26 березня 2009 р.
№ 11/173
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
Дерепи В.І.,
суддів
Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Торгівельний будинок "Аркада"
на
постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2008 року
у справі
№ 11/173
за позовом
приватного підприємства "Торгівельний будинок "Аркада"
до
товариства з обмеженою відповідальністю "Журавка"
про
стягнення 98 264,20 грн.
за участю представників сторін:
від позивача -Походенко А.В.
відповідача -Пахомов Ю.О., Дудук М.В.
У серпні 2008 року приватне підприємство "Торгівельний будинок "Аркада" звернулось до господарського суду Чернігівської області із позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Журавка" збитків у сумі 98 264,20 грн.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 23 жовтня 2008 року (суддя -Ю.Бобров) позов задоволено. Стягнено з відповідача 98 264,20 грн. збитків та судові витрати.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2008 року (головуючий -Н.Капацин, судді -С.Пашкіна, О.Коротун) рішення місцевого господарського суду скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у позові.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2008 року, залишивши в силі рішення господарського суду Чернігівської області від 23 жовтня 2008 року.
Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 655 ЦК України, За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, між товариством з обмеженою відповідальністю "Журавка" (продавець) і приватним підприємством "Торгівельний будинок Аркада" (покупець) укладено договір купівлі -продажу № 18/06 від 18.06.2008 р.
Відповідно до умов Договору Продавець зобов'язується продати зерно кукурудзи, а покупець придбати та сплатити на умовах Договору (п. 1.1 Договору).
Загальна кількість Товару -730 тон (+/-15%). Ціна товару, відповідно до п.2.2. Договору, складає 1200,00 грн. за тонну, в т.ч. ПДВ. Загальна сума Договору -876000,00 грн., в т.ч. ПДВ.
Умовою оплати є передоплата згідно рахунку -фактури, який виставляється на кожну партію. Стоки оплати -на протязі 1 банківського дня з моменту надання рахунку. Строки відвантаження до 20 липня 2008 року за місцем: Прилуцький район, смт. Линовиця, з.д.ст. Линовиця, код ст. 428508, залізнична гілка ЗАТ "Линовицький цукрокомбінат "Красний". Умови відвантаження , згідно умов Інкотермс (п.2.4 - 2.8 Договору).
Згідно п.п. 2.9, 2.10 Договору передача права власності на товар здійснюється після оплати, за умови обов'язкової присутності представника Покупця на завантаженні вагонів. Продавець зобов'язаний передати покупцю видаткову накладну, податкову накладну, сертифікат якості.
Передача Товару по якості проводиться після відвантаження в з/д транспорт (вагони). Якість відвантаженого товару підтверджується сертифікатом якості ДХІ (п.2.11 Договору).
Показники якості Товару передбачені пунктом 3 Договору, зокрема, відповідність вимогам ДСТУ 4525:2006.
Відпуск Товару в кількості 730 тон проводиться до 30.06.08 р., при цьому товар зі складу Продавця не вивозиться. Продавець повинен зберігати Товар до моменту надходження розпорядження Покупця на вивіз Товару зі складу Продавця, але не пізніше 20.07.08 р. (п. 2.13 Договору).
На виконання умов Договору на підставі рахунку -фактури № К-274/08 від 19.06.08р. позивачем було здійснено повну передоплату за товар у кількості 730 тон шляхом перерахування платіжним дорученням № 427 від 23.06.08 р. на рахунок відповідача грошових коштів в сумі 876 000,00 грн., в т.ч. ПДВ.
Відповідно до матеріалів справи, відповідач відпустив, а позивач прийняв кукурудзу в кількості 730 тон на суму 876000,00 грн. згідно накладної № 2227 від 30.06.08 р., копія якої знаходиться в матеріалах справи.
Листом № 164 від 17.07.08 р. позивач запропонував відповідачу повернути грошові кошти сплачені за товар, обґрунтовуючи свою вимогу тим, що за результатами дослідження відібраних проб зерна Чернігівською державною хлібною інспекцією видано посвідчення №№ 105, 106, 107, 108 від 16.07.08 р. про невідповідність кукурудзи яку відібрано на дослідження з вагонів №№ 95800447, 95351888, 95792784, 95755229 (а.с. 17-20), що знаходились на станції Линовиця, ДСТУ 4525:2006. У цих посвідченнях у графі "власник" вказано -приватне підприємство "Аркада".
Відповідно до частини 1 статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим порушенням збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками в розумінні частини 2 вказаної статті є витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, суду необхідно з'ясувати наявність в діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності), шкідливих наслідків у вигляді заподіяння позивачу збитків, причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими позивачу збитками, а також вини правопорушника. Це підтверджується також положеннями частини 1 статті 218 Господарського кодексу України, відповідно до якої підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком апеляційного господарського суду, що із вказаних посвідчень не вбачається, що Чернігівською державною хлібною інспекцією було здійснено відбір і дослідження саме тієї кукурудзи, що була продана відповідачем позивачу за договором купівлі -продажу № 18/06 від 18.06.2008 р.
Відтак, враховуючи те, що позивач доводить причинно-наслідковий зв'язок між поставкою йому відповідачем неякісного товару і невиконання ним договору комісії № 28/05 від 28.05.2008 р. (а.с. 31) лише посвідченнями інспекції, апеляційний господарський суд правомірно визнав позовні вимоги необґрунтованими і, скасувавши рішення місцевого господарського суду, у позові відмовив.
Крім того, касаційна інстанція відхиляє доводи скаржника про порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови з огляду на розгляд даної справи колегією суддів в одному складі, а прийняття рішення -в іншому, виходячи із наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 5 грудня 2008 року (головуючий -Н.Капацин, судді -О.Вербицька, С.Пашкіна) апеляційну скаргу відповідача прийнято до розгляду. Судове засідання призначено на 17 грудня 2008 року (а.с. 68).
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2008 року, для розгляду даної справи призначено колегію суддів у складі: Н.Капацин -головуючий, судді -С.Пашкіна, О.Поляк) (а.с. 78).
17 грудня 2008 року Київським апеляційним господарським судом (головуючий -Н.Капацин, судді -С.Пашкіна, О.Поляк) постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 24 грудня 2008 року (а.с. 92).
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2008 року, у зв'язку із закінченням повноважень судді О.Поляк, для розгляду даної справи призначено колегію суддів у складі: Н.Капацин -головуючий, судді -С.Пашкіна, О.Коротун) (а.с. 93), яка і прийняла оскаржувану постанову.
Таким чином, підстав для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2008 року з мотивів порушення норм процесуальних права, закріплених частиною 2 статті 11110 ГПК України не вбачається.
Інші посилання скаржника в обґрунтування касаційної скарги також не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками суду та не доведені відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, суд
касаційну скаргу приватного підприємства "Торгівельний будинок "Аркада" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2008 року у справі за № 11/173 -без змін.
Головуючий, суддя
В.Дерепа
Суддя
Б.Грек
Суддя
Л.Стратієнко