донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
30.03.2009 р. справа №36/190
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Стойка О.В.
суддів
Діброви Г.І. , Шевкової Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача:
Гудков О.В. за довіреністю,
від відповідача:
Ангелин І.І. за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії», м.Ялта, АРК
на рішення (ухвалу) господарського суду
Донецької області
від
04.12.2008 року
по справі
№36/190 (Будко Н.В.)
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії" м.Ялта
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел», м.Горлівка, Донецька область
про
стягнення 28 969 грн. 27 коп.
У жовтні 2008 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії», м.Ялта, АРК (позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел», м.Горлівка, Донецька область (відповідач) про стягнення основної заборгованості у сумі 21679,85грн., 6503,96грн штрафу, пені в розмірі 698,85грн., 3%річних в розмірі 87,31грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 04.12.08р. року у задоволенні позовних вимог відмовлено у зв»язку з недоведеністю.
Позивач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задовільнити його позовні вимоги.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.
Відповідач вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено, між сторонами був укладений договір №43-08 від 01.01.08р. (далі Договір) за умовами якого позивач продає, а відповідач покупає та приймає на себе обов»язки маркетинга, реклами та продажу від свого імені продукції, що виготовлена позивачем.
Позивач в обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що на підставі вищезазначеного договору на адресу відповідача за накладними РН-0001998 від 09.07.08р.на суму 1611,35грн. та №РН-001997 від 09.07.08р. на суму 20068,50грн. було поставлено товар, за який відповідач до теперішнього часу не розрахувався.
Відповідач факт отримання зазначеного товару заперечує.
Дослідивши наявні в матеріалах справи накладні № РН-0001998 від 09.07.08р.на суму 1611,35грн. та №РН-001997 від 09.07.08р. на суму 20068,50грн. судова колегія вважає, що вони не можуть бути прийняті у якості належного доказу отримання вказаного товару відповідачем, оскільки надані накладні не містять підпису уповноваженої особи відповідача на отримання цього товару. Крім того, жодного посилання в накладних на спірний Договір не міститься, будь-яких довіреностей, що підтверджують повноваження особи на отримання товару з боку відповідача - позивачем не надано.
Ухвалою господарського суду від 30.10.08р. позивача було зобов»язано надати довіреності та інші документи, як докази отримання відповідачем спірного товару, однак витребувані документи позивачем не надані.
Надані позивачем податкові накладні №1997 від 09.07.08р. та №1998 від 09.07.08р. не є належними та достатніми доказами факту поставки спірного товару відповідачу.
За приписами ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, судова колегія вважає, що позивачем не доведено факту постачання товару на адресу відповідача за спірним Договором, за який позивачем вимагається спірна сума у якості оплати.
Отже судова колегія вважає висновок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують цього висновку суду.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 04.12.08р. у справі №36/190 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, через що рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу-без задоволення.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги покладаютья на позивача по справі.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії», м.Ялта, АРК залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 04.12.08р. у справі №36/190 - залишити без змін.
Головуючий О.В. Стойка
Судді: Г.І. Діброва
Т.А. Шевкова
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС