24.03.2009 Справа№ 9/14-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: судді Науменка І.М. -доповідача
суддів: Білецької Л.М., Голяшкіна О.В.
при секретарі судового засідання: Прокопець Т.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Лінніченко Дмитро Олегович, довіреність №б/н від 30.01.09, представник.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства “Реарді», м.Дніпропетровськ, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2009р. у справі №9/14-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Богуславна», м.Київ
до приватного підприємства “Реарді», м.Дніпропетровськ
про стягнення 45 499,98 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2009р. (суддя Подобєд І.М.) у справі №9/14-09 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Богуславна», м.Київ , задоволено повністю.
З приватного підприємства “Реарді», м.Дніпропетровськ, на користь позивача стягнуто 44 524,62 грн. основного боргу, 975,36 грн. пені, 455,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Прийняття даного рішення суд першої інстанції обґрунтовує невиконанням боржником грошового зобов'язання за договором, а, відповідно, відхилення клопотання про відстрочку виконання рішення суду, ненаданням відповідачем належних доказів на підтвердження обставин, що ускладнювали б, або взагалі унеможливлювали його виконання.
Не погодившись з даним рішенням, скаржник звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить дане рішення змінити, розстрочивши виконання останнього на шість місяців шляхом поділу суми заборгованості рівними частинами.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як видно із матеріалів справи, 29.07.2008р. між сторонами був укладений договір поставки №1727, з урахуванням протоколу розбіжностей до нього від 29.07.2008р., за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач, в свою чергу, прийняти у власність та оплатити поставлений за договором товар (а.с.11-17).
Протягом періоду з 21.08.2008р. по 12.11.2008р. позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 46 749,36 грн., що підтверджено належним чином оформленими видатковими накладними та актом звірки розрахунків.(а.с.19, 23-61).
Отже, предметом даного спору є неналежне виконання грошових зобов'язань за договором поставки.
Згідно ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк, згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вимог і умов -у відповідності зі звичаями ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не передбачене договором або законом.
Відповідно до вимог п.3.1. договору поставки, відстрочка платежу з моменту отримання товару становить 45 календарних днів. Проте, всупереч умовам договору, оплата поставленого за вищезазначений період товару була здійснена покупцем (відповідач у справі) частково, лише на суму 2 224,74 грн. Даний факт підтверджений наданими позивачем платіжними дорученнями. Також, наявність простроченої заборгованості приватного підприємства “Реарді», м.Дніпропетровськ, перед позивачем, товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Богуславна», м.Київ, у сумі 44 524,62 грн., підтверджений підписаним обома сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 12.11.2008р.
У відзиві на позовну заяву відповідач існування господарських відносин з позивачем не заперечує, визнає наявність простроченої заборгованості перед останнім за договором поставки №1727 від 29.07.2008р. у сумі 44 524,62 грн. не спростовує, проте, враховуючи складну фінансову ситуацію на підприємстві відповідача, просить виконання рішення розстрочити. В якості доказів складного фінансового становища відповідачем надано суду Довідку №1 вих.№1/21.12 від 19.01.2009р., яка інформує про наявність у відповідача численних зобов'язань по кредитах у кількох банківських установах України.(а.с.83).
Дійсно, згідно роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. №02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 господарського процесуального кодексу України», підставою для відстрочки, розстрочки або зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Отже, враховуючи кількість та об'єм кредитних зобов'язань приватного підприємства “Реарді», м.Дніпропетровськ, перед банками, які обчислюються набагато значнішими сумами порівняно з існуючою заборгованістю перед позивачем, клопотання про розстрочку заборгованості по даному спору виглядає необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, про що, на думку судової колегії, вірно зазначено судом першої інстанції.
Колегія суддів також згодна з задоволенням судом першої інстанції позовних вимог щодо стягнення з відповідача 975,36 грн. пені на виконання п.7.1. договору та у відповідності до положень чинного законодавства України, як-то, ст.ст.216-217, 230-231 господарського кодексу України, а також покладення на відповідача, згідно ст.49 господарського-процесуального кодексу України, судових витрат у справі, як на сторону, з вини якої виник спір.
Отже, на думку судової колегії, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо визнання вимог позивача документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню, а заперечення відповідача - необґрунтованими.
Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів підстав для скасування рішення господарського суду від 03.02.2009р. - не знаходить.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2009р. у справі №9/14-09 -залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства “Реарді», м.Дніпропетровськ, -без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя І.М. Науменко
Суддя Л.М. Білецька
Суддя О.В. Голяшкін