальниками для ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а є для них вітчимами, в свою чергу, останні є для них не дітьми, а пасинками.
Не погодившись з прийнятою постановою позивач - ТОВ «Епіцентр К» оскаржив її в апеляційному порядку та вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та присить скасувати постанову та задовольнити позовні вимоги.
При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням позовних вимог, зокрема зазначає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є членами сім»ї застрахованих осіб, що працюють в товаристві.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Залізничною районною виконавчою дирекцією Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на підставі направлення № 62 від 27.09.2011 року в період з 28.09.2011 року по 17.10.2011 року проведено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» з питань правильності нарахування, сплати, обліку та використання коштів Фонду соціального страхування.
За результатами перевірки 17.10.2011 року складено акт № 647 про встановлення порушення товариством вимог п.3.3 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затв. постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 12 від 25.02.2009р., які виразились у неправомірній видачі путівки на санаторно-курортне лікування та оздоровлення.
01.11.2011 року відповідачем прийнято рішення № 27 від 01.11.2011 року про застосування та нарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно з яким у товариства не прийнято до зарахування витрат на суму 4716,46 грн. (з них 3893,04 грн. вартість путівок за мінусом часткової плати за путівки), пеня 10,10 грн. на підставі ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» на загальну суму фінансових (штрафних) санкцій в розмірі 7089,03 грн.
Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг з санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року № 2240.
Статтею 47 вказаного Закону передбачено, що для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.
Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 12 від 25.02.2009р. затверджений Порядок отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Наведеним Порядком визначено підстави, порядок і умови надання страхувальниками та отримання застрахованими особами путівок на санаторно-курортне лікування за кошти Фонду.
Пунктом 3.3 «Порядку фінансування оздоровлення дітей застрахованих осіб у дитячих закладах оздоровлення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.02.2009 року № 17 передбачено виключний перелік осіб, які можуть подати заяву щодо оздоровлення дитини за рахунок коштів Фонду, а саме: батько, мати, усиновлювач, опікун або піклувальник.
В липні 2010 року в дитячий оздоровчий табір «Дружба» с. Свірж, Перемишлянського району видано працівнику гіпермаркету «Епіцентр К» ОСОБА_5 на оздоровлення дитини ОСОБА_2, а також ОСОБА_4 на оздоровлення дитини ОСОБА_3 усиновлювач, опікун або піклувальник.
Відповідно до свідоцтвом НОМЕР_1 від 14.09.1996 року батьком ОСОБА_3 є ОСОБА_6, а згідно з свідоцтвом НОМЕР_2 від 08.04.1998 року батьком ОСОБА_7 є ОСОБА_2.
Зважаючи на це суд першої інстанції вірно зазначив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не є батьками, опікунами чи піклувальниками для ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а є для них вітчимами, в свою чергу, останні є для них не дітьми, а пасинками.
При цьому підставно суд першої інстанції не погодився з твердженням позивача, щодо необхідності застосування до даних правовідносин п. 1.1 Порядку від 25.02.2009 року № 17 щодо віднесення дитини до члена сім»ї застрахованої особи, остання повинна одночасно проживати спільно із застрахованою особою, бути пов»язаною із нею побутом, мати взаємні права, оскільки згідно з п. 3.3 Порядку № 17 застрахованою особою, яка має право отримати путівку на оздоровлення дитини є лише: батько, мати, усиновлювач, опікун або піклувальник. Враховуючи допущені позивачем порушення вимог п.4.14. вказаного Порядку (порушення якого позивачем не спростовані) дана путівка не може прийматися до заліку.
Одночасно, згідно з п.6.2 цього Порядку сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушенням цього Порядку, у тому числі не використані, не приймається до заліку та відшкодовуються за рахунок страхувальника. Страхувальник (ТОВ «Епіцентр К») у разі порушення порядку використання страхових коштів (в тому числі, в разі порушення порядку використання коштів Фонду на санаторно-курортне лікування) відшкодовує Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачує штраф у розмірі 50 відсотків такої суми, що передбачено ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
Враховуючи вищенаведене, відповідно до п.6.2 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затв. постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 12 від 25.02.2009р., та ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» зазначена путівка правомірно відповідачем не прийнята до заліку.
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Із урахуванням вищенаведеного та обставин справи в їх сукупності, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є безпідставним, а тому не підлягає до задоволення.
Зважаючи на те, що суду правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» - залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.12.2011 року у справі № 2а-13037/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : В.П. Сапіга
Судді: І.О.Яворський
Р.Б.Хобор
Повний текст виготовлено 06.09.2013р.