79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
17.03.09 Справа № 12/4
м.Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючої - судді Якімець Г.Г.
суддів Юрченка Я.О.
Кордюк Г.Т.,
при секретарі Горбач Ю.Б.,
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) «Укртелеком», м. Київ в особі Центру електрозв»язку № 2 Закарпатської філії ВАТ «Укртелеком»№ 01-25-947 від 12.02.2009 р.
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.02.2009 року
у справі № 12/4
за позовом: ВАТ «Укртелеком», м. Київ в особі Центру електрозв»язку № 2 Закарпатської філії ВАТ «Укртелеком», м. Перечин
до відповідача: Великоберезнянський районний відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, смт. В.Березний
про стягнення 38642,27 грн. основного боргу, 2241,60 грн. пені, 2016,74 грн. річних та 12447,69 грн. інфляційних збитків.
за участю представників сторін:
від позивача: не з»явився
від відповідача: Чопак І.В. -довіреність № 860 від 13.03.2009 р.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 05.02.2009 р. у справі № 12/4 (суддя Тисянчин В.М.) позов задоволено частково -стягнуто з Великоберезнянського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області на користь ВАТ «Укртелеком»в особі Центру електрозв»язку № 2 Закарпатської філії ВАТ «Укртелеком»- суму 38642,27 грн. основного боргу, 1000 грн. пені та 553,48 грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 118 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; припинено провадження в частині стягнення 1241,60 грн.; відмовлено в стягненні 2016,74 грн. річних (3%) та 12447,69 грн. інфляційних збитків.
Рішення мотивується, зокрема, тим, що: безспірним є обов»язок відповідача оплатити вартість наданих послуг телефонного зв»язку; наявні докази та обставини справи не обґрунтовують вину відповідача через несвоєчасне та не в повному обсязі фінансування з державного бюджету видатків на утримання статей, пов»язаних з функціональною діяльністю установи -відповідача. Зменшуючи розмір належної до стягнення пені до 1000 грн. місцевий господарський суд врахував відсутність значних збитків спричинених позивачу, майново-економічний стан сторін, статус відповідача як державного органу.
Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду в частині припинення провадження та в частині відмови в стягненні, просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі, посилається на те, що: рекомендації Верховного суду України не містять в собі та не зобов»язують позивача здійснювати посилання у позові на джерела офіційних даних, які щомісячно опубліковуються в багатьох виданнях; за законодавством не встановлено жодних обмежень та винятків щодо стягнення пені з правоохоронних органів; судом порушено законне право позивача на захист своїх інтересів, відповідач не заперечував проти позову.
Відповідач, у відзиві на апеляційну скаргу, зазначає, що: Великоберезнянський РВ УМВС України в Закарпатській області є державною структурою, що фінансується на чітко визначені цілі, заборгованість утворилася внаслідок недофінансування райвідділу на ці цілі; передбачені кошторисом видатки установи на 2006-2008 рр. на оплату послуг зв»язку спрямовані у повній відповідності до кошторисних призначень на розрахунки із позивачем; просить відмовити позивачу у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити в силі.
Представник позивача в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення №№ 398065, 598064.
Розпорядженням першого заступника голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2009 року справу № 12/4 передано на розгляд колегії суддів у складі: Якімець Г.Г. (головуючий суддя), Юрченка Я.О., Кордюк Г.Т.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши представника відповідача, судова колегія прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.02.2009 р. у справі № 12/4 слід частково скасувати з огляду на наступне:
Ст. 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічно статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).
14 травня 2002 року між ВАТ «Укртелеком»в особі Цеху Е3 № 4, смт. В. Березний /далі підприємство зв»язку/ (згідно наказу № 259 ВАТ «Укртелеком»від 18.09.2007 р. перейменовано в Цех ЕЗ № 3 Центру електрозв»язку (м. Перечин) № 2) та РВ УМВС України, смт. В. Березний /далі споживач/ укладено типовий договір № 103 про надання послуг електрозв»язку, за умовами якого підприємство зв»язку зобов»язалось надавати послуги електрозв»язку, перераховані в додатку 1, і безплатні послуги, перераховані в додатку 2 (п.1), а споживач зобов»язався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (п.3.2.8).
