"31" березня 2009 р.
Справа № 11/511/08
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шевченко В.В.
суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.
при секретарі судового засідання: Волощук О.О.
за участю представників сторін:
від ВАТ «Укртелеком»: Кошкіна І.Ю. -за дорученням
від Військової частини А 2488: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» філія «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком» в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 8 філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком», м. Одеса
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 20 січня 2009 року
у справі № 11/511/08
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» філія «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком» в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 8 філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком», м. Одеса
до Військової частини А 2488, м. Миколаїв
про стягнення 4822 грн. 56 коп.
16.12.2008 р. Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» філія «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком» в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 8 філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком» (далі позивач, ВАТ) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до військової частини А 2488 (далі відповідач, В/Ч) про стягнення 4822 грн. 56 коп.
Позов мотивований тим, що відповідач неналежним чином виконував умови укладеного між сторонами у справі договору оренди нерухомого майна № 531-33 від 21.05.2007 р. щодо своєчасної та повної сплати орендної плати, внаслідок чого має заборгованість по її оплаті за період з березня 2007 р. по 30.09.2008 р. в сумі 3989 грн. 59 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 366 грн. 42 коп. -збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції), 54 грн. 95 коп. -3% річних та 411 грн. 60 коп. -пені, а всього 4822 грн. 56 коп., а також відшкодувати понесені судові витрати по справі: 102 грн. -на сплату держмита та 118 грн. -на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи, але його представник в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, внаслідок чого справа була розглянута місцевим судом за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.01.2009 р. (суддя Василяка К.Л.) позов задоволений частково та з В/Ч на користь ВАТ стягнуто 3989 грн. 60 коп. -боргу, 366 грн. 42 коп. -збитків від інфляції, 54 грн. 95 коп. -3% річних, 92 грн. 11 коп. -понесених витрат на сплату держмита та 106 грн. 55 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті частині позовні вимоги залишені без задоволення. За своєю ініціативою місцевий суд на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України відстрочив виконання прийнятого рішення до 01.04.2009 р.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач неналежним чином виконував умови укладеного між сторонами у справі договору оренди нерухомого майна № 531-33 від 21.05.2007 р. щодо своєчасної та повної сплати орендної плати, внаслідок чого має заборгованість по її оплаті за період з березня 2007 р. по 30.09.2008 р. в сумі 3989 грн. 59 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 366 грн. 42 коп. -збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції), 54 грн. 95 коп. -3% річних.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення пені місцевий суд виходив з того, що відповідно до вимог ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а тому нарахування штрафних санкцій у вигляді пені повинно бути припинено в жовтні 2007 року. Статтею 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. З позовом до суду ВАТ звернувся 16.12.2008 р., тобто з порушенням строку позовної давності, встановленого ст. 258 ЦК України, у зв'язку з чим підстави для стягнення пені -відсутні.
Враховуючи, що В/Ч фінансується виключно з бюджету держави, та відсутність достатнього фінансування з боку держави для забезпечення повного функціонування та виконання завдань поставлених перед збройними силами України, на підставі ч. 6 статті 83 ГПК України, суд першої інстанції визнав за можливе відстрочити виконання прийнятого ним рішення до 01.04.2009 р.
Судові витрати покладені місцевим судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В апеляційній скарзі ВАТ просить рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позову про стягненні пені та надання відстрочки виконання судового рішення скасувати, оскільки воно, в цій частині, прийнято без достатніх на це підстав, не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. В судовому засіданні представник ВАТ доводи апеляційної скарги підтримав.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідач був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи, але його представник в судове засідання не з'явився та не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення зміні з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції, 21.05.2007 р. між сторонами у справі був укладений договір оренди нерухомого майна № 531-33 за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове, платне користування нежиле приміщення площею 1,74 кв. м., розташоване на першому поверсі 4-х поверхового будинку № 72 по проспекту Леніна в м. Миколаєві для встановлення обладнання зв'язку. Термін дії договору встановлений сторонами з моменту його підписання і до 18.05.2008 р. та він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору.
Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 договору сторонами визначений розмір орендної плати в сумі 301 грн. 19 коп. за перший (базовий) місяць оренди та її розмір за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції. Перерахування орендної плати здійснюється орендарем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна, що вказана у додатку № 1 до договору.
Відповідно до додатку № 1 до договору сторонами погоджено, що датою приймання-передачі об'єкта оренди є 26.03.2007 р.
Згідно розділу 13 договору № 531-33 від 21.05.2007 року передбачені цим договором права та обов'язки ВАТ «Укртелеком», виконуються філією «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком», а проведення розрахунків -структурним підрозділом філії -Центром технічної експлуатації первинної мережі № 10 філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком» (перейменованого з 01.05.2008 р. в Регіональний центр технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 8 філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком»).
З матеріалів справи вбачається, що ВАТ свої зобов'язання за укладеним договором виконувало своєчасно, належним чином та в повному обсязі.
Станом на 30.09.2008 р. відповідач повинний був сплатити позивачеві 8519 грн. 59 коп. в рахунок обумовленої договором орендної плати. Але, В/Ч орендну плату сплачувала несвоєчасно та не в повному обсязі, сплативши в жовтні 2007 р. -1500 грн., у грудні 2007 р. -2030 грн. та у вересні 2008 р. -1000 грн., внаслідок чого має заборгованість перед позивачем по оплаті орендної плати в сумі 3989 грн. 60 коп.
Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3989 грн. 60 коп. боргу по оплаті орендної плати.
Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, внаслідок чого місцевий суд підставне стягнув з відповідача на користь позивача 366 грн. 42 коп. -збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції) та 54 грн. 95 коп. -3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Надані позивачем розрахунки боргу, індексу інфляції та річних відповідачем не оспорені ні в цілому, ні за їх складовими, перевірені місцевим та апеляційним судом та є правильними і вірними.
Пунктом 8.2 договору сторонами передбачено, що за несвоєчасне перерахування орендної плати орендар сплачує пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь пеню з червня 2007 року по вересень 2008 року, яка за його розрахунком станом на 30.09.2008 р. становить 411 грн. 60 коп.
Відповідно до приписів ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, нарахування штрафних санкцій у вигляді пені підлягає припиненню в жовтні 2007 року.
Судова колегія не погоджується з висновками місцевого суду щодо застосування у даному випадку ст. 258 ЦК України щодо встановлення спеціальної позовної давності, оскільки судом не враховано приписи ч. 3 ст. 267 ЦК України, згідно якої позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Проте, в матеріалах справи відсутня заява будь-якої із сторін про застосування позовної давності, а тому, у даному випадку, позовна давність в один рік застосована бути не може.
Таким чином, висновок місцевого суду про те, що позовна заява, подана до суду 16.12.2008 р., з порушенням строку, передбаченого ст. 258 ЦК України, для стягнення пені є необґрунтованим та не відповідає матеріалам справи і чинному законодавству України.
При викладених обставинах колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за несвоєчасне здійснення розрахунків по орендній платі за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано В/Ч, тобто в сумі 39 грн. 03 коп., згідно наданого позивачем розрахунку.
Але, враховуючи те, що фінансування Збройних Сил України і зокрема відповідача, відповідно до ст. 19 Закону України «Про Збройні Сили України», здійснюється виключно за рахунок коштів державного бюджету, а ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення та кожна бюджетна установа може розраховувати тільки на ту суму, яку визначив відповідний орган влади при затвердженні державного бюджету колегія суддів вважає, що несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідачем за договором № 531-33 від 21.05.2007 р. пов'язано з недостатнім його фінансуванням за рахунок державних коштів, що вбачається і з телеграми Тимчасово виконуючого обов'язки Міністра оборони України від 13.01.2009 р.
Згідно до ст. 3; ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність та справедливість.
Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГК України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу, а також наведених вище обставин справи, колегія суддів вважає, що даний випадок є винятковим і визнає за необхідне, можливе та доцільне, на підставі ч. 3 ст. 83 ГПК України, зменшити розмір стягуваної з відповідача на користь позивача пені до 2 грн.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення, у зв'язку з чим ствердження апелянта щодо незаконності надання відстрочки виконання ухваленого судом першої інстанції судового рішення в строк до 01.04.2009 р. до уваги прийнятими бути не можуть, оскільки не відповідають дійсності та не ґрунтуються на господарсько-процесуальному законодавстві.
Крім того, вимога позивача щодо скасування відстрочки виконання рішення на час розгляду скарги апеляційним судом втратила свою актуальність, оскільки розгляд скарги останнім відбувся 31.03.2009 р., а виконання рішення відстрочено до 01.04.2009 р.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія також не вбачає порушення судом ст. ст. 4-2, 4-3 ГПК України, ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 6 Закону України «Про судоустрій України», ст. ст. 55, 129 Конституції України, тобто також не приймає ці доводи апелянта, як підстави для скасування судового рішення.
При викладених обставинах апеляційна скарга ВАТ підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду зміні.
Оскільки, позовні вимоги ВАТ визнані колегією суддів обґрунтованими та доведеними на 92,27 %, то відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 94 грн. 12 коп. понесених судових витрат на сплату держмита за подання позову та 108 грн. 87 коп. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Так як, апеляційна скарга ВАТ є обґрунтованою на 7,73%, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 грн. 94 коп. понесених судових витрат на сплату держмита за подану апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ВАТ «Укртелеком» в особі філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком» в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 8 філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком», м. Одеса -задовольнити частково.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 20.01.2009 р. у справі № 11/511/08 -змінити та викласти його резолютивну частину в наступній редакції:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Військової частини А 0224 (54000, м. Миколаїв-33, р/р 35214014003190 в УДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 08489704) на користь ВАТ «Укртелеком» в особі філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком» в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 8 філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком» (65066, м. Одеса, с. Шевченко, 37, лінія, 46-б, р/р 260054920 в Одеському відділенні «Райфайзен Банк Аваль», МФО 328351, код ЄДРПОУ 16479714): 3989 грн. 60 коп. -боргу, 366 грн. 42 коп. -збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції), 54 грн. 95 коп. -3% річних, 2 грн. -пені, 94 грн. 12 коп. -понесених судових витрат на сплату держмита за подання позову та 108 грн. 87 коп. -понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а в решті частині позову -відмовити.
Стягнути з Військової частини А 0224, м. Миколаїв на користь ВАТ «Укртелеком» в особі філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком» в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 8 філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком» -3 грн. 94 коп. понесених судових витрат на сплату держмита за подану апеляційну скаргу.
Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя В. В. Шевченко
Судді В. В. Бєляновський
М. А. Мирошниченко
Постанову підписано 01.04.2009 р.