"24" березня 2009 р. Справа № 18/608
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді -Васяновича А.В.
секретар судового засідання -Гень С.Г.,
за участю представників сторін: відповідно до протоколу судового засідання від 24.03.2009 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ЧеркасиЕлеваторТорг», м. Черкаси
до товариства з обмеженою відповідальністю “Технікс -95», м. Черкаси
про стягнення 7 371 грн. 00 коп.
До господарського суду Черкаської області з позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “ЧеркасиЕлеваторТорг», м. Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю “Технікс -95», м. Черкаси про стягнення заборгованості згідно договору поставки №19 від 03.01.2007 року в розмірі 7 371 грн. 00 коп., в т.ч. 7020 грн. 00 коп. -розмір основного боргу, 351 грн. 00 коп. -штраф.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
Відповідач відзиву на позов суду не надав.
Справа розглядається після відкладення.
В судовому засіданні, яке відбулося 24.03.2009 року за згодою представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/608.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 03.01.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю “ЧеркасиЕлеваторТорг» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Технікс - 95» (покупець) було укладено договір поставки №19.
Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору постачальник зобов'язувався систематично поставляти та передати у власність покупця металопрокат (товар), а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар у порядку і на умовах, передбачених договором.
На виконання вимог п.п. 1.1, 3 вказаного договору, позивачем було поставлено та передано у власність відповідачу товар на загальну суму 11 190 грн. 46 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН -07528 від 13.09.2007 року.
Товар було прийнято представником відповідача, що підтверджується довіреністю серії ЯОА №252898 від 01.09.2007 року (а.с. 9).
Додатковою угодою до договору поставки від 05.01.2007 року за №1 пункт п.5.3. договору викладено в наступній редакції: покупець оплачує 100% отриманий товар на протязі 30 календарних днів з моменту отримання товару.
Відповідач в свою чергу зобов'язання по оплаті поставленого товару виконав не повністю, частково розрахувавшись з позивачем на суму 4170 грн. 46 коп., що підтверджується копією банківської виписки від 03.10.2007 року.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 7020 грн. 00 коп. -заборгованості по договору поставки №19 від 03.01.2007 року.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до п. 6.2. договору у разі прострочення строку оплати товару більше ніж на три календарних дні покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 5% від вчасно несплаченої суми.
Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 351 грн. 00 коп. штрафу нарахованого відповідно до умов п. 6.2. договору.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 01.12.2008 року порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “Технікс -95».
Публікація оголошення про порушення справи про банкрутство боржника та відкриття процедури санації відбулася в газеті «Голос України» №№4-5 від 15.01.2009 року.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.03.2009 року було зобов'язано позивача надати суду докази звернення з заявою про визнання кредиторських вимог до боржника у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “Технікс -95».
Проте витребуваних ухвалою суду доказів позивач не надав.
Закон і ГПК України не містять приписів про заборону на прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство.
Верховний Суд України у своїй постанові від 18.03.2002 у справі N 01-10/16 зазначив, що порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 ГПК України до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви.
Тому суди мають у встановленому ГПК України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі п. 1 статті 79 ГПК України зупиняє позовне провадження та роз'яснює позивачу зміст частини 2 статті 14 Закону, зазначивши про це в ухвалі або протоколі судового засідання.
Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону як це, зокрема, зазначено в п.8.13. Рекомендацій Вищого господарського суду, від 04.06.2004 за № 04-5/1193 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі-Закон) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, що передбачено ч. 2 ч. 14 Закону.
Як зазначалося вище, оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “Технікс -95» було опубліковане в газеті «Голос України» №№4-5 від 15.01.2009 року.
Провадження у справі про банкрутство триває з урахуванням особливостей встановлених ст. 53 Закону.
Пунктом 6 ст. 53 Закону також передбачено місячний строк на звернення кредиторів до господарського суду з вимогами до боржника.
Позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “ЧеркасиЕлеваторТорг» про стягнення заборгованості згідно договору поставки №19 від 03.01.2007 року в розмірі 7 371 грн. 00 коп. надійшла до господарського суду Черкаської області 23.02.2009 року, тобто після закінчення місячного строку встановленого ч. 6 ст. 53, ч. 1 ст.14 Закону.
Таким чином, суд вважає, що підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю “ЧеркасиЕлеваторТорг» не вбачається, в зв'язку з пропуском місячного терміну, встановленого Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ч. 2 ст. 14, ч. 6 ст.53 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 49, 82-84 ГПК України суд, -
В позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.
Суддя А.В.Васянович
Повний текст судового рішення підписано 27.03.09 року.