Відповідно до п.4.5 типового договору № 103 про надання послуг електрозв»язку від 14.05.2002 р. розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв»язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком», на виконання умов договору, надало Великоберезнянському РВ УМВС України в Закарпатській області послуги електрозв»язку, що відповідач не заперечує. Відповідач належним чином свої обов»язки за договором не виконав, за період з лютого 2006 року по листопад 2008 року заборгував позивачу
38642,27 грн.
Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, вимоги позивача не спростував.
Суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача - 38642,27 грн. основного боргу.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов»язання як сплата неустойки.
Частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.
Типовим договором № 103 про надання послуг електрозв»язку від 14.05.2002 року передбачено, що у разі несплати за надані послуги електрозв»язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством (п.5.8).
Позивач, у відповідності до п.5.8 договору № 103 від 14.05.2002 року, нарахував відповідачу 2241,60 грн. пені.
Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Суд першої інстанції обґрунтовано врахував відсутність значних збитків спричинених відповідачем позивачу, майново-економічний стан сторін та зменшив розмір пені до 1000 грн. Однак, Господарський суд Закарпатської області помилково, за відсутності передбачених ст. 80 Господарського процесуального кодексу України підстав, припинив провадження в частині зменшеного розміру пені. В частині стягнення 1241,60 грн. пені в позові слід відмовити.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на прострочення виконання грошового зобов»язання, у відповідності з ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач правомірно просить стягнути на його користь 3% річних - 2016,74 грн. та 12447,69 грн. інфляційних збитків. Правовий статус Великоберезнінського РВ УМВС України, фінансування його з державного бюджету не надає йому пільг та переваг перед іншими суб»єктами господарювання в господарських правовідносинах та не може бути підставою для звільнення його від сплати інфляційних збитків та річних.
Отже, рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.02.2009 року у справі № 12/4 слід скасувати в частині відмови в стягненні суми 2016,74 грн. річних (3%) та 12447,69 грн. інфляційних збитків. Стягнути з Великоберезнянського районного відділу УМВСУ в Закарпатській області на користь ВАТ «Укртелеком»в особі Центру електрозв»язку № 2 Закарпатської філії ВАТ «Укртелеком»2016,74 грн. річних (3%) та 12447,69 грн. інфляційних збитків.
Оскаржуване рішення також скасувати в частині припинення провадження щодо стягнення 1241,60 грн. пені, прийняти нове рішення в цій частині: відмовити в позові щодо стягнення 1241,60 грн. пені.
В решті рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.02.2009 р. у даній справі залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 233 Господарського кодексу України ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України,
Львівський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу задоволити частково.
Рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.02.2009 року у справі № 12/4 скасувати в частині відмови в стягненні 3% річних та інфляційних. Стягнути з Великоберезнянського районного відділу УМВС України в Закарпатській області на користь ВАТ «Укртелеком»в особі Центру електрозв»язку № 2 Закарпатської філії ВАТ «Укртелеком»2016,74 грн. річних (3%) та 12447,69 грн. інфляційних збитків.
Рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.02.2009 р. у справі № 12/4 скасувати в частині припинення провадження щодо стягнення 1241,60 грн. пені: прийняти нове рішення в цій частині - відмовити в стягненні 1241,60 грн. пені.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з Великоберезнянського районного відділу УМВС України в Закарпатській області на користь ВАТ «Укртелеком»в особі Центру електрозв»язку № 2 Закарпатської філії ВАТ «Укртелеком»- 72,32 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
Господарському суду Закарпатської області видати наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий - суддя Якімець Г.Г.
суддя Юрченко Я.О.
суддя Кордюк Г.Т.